Чому не можна замовчувати сексуальне насилля у шлюбі?

Adoption

Date: 12:10, 16.03.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

375 Переглядів

Сексуальне насилля досі лишається проблемою про яку “не зручно” говорити. Часто жертви замовчують те, що з ними сталося, бо знають, що можуть отримати осуд інших. У суспільстві розповсюджений victim blaming, коли у сексуальному насильстві звинувачують жертву: сам(-а) спровокував(-ла), ти натякав(-ла) на це тощо. Коли ж жертва перебуває у стосунках або шлюбі та переживає сексуальне насилля, їй взагалі можуть не повірити. У нашому суспільстві вважають секс у шлюбі чи стосунках подружнім обов’язком. Люди впевнені, що у такому разі не може бути насильства, усе завжди за згодою.

5580_5.jpg (30.59 Kb)

Утім, це не так. Люди у шлюбі також можуть переживати сексуальне насилля, вони можуть змовчати про своє небажання, адже раніше вже стикалися з агресією з боку партнера(-ки) у разі відмови.

Люди звикли сприймати сексуальне насильство так: кривдник нападає на жертву зненацька, наприклад, на вулиці, а вона чинить опір. Але треба зауважити, що під час зґвалтування жертва не завжди може чинити опір, у неї може не бути синців, травм, подряпин тощо.

Відсутність фізичного опору, синців, ушкоджень, з позиції нашого національного законодавства, не означає, що статевий акт відбувся за взаємною добровільною згодою.

Часто у шлюбі добровільність та згоду замінюють подружнім обов’язком, а агресію кривдника помилково називають пристрастю та темпераментом.

Якщо постраждала(-ий) відчувала(-в) страх застосування насильства, боялався(-лася) проявів агресії чи були інші обставини, які перешкоджали сказати “ні” чи виразити заперечення на статевий акт, то це означає, що був секс без згоди, тобто — зґвалтування.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 35% жінок у всьому світі страждають від сексуального насильства з боку інтимного партнера. Проте можна вважати, що цифра насправді є більшою, бо значна частина жінок може не звертатися по допомогу. Інколи вони навіть не усвідомлюють, що зґвалтування у шлюбі взагалі можливе.

Відповідальність за сексуальне насилля у шлюбі
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за зґвалтування, яке вчинено між подружжям / колишнім подружжям чи з особою, з якою кривдник не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі, але перебуває у сімейних чи просто близьких відносинах (ч. 2 ст. 152 ККУ).

У цьому разі для кривдника Кодекс передбачає суворішу відповідальність, якщо порівняти з ситуаціями, коли зґвалтування скоїла стороння особа: карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років та від трьох до п’яти років відповідно.

Тож насамперед треба усвідомити та запам’ятати: те, що особа не чинила опору статевому акту, не означає, що вона дала згоду на секс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: