Як батьки заважають дитині досягати успіху

Ми хочемо, щоб наші діти досягали успіху, щоб вони раділи своїм досягненням та отримували додаткові можливості в майбутньому. Але нас гнітить хвилювання, чи не відобразиться погане навчання дитини на нас як батьках. Ми відчуваємо тиск, щоби зробити все для досягнення успіху нашими дітьми. Часто з найкращими намірами ми використовуємо зовсім неправильні стратегії.

Ми дорікаємо й читаємо дітям нотації

Батьки, як правило, не прискіпуються до дітей із приводу виконання домашніх завдань і звички вчитись, доки не з'являється певна проблема (наприклад, дитина виконує домашнє завдання недбало або взагалі відмовляється його виконувати). Зауваження й незадоволення все ускладнюють, тому що дитина буде або гніватись на вас, або припинить звертати на вас увагу. Корисніше буде спробувати вирішити проблему разом з нею. Попросіть дитину самостійно придумати кілька способів того, як покращити ситуацію, що склалась. Разом поміркуйте над тим, як зробити виконання домашнього завдання більш цікавим. Спробуйте хоча б одну зі своїх ідей та обговоріть, наскільки вона виявилась результативною.

Ми постійно керуємо дітьми

Ми не довіряємо здатності дитини зробити все правильно, тому часто вказуємо їй, що робити, коли та як. Це може діяти в короткостроковій перспективі, але не вчить дітей ставати самостійними в навчанні та брати на себе відповідальність за свою роботу. Замість того щоб активно керувати та спрямовувати, ставте перед дитиною запитання, відповідаючи на які, вона легше зрозуміє, що їй треба зробити: «Що ти будеш робити? Коли ти будеш це робити? Як я про це дізнаюсь? Яку відповідальність за це ти готовий взяти?».

Ми зосереджуємо увагу на майбутній користі від навчання

Як батьки ми знаємо, наскільки важливою є якісна освіта для майбутнього життя. Тільки не чекайте, що ваших дітей буде мотивувати ця думка; вони більшою мірою зосереджені на сьогоденні й мало замислюються про майбутнє. Для того щоб мотивувати їх, звертайте увагу на безпосередні переваги навчання, які існують вже зараз (отримання задоволення, розвиток нових навичок, можливість займатись командними видами спорту у школі й т. д.).

Ми залишаємо домашнє завдання на кінець дня

Якщо дитину примушують виконувати домашнє завдання пізно ввечері, безпосередньо перед сном, не залишають їй часу для ігор, вона втрачає мотивацію на ефективну роботу й не хоче вкладатися спати, у неї виникає потреба побавитись і порозважатись. Підвищуйте мотивацію своїх дітей, щось їм пропонуючи, чого вони будуть з нетерпінням очікувати після виконання домашньої роботи. Улюблені телепрограми, відеоігри, телефонні розмови або особливі смаколики – усе це чудова винагорода за виконання домашнього завдання, яка може дати дитині додатковий стимул впоратись із виснажливою й нудною справою.

Наполягаємо на заняттях протягом тривалого часу

«Ти будеш сидіти тут, доки не виконаєш все домашнє завдання», – це може пригнічувати дітей і спонукати до опору, провокуючи виникнення конфлікту. Замість цього заплануйте 10–15 хвилин навчального часу, потім п'ятихвилинну перерву, потім ще 15 хвилин навчання. Повторюйте цей цикл настільки часто, як це необхідно для виконання домашніх завдань. Якщо діти будуть займатись подібним чином, вони отримають значно більше користі.

Зачиняємо дітей вдома за невиконані завдання й погані оцінки

Це не можна назвати ефективним способом допомоги дітям домогтись більшого успіху в майбутньому. Замість цього використовуйте навички вирішення проблем: «Чим тобі допомогти, щоб наступного разу ти впорався краще?». Пропонуйте свою підтримку й давайте дітям стимул для хорошого навчання (додаткові привілеї, особливу винагороду).

Не спілкуємось з учителями

Спілкування означає двосторонній зв'язок: дайте вчителю знати на ранньому етапі, як він може найкращим чином підтримати інтерес вашої дитини до навчання (яким чином ваша дитина вчиться найкраще?), а потім періодично питайте вчителя: «Як я найкраще можу допомогти дитині вивчити цей предмет удома?». Не чекайте батьківських зборів, щоб дізнатися про успіхи вашої дитини або які проблеми необхідно відкоригувати.

Занадто багато уваги приділяємо оцінкам і результатам тестів

Коли діти дізнаються про те, що «оцінка найважливіша», вони швидко втрачають інтерес до процесу навчання й нових відкриттів і замість цього зосереджуються винятково на результаті. Якщо діти не можуть отримати потрібну оцінку або досягти очікуваного результату, вони починають турбуватись, що, як правило, не сприяє підвищенню їх мотивації на те, щоби краще старатись. Діти повинні чути від нас, що успіх приходить у різних формах. Деякі учні досягають успіху у спорті, драматичному мистецтві, музиці або малюванні; деякі розвивають чудові лідерські навички, соціально відповідальну позицію, примирюють однолітків або добре ставляться до тварин. Якими б не були сильні якості вашої дитини, звертайте більше уваги на її таланти, ніж на оцінки.

Суворо дотримуємось навчальної програми

Оскільки діти вчать те, чого від них очікують у школі, цього достатньо, чи не так? Швидше за все, шкільна програма цього року не повністю відповідає інтересам і допитливості вашої дитини (можливо, вона захоплена китами й акулами, космічними подорожами, життям джунглів, літаками тощо). Заохочуйте її природну любов до навчання, питаючи: «Якби ти міг вивчати все, що хочеш, що б ти вивчав?», а потім дайте їй книги, відео, водіть на екскурсії в музеї та (найголовніше) ведіть дорослі розмови на ці теми.

Ми не моделюємо освіту протягом усього життя

Чи спостерігають діти вашу зацікавленість і наснагу із приводу навчання, вивчення та досягнень? Чи читаєте ви вдома книги? Чи ходите в музеї? Цікавитесь новими відкриттями? Розмовляєте про нові ідеї? Пам'ятайте, що наші діти завжди спостерігають за тим, що ми робимо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо діти вас бісять: знайте - це нормально

Сімейні справи | 06:30, 29.10.2025

Як би сильно ти не любила дитину, настає момент, коли від “Мам, мам, мам” хочеться закритися в кімнаті або голосно кричати. Інколи накопичується так багато роздратування, що від думок переходиш до дій, за що потім отримуєш щедру порцію почуття провин

Чому не варто не зберігати шлюб заради дітей

Сімейні справи | 19:30, 28.10.2025

Як часто можна почути від подружжя “Ми живемо разом тільки заради дітей”, розуміючи під цим, що, залишаючись разом у нелюбові, вони, проте, виховують дітей у повноцінній сім’ї. І в самому формулюванні, і в меті такого співіснування все прекрасно, пра

Чи шкодить Інтернет 5G здоров'ю?

Здоров'я | 20:30, 27.10.2025

Впровадження більш просунутої мережі стільникового зв’язку 5G зробило її основою багатьох теорій змов і міфі про нібито шкоду для здоров’я людей. Раніше науковці неодноразово спростовували ці твердження. Однак тепер вирішили надати більше доказів тог

Батьки, які постійно сидять в телефонах, негативно впливають на здоров'я своїх дітей

Сімейні справи | 07:30, 24.10.2025

Канадські дослідники встановили, що діти, батьки яких витрачають багато часу на використання смартфонів, мають більшу схильність до тривожності, труднощів з концентрацією уваги та гіперактивності. Це показало дослідження, у ході якого опитали понад т

Чи дійсно батьки люблять молодших дітей більше, ніж старших?

Сімейні справи | 01:20, 24.10.2025

Зазвичай між братами та сестрами виникають суперечки, зокрема про те, кого з них батьки люблять більше. Тепер дослідження Школи сімейного життя (США), яке проводили під керівництвом професора Алекса Дженсена, виявило, що батьківський фаворитизм може

Сурогатні матері мають на 40% більший ризик розвитку психічних захворювань

Плануємо дитину | 19:40, 23.10.2025

Сурогатні матері мають більший ризик виникнення психічних захворювань під час та після вагітності, ніж жінки, які виношують власних дітей. Таких висновків дійшли канадські вчені у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Jama Network Open.

Чому сімейні пари часто мають однакові психічні діагнози?

Сімейні справи | 18:30, 23.10.2025

Люди із психічними розладами частіше одружуються та створюють сім’ї з партнерами, які мають такий самий діагноз або схожі проблеми зі здоров’ям. І ця закономірність спостерігається в різних культурах та поколіннях.