Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оформлені. А сучасні пари все частіше обирають спільний побут без офіційної частини.

Етнологиня Ірина Ігнатенко каже, що людей, які не одружувалися, вважали не просто тими, хто вибився зі звичної картини життя, але й небезпечними для оточення, адже вони нібито однією присутністю на важливих сімейних обрядах, як-от: пологи й весілля — могли “запрограмувати” інших на таку саму “нещасливу” долю.

Ще однією мотивацією укладати шлюб був легальний секс, адже лише після одруження люди могли мати статеве життя. Водночас і затягувати з народженням дітей вважалося поганим тоном: подружжя, що довго не мало дітей, засуджувалося в суспільстві через те, що “не виконало свого призначення”.

І хоча симпатія та кохання молодих мали значення для шлюбу, кінцеве рішення ухвалювалося, опираючись передусім на матеріальний стан родини хлопця та дівчини.

У радянський період вже не існувало гострої фінансової потреби у шлюбі, проте більшість людей жили однаково бідно і могли знайти матеріальну підтримку в шлюбі.

Докторка соціологічних наук Олена Стрельник каже, що в радянські часи вважалося необхідністю вступити в шлюб і створити сім’ю. Подібні стереотипи тиснули на суспільство і змушували людей одружуватися навіть попри відсутність такого бажання.

Роль гендерних ролей у будуванні шлюбних стосунків
Ідеї Просвітництва, покликані внести рівність між усіма людьми, стали причиною лише глибшої прірви між чоловіками та жінками.

Стефані Куц стверджує, що тоді існувала думка про різні потреби й можливості жінок. Згідно з установленими гендерними ролями, існували такі уявлення:

- чоловіки мають бути жорсткими й кмітливими економічними гравцями;
- жінки мають берегти сексуальні та моральні чесноти, розв’язувати соціальні питання;
- чоловіки й жінки отримують доступ до ресурсів, емоцій, навичок і можливостей іншої статі тільки через шлюб.

Ця модель подружжя стала найпоширенішою у 1920-х роках у США, занепала під час Великої депресії та Другої світової війни й знову розквітла протягом післявоєнного економічного злету.

В Україні за часів Радянського Союзу більшість жінок працювали, а залишатися вдома, доки чоловік працює, могла дозволити собі хіба що радянська номенклатурна еліта.

За словами Олени Стрельник, тип взаємин “чоловік — годувальник, жінка — берегиня” поширився в пізньорадянський період. За часів Перебудови стали говорити про те, що жінку треба повернути в родину, адже вона переобтяжена робочими та сімейними ролями.

Тож коли уявлення про гендерні ролі почало змінюватися наприкінці 20 століття, а жінки почали працювати, забезпечувати себе самостійно та відчувати захищеність, зникла необхідність обов’язково виходити заміж, пояснює Наталія Трушина, психологиня та сімейна психотерапевтка.

З іншого боку, сама ідея про закріплені ролі годувальника та берегині може стримувати сучасні пари від вступу у шлюб, розмірковує психологиня. Вони вважають це застарілим ритуалом, який закріплює застарілі ролі.

Сучасним жінкам, які прагнуть досягнути кар’єрних висот, може бути страшно вступати у шлюб, адже це може обмежити їхній розвиток. Це призводить до відкладеного материнства, що став загальносвітовою тенденцією. Проте стереотипні ролі можуть тиснути й на чоловіків, викликати сумніви, чи зможуть вони забезпечити сім’ю.

Тож чому люди не вступають в офіційний шлюб
Сучасні тенденції в стосунках та відсутність обмежень запровадили різні види шлюбу.

Усе більше людей обирає цивільний шлюб — стосунки, що не оформлені юридично. Також існує гостьовий шлюб, коли партнери більшість часу живуть на відстані.

Деякі пари практикують навіть відкритий шлюб, коли партнери домовляються про можливість заводити романтичні стосунки з іншими людьми й це не вважається зрадою.

За словами докторки соціологічних наук Олени Стрельник, саме поняття родини змінилося. Це вже не тільки тато, мама й діти, адже зараз є нормальними сім’ї з одинокою матір’ю чи батьком, а також варіанти транснаціональних чи дистантних сімей.

Дослідження Українське “покоління Z”: цінності й орієнтири показало, що в Україні більшість пар розглядають цивільний шлюб як перехідний етап у стосунках перед укладанням офіційного.

Дехто може вважати неузаконені стосунки виявом несерйозності намірів. Проте психологиня Наталія Трушина каже, що рішення офіційно оформити стосунки не завжди означає відповідальність і серйозність намірів.

Є велика кількість одружених пар, усередині яких мало проявів відповідальності та партнерства, а є пари, які живуть у цивільному шлюбі, але водночас віддані одне одному та всі рішення ухвалюють з погляду “ми”, — каже Наталія Трушина.

За її словами, стосунки пари переходять на рівень сім’ї, коли люди починають мислити новою категорією “що буде корисно для нас”, а не лише “що буде корисно мені”. Офіційний шлюб не завжди автоматично означає розуміння цих речей.

Однак узаконення стосунків має юридичну вагу та дає привілеї. Це і можливість бути спадкоємцем майна чоловіка або дружини, право на аліменти, можливість відвідувати одне одного в медичних закладах і розпоряджатися тілом після смерті тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 речей, яких дитина навчається, спостерігаючи за дорослими

Сімейні справи | 09:30, 15.09.2025

Діти не завжди ставлять запитання вголос, але це не означає, що вони не навчаються. Насправді вони помічають більше, ніж ми думаємо. Попри те, що багато хто вважає, що діти здебільшого копіюють те, чого їх навчають, правда полягає в тому, що набагато

10 правил, які змінять вашу сім'ю на краще

Сімейні справи | 08:30, 15.09.2025

Хороші сімейні стосунки тримаються на довірі, домовленостях і правилах. А ще на спільних зусиллях та глибокому розумінні того, що дійсно важливо. Якщо в родині існують правила, їх повинні дотримуватись всі члени родини, а не лише діти. Пропонуємо 10

7 порад батькам, як допомогти дитині стати впевненою в собі

Сімейні справи | 06:20, 15.09.2025

Всі діти різні: хтось може говорити без зупинки й легко знайомитись з іншими дітьми, а хтось сором’язливо мовчить і ховається за мамину спину, боячись сказати слово. Однак сором’язливість – це не вада, це тип темпераменту. А батькам треба навчитись п

5 ранкових звичок, які допоможуть мотивувати вашу дитину

Сімейні справи | 01:20, 15.09.2025

Прості ранкові ритуали допоможуть дитині прокидатися спокійно, зберегти гарний настрій і налаштуватися на навчання без істерик.

5 звичок батьків, які шкодять дітям

Сімейні справи | 11:20, 14.09.2025

Здебільшого, незначні речі формують емоційний світ дитини. Це крихітні, непомітні моделі поведінки, які з часом непомітно осідають у її характері. А іноді, навіть за найкращих намірів, кілька повторюваних моделей поведінки можуть вкоренитися та згодо

Батьківство поглиблює сенс життя - дослідження

Сімейні справи | 10:30, 14.09.2025

Широкомасштабне дослідження, що охопило понад 43 тисячі учасників із 30 європейських країн та Ізраїлю, виявило: батьківство дає людині глибше усвідомлення сенсу життя, однак не завжди супроводжується зростанням загального задоволення життям, особливо

65% татусів стабільно беруть участь у догляді за новонародженим

Тато | 08:30, 14.09.2025

Батьки частіше долучаються до більш емоційної взаємодії з дитиною, тоді як годування, гігієна, вкладання спати, що є більш рутинними, здебільшого залишаються на матері або інших членах родини.