Хто винен у сімейних сварках?

Є люди, які емоційно маніпулюють, живляться конфліктами і з задоволенням використовують їх для отримання уваги та егоїстичного панування над іншими; але переважна більшість людей насправді прагне ладнати з близькими. Подружні пари обмінюються шлюбними обітницями не для того, щоби протягом усього життя брати участь у сімейних скандалах або вести домашні війни. Коли сімейні пари приходять до мене на консультацію, це завжди відбувається тому, що вони опинились у конфлікті, з якого обидві сторони прагнуть вийти. Вони хочуть мати добрі стосунки. Їм не подобається постійно сваритися.

Подружні пари обмінюються шлюбними обітницями не для того, щоби протягом усього життя брати участь у сімейних скандалах або вести домашні війни. Коли сімейні пари приходять до мене на консультацію, це завжди відбувається тому, що вони опинились у конфлікті, з якого обидві сторони прагнуть вийти. Вони хочуть мати добрі стосунки. Їм не подобається постійно сваритися.

Чому миролюбні люди, не схильні до конфліктів, потрапляють у тенета нескінченних сварок, від яких немає порятунку? Вся справа втому, кого ми у цьому звинувачуємо. Наприклад, я маю погану звичку, потрапивши у конфліктну ситуацію, одразу припускати, що це сталося, бо інша людина нерозумна. Я знаю, що це не я почав цю боротьбу, і не шукаю аргументів. Тому мені здається, що інша людина палко прагне створити конфлікт. Я не хочу брати в ньому участь і відступаю, але конфлікт якимось чином розвивається. Отже, винна інша людина, бо як інакше почався цей безлад і чому він триває? І в той самий час, як я думаю про це, інша людина, своєю чергою, звинувачує мене, вдаючись до таких самих аргументів.

У шлюбі подружжя опиняється у пастці цієї логіки і в кінцевому підсумку звинувачує у конфлікті одне одного. Кожен при цьому переконаний, що це не він його розпочав. Як казав Оскар Вайлд: «Питання не в тому, виграв ти чи програв, а в тому, кого ти вважаєш відповідальним». Спойлер: коли чоловік і дружина звинувачують одне одного, програють обоє. Коли ми відчуваємо, що нас звинувачують, ми почуваємося ізольованими і прагнемо захищатися. Ми відчуваємо, що нас атакують і не розуміють, і це створює умови, за яких вирішення конфлікту стає неможливим. Звинувачення роблять його персональним, і це породжує бездіяльність. Коли хтось звинувачує тебе, він немов каже: «Я не можу змінитися, поки ти не змінишся». Руху немає. Прогресу немає.

Отже, кого звинувачувати подружжю, яке свариться? Я припускаю, що коли ми відчуваємо необхідність висловити звинувачення, краще звинуватити саму проблему, погодившись, що це аномалія, яку потрібно усунути, загадка, яку потрібно розв’язати. Що пішло не так? Причиною було неправильне спілкування? Помилкове припущення? Не ті слова у невідповідний час? Це відволікає увагу від негативної особистої атаки і переключає її на позитивний, спільний підхід. У шлюбі ви — команда. Ви виграєте разом — або ж програєте. Ваша мета — спільно вирішити проблему. Коли йдеться про конфлікт, потрібно досліджувати відмінності, а не дефекти. Пара, що орієнтується на відмінності, вийде з процесу сильнішою, з новими знаннями про те, як ставитися одне до одного.

Будь-яка пара може скористатися цією порадою. Прийміть найкраще одне від одного. Не відкривайте кримінальних справ одне проти одного — звинувачуйте ситуацію замість робити конфлікт особистим. У люблячих, відданих стосунках конфлікт ніколи не виникає зі злості. Завжди пам’ятайте про це. Набагато ймовірніше, що конфлікт виникає через проблеми у спілкуванні або помилкові припущення, і це можна вирішити за допомогою терпіння і розуміння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Сучасні батьки витрачають на дітей менше 100 хвилин щодня

Сімейні справи | 00:30, 23.02.2026

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.

Чому батькам потрібно уникати сварок при дітях?

Сімейні справи | 00:30, 22.02.2026

Конфлікти в сімейному житті – річ неминуча, проте з появою дітей батьки повинні усвідомлювати важливість своїх дій та слів. Кожна негативна емоція чи сказане в пориві сварки слово може суттєво вплинути на психологічний стан дитини та стати причиною в

Як більше ніколи не зриватися на дитині?

Сімейні справи | 08:30, 21.02.2026

Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо про повсякденні ситуації. Для дитини батьки — цілий світ. Отже, якщо мама, втомлена після роботи, з р

Як батькам зрозуміти, що їхні діти стали самостійними?

Сімейні справи | 00:30, 21.02.2026

Фраза “Якщо любиш – відпусти” чудово передає суть стосунків між батьками та дітьми. Хоча мами й тата прагнуть завжди захищати своїх дітей і оберігати від будь-яких негараздів, надмірна опіка часто стає джерелом конфліктів у родині. Тому, як би важко

5 дій батьків, що можуть завдати психологічної травми дітям

Сімейні справи | 01:20, 20.02.2026

Психологічні травми виникають через сильні емоційні переживання, що викликані важливими подіями. Оскільки батьки є найбільш значущими людьми у житті дитини, їхні вчинки можуть стати причиною травм. Проблема полягає в тому, що дорослі не завжди розумі

Батьківські комплекси, які впливають на дітей

Сімейні справи | 08:30, 18.02.2026

Чимало психологічних труднощів беруть свій початок у дитинстві. У процесі виховання батьки, самі того не усвідомлюючи, часто формують у своїх дітей певні поведінкові моделі, переконуючи, що це лише на користь. Попри те, що кожен люблячий батько прагн

Чому діти іноді ігнорують поради батьків?

Сімейні справи | 00:30, 18.02.2026

Американська психологічна асоціація (APA) стверджує, що для здорових відносин між батьками та дітьми потрібна вмілість як слухати, так і вміло висловлювати свої думки. Чому ж діти можуть бажати ігнорувати поради батьків?