Хто винен у сімейних сварках?

Є люди, які емоційно маніпулюють, живляться конфліктами і з задоволенням використовують їх для отримання уваги та егоїстичного панування над іншими; але переважна більшість людей насправді прагне ладнати з близькими. Подружні пари обмінюються шлюбними обітницями не для того, щоби протягом усього життя брати участь у сімейних скандалах або вести домашні війни. Коли сімейні пари приходять до мене на консультацію, це завжди відбувається тому, що вони опинились у конфлікті, з якого обидві сторони прагнуть вийти. Вони хочуть мати добрі стосунки. Їм не подобається постійно сваритися.

Подружні пари обмінюються шлюбними обітницями не для того, щоби протягом усього життя брати участь у сімейних скандалах або вести домашні війни. Коли сімейні пари приходять до мене на консультацію, це завжди відбувається тому, що вони опинились у конфлікті, з якого обидві сторони прагнуть вийти. Вони хочуть мати добрі стосунки. Їм не подобається постійно сваритися.

Чому миролюбні люди, не схильні до конфліктів, потрапляють у тенета нескінченних сварок, від яких немає порятунку? Вся справа втому, кого ми у цьому звинувачуємо. Наприклад, я маю погану звичку, потрапивши у конфліктну ситуацію, одразу припускати, що це сталося, бо інша людина нерозумна. Я знаю, що це не я почав цю боротьбу, і не шукаю аргументів. Тому мені здається, що інша людина палко прагне створити конфлікт. Я не хочу брати в ньому участь і відступаю, але конфлікт якимось чином розвивається. Отже, винна інша людина, бо як інакше почався цей безлад і чому він триває? І в той самий час, як я думаю про це, інша людина, своєю чергою, звинувачує мене, вдаючись до таких самих аргументів.

У шлюбі подружжя опиняється у пастці цієї логіки і в кінцевому підсумку звинувачує у конфлікті одне одного. Кожен при цьому переконаний, що це не він його розпочав. Як казав Оскар Вайлд: «Питання не в тому, виграв ти чи програв, а в тому, кого ти вважаєш відповідальним». Спойлер: коли чоловік і дружина звинувачують одне одного, програють обоє. Коли ми відчуваємо, що нас звинувачують, ми почуваємося ізольованими і прагнемо захищатися. Ми відчуваємо, що нас атакують і не розуміють, і це створює умови, за яких вирішення конфлікту стає неможливим. Звинувачення роблять його персональним, і це породжує бездіяльність. Коли хтось звинувачує тебе, він немов каже: «Я не можу змінитися, поки ти не змінишся». Руху немає. Прогресу немає.

Отже, кого звинувачувати подружжю, яке свариться? Я припускаю, що коли ми відчуваємо необхідність висловити звинувачення, краще звинуватити саму проблему, погодившись, що це аномалія, яку потрібно усунути, загадка, яку потрібно розв’язати. Що пішло не так? Причиною було неправильне спілкування? Помилкове припущення? Не ті слова у невідповідний час? Це відволікає увагу від негативної особистої атаки і переключає її на позитивний, спільний підхід. У шлюбі ви — команда. Ви виграєте разом — або ж програєте. Ваша мета — спільно вирішити проблему. Коли йдеться про конфлікт, потрібно досліджувати відмінності, а не дефекти. Пара, що орієнтується на відмінності, вийде з процесу сильнішою, з новими знаннями про те, як ставитися одне до одного.

Будь-яка пара може скористатися цією порадою. Прийміть найкраще одне від одного. Не відкривайте кримінальних справ одне проти одного — звинувачуйте ситуацію замість робити конфлікт особистим. У люблячих, відданих стосунках конфлікт ніколи не виникає зі злості. Завжди пам’ятайте про це. Набагато ймовірніше, що конфлікт виникає через проблеми у спілкуванні або помилкові припущення, і це можна вирішити за допомогою терпіння і розуміння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Обійми знижують стрес і піднімають імунітет - дослідження

Сімейні справи | 01:20, 11.04.2026

Фізична близькість, така як обійми чи ніжні дотики, запускає в організмі процеси, які напряму впливають на нервову систему. У момент контакту знижується рівень кортизолу - гормону стресу, який накопичується через постійну напругу, переживання і внутр

Щоб зміцнити стосунки і позбутися стресу - приймайте душ зі своїм партнером

Сімейні справи | 00:30, 11.04.2026

Життя стає все більш насиченим. Робота, обов’язки, постійні думки і щоденний стрес непомітно створюють дистанцію навіть між близькими людьми. І з часом це відчувається - менше розмов, тепла, більше напруги.

Що робити батькам, якщо їх дратує дитина-підліток?

Сімейні справи | 00:30, 10.04.2026

Це цілком нормальна ситуація, хоча про неї не прийнято говорити голосно. Підлітковий вік — це період "великого розриву", коли дитина намагається стати окремою особистістю, часто через суперечки та знецінення батьків. Ось короткий план дій, як зберегт

Як реагувати батькам, якщо дитина агресивно сприймає будь-які спроби їй допомогти?

Сімейні справи | 19:30, 09.04.2026

Агресія дитини у відповідь на допомогу — це зазвичай захисна реакція. Дитина відчуває провину, сором або страх бути «недостатньо хорошою», і виплескує ці почуття назовні, щоб відгородитися від болю. Ось стратегія для батьків, як поводитися в такі мом

Поради для батьків, як почати розмову, коли дитина «мовчить»?

Сімейні справи | 00:30, 07.04.2026

Коли підліток закривається, звичні запитання «Як справи?» або «Що в школі?» зазвичай отримують коротке «нормально». Щоб розтопити цей лід, спробуйте змінити тактику.

Чому батькам і підліткам так важко порозумітися?

Сімейні справи | 20:30, 06.04.2026

Здається, ще вчора ваша дитина бігла до вас обійматися, а сьогодні вона зачиняє двері в кімнату і відповідає коротким «нормально» на будь-яке запитання. Конфлікти виникають на рівному місці: від невимитого посуду до вибору одягу. Чому цей період таки

Чому в дитинстві час здавався повільнішим?

Дитина | 19:30, 04.04.2026

Час для дітей протікає зовсім інакше, ніж для дорослих. Це можна пояснити різними аспектами розвитку дитячого мозку: емоцій та сприйняття.