Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оформлені. А сучасні пари все частіше обирають спільний побут без офіційної частини.

Етнологиня Ірина Ігнатенко каже, що людей, які не одружувалися, вважали не просто тими, хто вибився зі звичної картини життя, але й небезпечними для оточення, адже вони нібито однією присутністю на важливих сімейних обрядах, як-от: пологи й весілля — могли “запрограмувати” інших на таку саму “нещасливу” долю.

Ще однією мотивацією укладати шлюб був легальний секс, адже лише після одруження люди могли мати статеве життя. Водночас і затягувати з народженням дітей вважалося поганим тоном: подружжя, що довго не мало дітей, засуджувалося в суспільстві через те, що “не виконало свого призначення”.

І хоча симпатія та кохання молодих мали значення для шлюбу, кінцеве рішення ухвалювалося, опираючись передусім на матеріальний стан родини хлопця та дівчини.

У радянський період вже не існувало гострої фінансової потреби у шлюбі, проте більшість людей жили однаково бідно і могли знайти матеріальну підтримку в шлюбі.

Докторка соціологічних наук Олена Стрельник каже, що в радянські часи вважалося необхідністю вступити в шлюб і створити сім’ю. Подібні стереотипи тиснули на суспільство і змушували людей одружуватися навіть попри відсутність такого бажання.

Роль гендерних ролей у будуванні шлюбних стосунків
Ідеї Просвітництва, покликані внести рівність між усіма людьми, стали причиною лише глибшої прірви між чоловіками та жінками.

Стефані Куц стверджує, що тоді існувала думка про різні потреби й можливості жінок. Згідно з установленими гендерними ролями, існували такі уявлення:

- чоловіки мають бути жорсткими й кмітливими економічними гравцями;
- жінки мають берегти сексуальні та моральні чесноти, розв’язувати соціальні питання;
- чоловіки й жінки отримують доступ до ресурсів, емоцій, навичок і можливостей іншої статі тільки через шлюб.

Ця модель подружжя стала найпоширенішою у 1920-х роках у США, занепала під час Великої депресії та Другої світової війни й знову розквітла протягом післявоєнного економічного злету.

В Україні за часів Радянського Союзу більшість жінок працювали, а залишатися вдома, доки чоловік працює, могла дозволити собі хіба що радянська номенклатурна еліта.

За словами Олени Стрельник, тип взаємин “чоловік — годувальник, жінка — берегиня” поширився в пізньорадянський період. За часів Перебудови стали говорити про те, що жінку треба повернути в родину, адже вона переобтяжена робочими та сімейними ролями.

Тож коли уявлення про гендерні ролі почало змінюватися наприкінці 20 століття, а жінки почали працювати, забезпечувати себе самостійно та відчувати захищеність, зникла необхідність обов’язково виходити заміж, пояснює Наталія Трушина, психологиня та сімейна психотерапевтка.

З іншого боку, сама ідея про закріплені ролі годувальника та берегині може стримувати сучасні пари від вступу у шлюб, розмірковує психологиня. Вони вважають це застарілим ритуалом, який закріплює застарілі ролі.

Сучасним жінкам, які прагнуть досягнути кар’єрних висот, може бути страшно вступати у шлюб, адже це може обмежити їхній розвиток. Це призводить до відкладеного материнства, що став загальносвітовою тенденцією. Проте стереотипні ролі можуть тиснути й на чоловіків, викликати сумніви, чи зможуть вони забезпечити сім’ю.

Тож чому люди не вступають в офіційний шлюб
Сучасні тенденції в стосунках та відсутність обмежень запровадили різні види шлюбу.

Усе більше людей обирає цивільний шлюб — стосунки, що не оформлені юридично. Також існує гостьовий шлюб, коли партнери більшість часу живуть на відстані.

Деякі пари практикують навіть відкритий шлюб, коли партнери домовляються про можливість заводити романтичні стосунки з іншими людьми й це не вважається зрадою.

За словами докторки соціологічних наук Олени Стрельник, саме поняття родини змінилося. Це вже не тільки тато, мама й діти, адже зараз є нормальними сім’ї з одинокою матір’ю чи батьком, а також варіанти транснаціональних чи дистантних сімей.

Дослідження Українське “покоління Z”: цінності й орієнтири показало, що в Україні більшість пар розглядають цивільний шлюб як перехідний етап у стосунках перед укладанням офіційного.

Дехто може вважати неузаконені стосунки виявом несерйозності намірів. Проте психологиня Наталія Трушина каже, що рішення офіційно оформити стосунки не завжди означає відповідальність і серйозність намірів.

Є велика кількість одружених пар, усередині яких мало проявів відповідальності та партнерства, а є пари, які живуть у цивільному шлюбі, але водночас віддані одне одному та всі рішення ухвалюють з погляду “ми”, — каже Наталія Трушина.

За її словами, стосунки пари переходять на рівень сім’ї, коли люди починають мислити новою категорією “що буде корисно для нас”, а не лише “що буде корисно мені”. Офіційний шлюб не завжди автоматично означає розуміння цих речей.

Однак узаконення стосунків має юридичну вагу та дає привілеї. Це і можливість бути спадкоємцем майна чоловіка або дружини, право на аліменти, можливість відвідувати одне одного в медичних закладах і розпоряджатися тілом після смерті тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як батькам позбутися відчуття провини перед дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 03.02.2026

Почуття провини перед дитиною може бути дуже складним і викликати значний емоційний стрес.

Як звички батьків можуть зламати майбутнє дитини?

Сімейні справи | 23:30, 01.02.2026

Дитинство — фундамент, на якому будується все подальше життя. І хоч більшість батьків щиро бажають добра своїм дітям, певні дії чи слова можуть мати далекосяжні негативні наслідки. Погляньмо на поширені помилки у вихованні, які часто залишають глибок

Чому батькам не слід пристосовуватися до своїх дітей?

Сімейні справи | 07:30, 30.01.2026

Здоровий розвиток дитини вимагає створення надійного зв’язку з батьками. Доктор Паскаль Вртічка, викладач психології в Ессекському університеті та керівник лабораторії соціальної нейронауки людської прихильності (SoNeAt), підкреслює важливість цього

Як сімейні бесіди за вечерею формують впевнену дитину?

Сімейні справи | 06:30, 30.01.2026

Сімейна комунікація за столом — це більше, ніж просто звичка, це інвестиція в розвиток особистості дитини.

Як наше спілкування формує особистість дитини?

Сімейні справи | 22:30, 29.01.2026

Мова — це не просто набір звуків чи слів. Для дитини вона є основним інструментом пізнання світу і самого себе. Те, що чує малюк щодня, поступово стає частиною його внутрішнього голосу, впливає на самооцінку, мотивацію та навіть життєві цінності.

Чому все більше пар обирають спати окремо?

Сімейні справи | 08:30, 29.01.2026

Все більше пар обирають спати окремо у різних ліжках чи під власними ковдрами. І це зовсім не про кризу у стосунках, а про турботу, про здоров’я та якісний відпочинок. Чому таке «сонне розлучення» стає трендом, спробуємо розібратися.

Як дружні стосунки впливають на наше довголіття

Здоров'я | 22:30, 28.01.2026

Ми звикли думати, що для довголіття важливо правильно харчуватись, спати не менше восьми годин і займатись спортом. Але нове дослідження показують, що є ще один, не менш потужний «еліксир молодості» — справжня дружба.