Помилки батьків, коли їхні діти б'ються

Діти підростають, і мам вже хвилює не питання гігієни та здоров’я, а скоріше питання спілкування дітей між собою… Особливо, коли дітей декілька.

Дитячі бійки за іграшки, ревнощі, вимоги включити той чи інший мультик, зварити гречку або макарони, — все це реальність, в якій живуть мами двох і більше дітей. І з цим потрібно щось робити.

Помилки батьків

Помилка номер один. Я буду однаково любити всіх своїх дітей
Неможливо різних людей любити однаково. Фізично неможливо. Один жвавий, інший тихий, один гучний, інший буркотливий, один ниє, інший агресивний. Декларуючи однакову любов до всіх дітей, мама стимулює їх намагатися повторювати один за одним ті вчинки або жести, які викликали приплив розчулення. Вони починали конкурувати на одному полі, де в одного була дана від природи перевага, а другий повинен був долати опір своєї натури, вирощуючи агресію. І жоден з них не перемагає. Замучена жертва дитячої конкуренції, мама просто перестає заохочувати дітей, перестає хвалити, пестити, розчулюватися, знаючи, що їй на голову виллють нову порцію чвар або бійок. Мама відсторонюється.

Помилка номер два. Я буду приділяти своїм дітям однакову кількість уваги
Неможливо приділяти весь час однакову увагу своїм дітям. Один хворіє. Інший здоровий. Один самостійний, інший потребує допомоги. Одного дратує допомога, інший її вимагає, поки мама не падає без сил. Неможливо бути однаковий час з немовлям і школярем, та ще й з однаковим ентузіазмом. Не варто навіть намагатися. Найкраще, що можна зробити — це бути поруч з тією дитиною, якій це дійсно необхідно.

Звідси випливає помилка третя. Я буду чуйною, такою, що все розуміє
Неможливо постійно все розуміти, тому що вас все одно коли-небудь надурять. Люди брешуть, всі, час від часу. І це потрібно мати на увазі, і потрібно пробачити своїй дитині за її маніпуляції, — це нормальний етап дорослішання. Питання в тому, куди направити це нове уміння, на кому його тренувати, як його приборкати, щоб воно не стало деструктивним, а перетворилося в нормальний адекватний інструмент соціалізації. Між брехнею «бабуся пожартувала» і правдою «у бабусі огидний характер» прірва ціною в сім’ю. І дитина повинна пройти над цією прірвою.

Викриваючи та соромлячи її маніпуляції, навряд чи можна домогтися здорового розуміння тимчасової необхідності цих маленьких соціальних обманів, що супроводжують нас по життю. Неможливо завжди зрозуміти та відчути, що думає і відчуває дитина. Тому, що діти не тільки обманюють, діти ще й обманюються. Вони не завжди розуміють, що з ними відбувається. І мама не завжди розуміє, що те, що відбувається з дитиною серйозніше за звичайний каприз. Простіть себе за це. Поверніться в цю ситуацію знову, проаналізуйте свої реакції, знайдіть, де і коли ви помилилися. І виправте. Якщо виправити не можна, — просто обійміть свого малюка, і запам’ятайте, що ви не можете завжди розуміти свою дитину, і з цим треба жити далі.

Помилка четверта. Я зможу зрозуміти, хто правий, а хто ні
Дуже часто мами вважають, що, гарненько розібравшись, хто перший почав, через що пішов конфлікт, вони зможуть його вирішити. Але суть конфлікту полягає не в тому, хто перший взяв червону машинку, а в тому, що дітей кілька, і вони ділять територію. Якщо розбиратися в тому, хто що взяв, хто у кого що відібрав, що кому належить, пройдуть роки у чварах і сварках. І будьте впевнені, кожен раз ситуативно конфлікт буде ускладнюватися, тому що діти не тільки ділять територію. Вони ділять маму. Яка судить, хто хороший, а хто поганий. Не можна вирішити, хто правий, а хто винен. Вони обидва мають рацію, що вступають в конфлікт, вони обидва мають рацію, що хочуть більшого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?

Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026

Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості.