Святий Миколай має конкретне завдання – переконати дитину в доброті світу і навчити робити добрі справи самостійно. Слухняно ти поводився чи не дуже, навчився розповідати вірші голосно чи ні – все одно заслуговуєш на подарунок і свято, на добре ставлення.
Звичайно, таку впевненість вселяють і батьки, але святий Миколай – образ доброти взагалі, в масштабі всієї дійсності. Напевно, тому діти сильно переживають, дізнавшись про таємницю його неіснування занадто рано. У шість років дитина вміє керувати емоціями та будувати стосунки з оточуючими.
Їй вже не потрібна чарівна підтримка – вона готова приймати світ таким, яким він є. Саме час попрощатися із Чудотворцем.
Повернути казку
У день, коли дитина оголошує, що Миколая не існує, ми особливо гостро розуміємо, як швидко біжить час.
Але як поводитись батькам, якщо все вийшло по-іншому? Якщо правду про доброго святого дитина вже дізналася – причому не в найкращому вигляді?
«Просто ненавиджу племінника за це. Взяв і сказав доньці, що Миколая нема. Ще й обізвав її наївною дурочкою, коли вона писала йому листа. Вона так засмутилася, що плакала весь день. Навіть від прогулянки та кафе відмовилася. Вона не питала, чому ми обманювали, навіщо вигадували всі ці спектаклі щороку. Їй просто було дуже шкода – наче щось цінне втратила».
Що робити в такому випадку залежить від віку дитини. Зовсім маленьку нескладно переконати у зворотному, адже діти трьох-чотирьох років найбільше вірять дорослим. Скажіть, що у багатьох людей є така дивина – не вірити у чудеса, але це не означає, що самих чудес не буває.
Такі слова, підкріплені подарунком під подушкою, будуть дуже переконливими. Той, хто старший, швидше за все, сумніватиметься, ставитиме запитання і будуватиме власні припущення. Батькам вже не варто доводити існування святого Миколая будь-якими способами.
Це, навпаки, може підірвати довіру – адже чим старша дитина, тим критичніше вона до всього ставиться.
Французький психолог Франсуаза Дольто радила у випадках, коли дитина сумнівається, взагалі уникати відповіді. Тобто не говорити прямо ні «ні», ні «так», а ставити зустрічні запитання.
«Твій друг каже, що Миколая не буває? А він у цьому упевнений?»; «Сумніваєшся? А сам би ти як хотів?»; «Думаєш, усі люди вважають, що ніякого чарівництва немає?» Якщо дитині 5 років, таке «збивання з пантелику» буде дуже корисним. З одного боку, жодного обману («Важко сказати, є він чи ні, адже так багато людей у всьому світі в нього вірять»), з іншого – збереження таємниці, чуда. Франсуаза Дольто вважала, що такі відповіді сприяють умінню креативно мислити.
Не розлучуся ніколи!
Раніше батьки Яни ніколи не замислювалися про те, як розповісти правду про святого Миколая. Яна ніколи й не питала. Так було заведено з того часу, коли Яні було три роки. А зараз їй майже дев’ять. Звичайно, батьки не раз уже відгукувалися про Чудотворця з іронією, але Яна все одно пише йому листи і щоразу щиро радіє, коли знаходить під подушкою подарунки.
Такі випадки також змушують дорослих переживати. Адже ровесники можуть з дитини сміятися. Та й незрозуміло, навіщо такій дорослій і розумній людині потрібен Миколай! Але, мабуть, потрібний. Можливо, тому, що насправді її щось не влаштовує і чарівні персонажі допомагають поліпшити життя, зробити його приємнішим.
Буває, що віра у Миколая– ознака інфантильності. І це також вина дорослих. Занадто багато турботи, надто мало стимулів для зростання. Це, звичайно, треба міняти, і чим швидше, тим краще.
Миколай іде, свято залишається!
Якщо в реальності малюка щось не влаштовує, чарівні персонажі, і зокрема Миколай Чудотворець допомагають йому покращити життя, зробити його приємнішим.
В ідеалі, коли розуміння реальності відбувається поступово, жодних драм немає. Але все-таки в рік розставання з Миколаєм приділіть трохи більше уваги і святу, і дитині. Розкажіть детальніше, як виникло свято та його традиції, як у різних народів звуть головного святкового чарівника. Більше гуляйте передноворічними вулицями, занурюючись у святкову атмосферу.
Купуйте листівки, сувеніри, прикраси для столу, разом із дитиною вирішіть, кому і що подаруєте, які зробите вітання. Якщо в сім’ї є молодший брат або сестра, обговоріть зі старшим, як Миколай (для них він ще існує) вітатиме їх. І обов’язково заспокойте дитину в тому, що стосується подарунків та розваг. Головне – не переборщіть із співчуттям.
До речі, діти, до яких приходив Миколай – який ніколи не забував подарунки, довгий час не змушував сумніватися, – ніколи не розлучаться з ним остаточно і безповоротно. Вони засвоїли всі чарівні прийоми доброти і змалку виступають як його гідні учні.
Роблять сюрпризи, готують розіграші та взагалі знають, що це таке – дарувати людям добро. «Мамо, не купуй мені великий подарунок. Купи маленький, а ще один – Маші, сусідці по парті. Її батьки лежать у лікарні після аварії», – просить семирічний Женя. Ну, хіба це не диво? Звісно, диво. У Миколая навчився.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дит ина, вірить в Святого Миколая, Святий Миколай
Цікаво також:
Новини по темі
Батьки, обережно, - синдром опіки
Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025
Що робити татам у післяпологовий період?
Тато | 07:30, 10.11.2025
Що робити батькам з закоханим підлітком?
Сімейні справи | 06:30, 10.11.2025
Як налагодити стосунки дитини з вітчимом?
Дитина | 00:30, 10.11.2025
5 міфів про батьківство, які давно треба забути
Сімейні справи | 23:30, 09.11.2025
Як мамі побороти почуття провини?
Мама | 08:30, 09.11.2025
10 золотих правил хорошого тата
Тато | 06:30, 09.11.2025
