Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оформлені. А сучасні пари все частіше обирають спільний побут без офіційної частини.

Етнологиня Ірина Ігнатенко каже, що людей, які не одружувалися, вважали не просто тими, хто вибився зі звичної картини життя, але й небезпечними для оточення, адже вони нібито однією присутністю на важливих сімейних обрядах, як-от: пологи й весілля — могли “запрограмувати” інших на таку саму “нещасливу” долю.

Ще однією мотивацією укладати шлюб був легальний секс, адже лише після одруження люди могли мати статеве життя. Водночас і затягувати з народженням дітей вважалося поганим тоном: подружжя, що довго не мало дітей, засуджувалося в суспільстві через те, що “не виконало свого призначення”.

І хоча симпатія та кохання молодих мали значення для шлюбу, кінцеве рішення ухвалювалося, опираючись передусім на матеріальний стан родини хлопця та дівчини.

У радянський період вже не існувало гострої фінансової потреби у шлюбі, проте більшість людей жили однаково бідно і могли знайти матеріальну підтримку в шлюбі.

Докторка соціологічних наук Олена Стрельник каже, що в радянські часи вважалося необхідністю вступити в шлюб і створити сім’ю. Подібні стереотипи тиснули на суспільство і змушували людей одружуватися навіть попри відсутність такого бажання.

Роль гендерних ролей у будуванні шлюбних стосунків
Ідеї Просвітництва, покликані внести рівність між усіма людьми, стали причиною лише глибшої прірви між чоловіками та жінками.

Стефані Куц стверджує, що тоді існувала думка про різні потреби й можливості жінок. Згідно з установленими гендерними ролями, існували такі уявлення:

- чоловіки мають бути жорсткими й кмітливими економічними гравцями;
- жінки мають берегти сексуальні та моральні чесноти, розв’язувати соціальні питання;
- чоловіки й жінки отримують доступ до ресурсів, емоцій, навичок і можливостей іншої статі тільки через шлюб.

Ця модель подружжя стала найпоширенішою у 1920-х роках у США, занепала під час Великої депресії та Другої світової війни й знову розквітла протягом післявоєнного економічного злету.

В Україні за часів Радянського Союзу більшість жінок працювали, а залишатися вдома, доки чоловік працює, могла дозволити собі хіба що радянська номенклатурна еліта.

За словами Олени Стрельник, тип взаємин “чоловік — годувальник, жінка — берегиня” поширився в пізньорадянський період. За часів Перебудови стали говорити про те, що жінку треба повернути в родину, адже вона переобтяжена робочими та сімейними ролями.

Тож коли уявлення про гендерні ролі почало змінюватися наприкінці 20 століття, а жінки почали працювати, забезпечувати себе самостійно та відчувати захищеність, зникла необхідність обов’язково виходити заміж, пояснює Наталія Трушина, психологиня та сімейна психотерапевтка.

З іншого боку, сама ідея про закріплені ролі годувальника та берегині може стримувати сучасні пари від вступу у шлюб, розмірковує психологиня. Вони вважають це застарілим ритуалом, який закріплює застарілі ролі.

Сучасним жінкам, які прагнуть досягнути кар’єрних висот, може бути страшно вступати у шлюб, адже це може обмежити їхній розвиток. Це призводить до відкладеного материнства, що став загальносвітовою тенденцією. Проте стереотипні ролі можуть тиснути й на чоловіків, викликати сумніви, чи зможуть вони забезпечити сім’ю.

Тож чому люди не вступають в офіційний шлюб
Сучасні тенденції в стосунках та відсутність обмежень запровадили різні види шлюбу.

Усе більше людей обирає цивільний шлюб — стосунки, що не оформлені юридично. Також існує гостьовий шлюб, коли партнери більшість часу живуть на відстані.

Деякі пари практикують навіть відкритий шлюб, коли партнери домовляються про можливість заводити романтичні стосунки з іншими людьми й це не вважається зрадою.

За словами докторки соціологічних наук Олени Стрельник, саме поняття родини змінилося. Це вже не тільки тато, мама й діти, адже зараз є нормальними сім’ї з одинокою матір’ю чи батьком, а також варіанти транснаціональних чи дистантних сімей.

Дослідження Українське “покоління Z”: цінності й орієнтири показало, що в Україні більшість пар розглядають цивільний шлюб як перехідний етап у стосунках перед укладанням офіційного.

Дехто може вважати неузаконені стосунки виявом несерйозності намірів. Проте психологиня Наталія Трушина каже, що рішення офіційно оформити стосунки не завжди означає відповідальність і серйозність намірів.

Є велика кількість одружених пар, усередині яких мало проявів відповідальності та партнерства, а є пари, які живуть у цивільному шлюбі, але водночас віддані одне одному та всі рішення ухвалюють з погляду “ми”, — каже Наталія Трушина.

За її словами, стосунки пари переходять на рівень сім’ї, коли люди починають мислити новою категорією “що буде корисно для нас”, а не лише “що буде корисно мені”. Офіційний шлюб не завжди автоматично означає розуміння цих речей.

Однак узаконення стосунків має юридичну вагу та дає привілеї. Це і можливість бути спадкоємцем майна чоловіка або дружини, право на аліменти, можливість відвідувати одне одного в медичних закладах і розпоряджатися тілом після смерті тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи шкодить Інтернет 5G здоров'ю?

Здоров'я | 20:30, 27.10.2025

Впровадження більш просунутої мережі стільникового зв’язку 5G зробило її основою багатьох теорій змов і міфі про нібито шкоду для здоров’я людей. Раніше науковці неодноразово спростовували ці твердження. Однак тепер вирішили надати більше доказів тог

Батьки, які постійно сидять в телефонах, негативно впливають на здоров'я своїх дітей

Сімейні справи | 07:30, 24.10.2025

Канадські дослідники встановили, що діти, батьки яких витрачають багато часу на використання смартфонів, мають більшу схильність до тривожності, труднощів з концентрацією уваги та гіперактивності. Це показало дослідження, у ході якого опитали понад т

Чи дійсно батьки люблять молодших дітей більше, ніж старших?

Сімейні справи | 01:20, 24.10.2025

Зазвичай між братами та сестрами виникають суперечки, зокрема про те, кого з них батьки люблять більше. Тепер дослідження Школи сімейного життя (США), яке проводили під керівництвом професора Алекса Дженсена, виявило, що батьківський фаворитизм може

Сурогатні матері мають на 40% більший ризик розвитку психічних захворювань

Плануємо дитину | 19:40, 23.10.2025

Сурогатні матері мають більший ризик виникнення психічних захворювань під час та після вагітності, ніж жінки, які виношують власних дітей. Таких висновків дійшли канадські вчені у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Jama Network Open.

Чому сімейні пари часто мають однакові психічні діагнози?

Сімейні справи | 18:30, 23.10.2025

Люди із психічними розладами частіше одружуються та створюють сім’ї з партнерами, які мають такий самий діагноз або схожі проблеми зі здоров’ям. І ця закономірність спостерігається в різних культурах та поколіннях.

Як нерівність у суспільстві впливає на мозок і психіку дітей?

Дитина | 22:30, 21.10.2025

Високий рівень соціальної нерівності в суспільстві може впливати структуру мозку в дітей і призвести до погіршення психічного здоров’я. Водночас ці зміни не залежать від добробуту їхніх власних сімей. Про це йдеться у новому дослідженні вчених з Вели

Чому насправді жінки мають довшу тривалість життя, ніж чоловіки?

Сімейні справи | 21:30, 21.10.2025

Ця закономірність працює і для жінок, і для чоловіків у більшості країн та історичних періодах. Вчені пояснюють: причини різниці у тривалості життя вкорінені в еволюційній історії і важливу роль для тенденції відіграють стратегії спарювання.