Якщо вас бісить власна дитина: вчимося керувати емоціями

Діти - величезна радість і сенс життя для батьків. Але часом вони так сильно виводять із себе, що у тата і мами починається нервове тіпання. Спочатку малюки вередують під час їжі, не хочуть ходити в садок, відмовляються збирати іграшки і лягати спати. Потім вони дорослішають, проблеми стають відчутнішими. Як говорить народна мудрість, маленькі діти - маленькі проблеми, великі діти - великі проблеми. Дитина не хоче вчитися, а зауваження батьків просто-напросто ігнорує. Зізнайтеся чесно, настають моменти, коли ви вже не можете стримувати емоції. І хочеться взяти в руки пасок і дати своєму малюкові доброго прочухана! Чому так відбувається? Як навчитися тримати себе в руках? Що робити, якщо дратує дитина? З’ясуймо разом.

Не всі діти ростуть янголами. Багато з них часто виводять батьків із себе. Навіть у родині, де росте дуже слухняна дитина, іноді виникає ситуація, при якій батькам дуже важко стримувати себе. Мама і тато зляться на своє чадо і одночасно на себе, тому що розуміють, що це неправильно. Хоча нічого не можуть вдіяти з розбурханими емоціями. Звичайно, злитися на дитину не можна, тому що інакше ви можете завдати їй душевну травму, з якою їй доведеться жити все життя. Крім того, ви можете не впоратися з емоціями і вдарити сина або дочку. У цьому випадку до моральних страждань додадуться фізичні.

Почуття провини у батьків
«Мене бісить моя дитина», - думає мама і відчуває при цьому вину. Їй соромно за те, що вона злиться на рідне створіння. Мати починає лаяти себе за власні почуття, думати, що не любить рідне дитя, вона відчуває душевний дискомфорт і моральні страждання.

Такі почуття - не рідкість. Багатьом батькам складно проживати негативні емоції щодо дітей. Кращий спосіб впоратися з почуттям провини - це чесно зізнатися самому собі: «Так, моя дитина мене бісить, але я люблю її такою, яка вона є. Я впораюся зі своїм настроєм, і все буде добре». Головне - це зрозуміти, що батьківська агресія - поширене явище. Ви не перші і не останні батьки, яких вивела із себе власна дитина. Потрібно просто вчитися на своїх помилках і спробувати впоратися із собою в майбутньому.

Як не дратуватися і не злитися на свою дитину?
Отже, дитина виводить із себе і навідріз відмовляється вас слухати. Ви ж перебуваєте за крок від того, щоб розкричатися. Що робити? Як стриматися? Через нерозуміння скандали траплятимуться все частіше і частіше, а взаємні образи накопичуватимуться, як снігова куля. Зрештою, це призведе до того, що члени вашої родини втечуть один від одного, кожен замкнеться в собі.

Якщо хочете стати хорошими батьками, прислухайтеся до наших порад. У них ми розповімо про те, як потрібно себе вести і як ніколи робити не слід.

- Стежте за диханням. Зробивши глибокий вдих, порахуйте до десяти, видихніть. Така методика заспокоєння дійсно працює. Розслабившись, ви вже не станете рубати зопалу, а можете приймати конструктивні рішення.
- Зберігайте баланс між суворістю і жорсткістю. Якщо вашою реакцією на істерику дитини буде крик - сварка затягнеться. Покажіть, що ви готові обговорити ситуацію і піти на компроміс, але тільки в спокійній обстановці.
- Привчіть себе оцінювати не дитину, а те, як вона себе веде. Якщо вона забруднила одяг, це зовсім не означає, що це було зроблено навмисно. Це всього лише її вчинок у певний момент. Щоб легше прийняти цю установку, почитайте корисні матеріали для батьків.
- Допомагайте дитині виражати емоції. Ідеальний варіант - домогтися того, щоб дитяча істерика перейшла в діалог з вами. Поговоріть з сином або донькою відверто. Нехай ваша дитина сама розповість, навіщо так чи інакше вчинила, чим саме керувалася, чого хотіла досягти в результаті. Можливо, її справді щось хвилює, але вона не знає, як розповісти вам про це.
- Похвали багато не буває. Привчіть себе хвалити сина чи доньку не тільки за порядок у кімнаті або хорошу оцінку, але і за те, що він / вона зуміла без істерики донести до вас свою проблему. По-перше, це дозволить вам створити позитивне підкріплення хорошої поведінки. По-друге, таким чином ви зможете запобігти істериці на тему: «Мама і тато мене не помічають, а я вимагаю уваги».
- Ставте себе на місце дітей. Згадайте себе в дитинстві. Хіба у вас не виникало бажання образитися і, голосно грюкнувши дверима, піти в іншу кімнату, коли батьки відмовлялися приділити вам уваги? Згадали? Тепер робіть висновки!
- Дотримуйтеся режиму всією сім'єю. Вчасно лягайте спати і правильно харчуйтеся. Недосипання і сніданки на бігу позначаться на вашому психічному стані - ви станете дратівливими і нервовими.
- Підтримуйте добрі стосунки з усіма членами сім'ї. Не сваріться з чоловіком/дружиною в присутності дітей, не скаржтеся на батьків або інших родичів. Намагайтеся зробити все можливе, аби дитинство вашого малюка проходило в атмосфері взаєморозуміння і любові. Адже саме ви формуєте ту модель поведінки, яку він підсвідомо візьме за основу, створюючи в дорослому віці власну сім'ю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж