Як жити з тим, хто бісить: сімейні таємниці

Виходиш заміж за ідеального чоловіка, а потім розумієш, що доведеться жити не тільки з сексі-красенем, але і з усіма його звичками, примхами і «тарганами», яких ви колись не бачили. І як зараз бісить, що він не миє за собою чашку від кави? А ці «равлики» шкарпеток біля ліжка, як стріли в серці… А ще він «гукає» замість того, щоб нормально відповісти… І ніяк не навчиться закривати дверцята шафи-купе і пришивати ґудзики, що відпали на сорочці...

Ну, бісить же! Як, питається, жити з таким типом? Розсіяним, лінивим, але... коханим і по-своєму зворушливим?

Звичка вбиває кохання?

Нічого подібного! Корисні звички сім'ю та кохання лише утримують на плаву. І найважливіша звичка, від якої залежить, чи проіснує сім'я хоча б до ювілею ситцевого весілля, - це вміння бачити позитив.
І якщо цей тип, що не закриває шафу і розкидає шкарпетки, вам все ж таки дорогий і навіть потрібен, значить - в ньому все ж таки є багато хорошого.
Інакше – коли почуття зникли – нема сенсу й терпіти його «викрутаси». Але ми сьогодні спробуємо розібратися, як бути з «помарками» в коханій людині.

Ну, правда, буває, що дурна провина чоловіка бачиться злочином, за який ми б благовірного розтерзали. Буває? А ви запитайте себе: чому саме ця дрібна помарка дратує? Напевно, причина – у вас. Так - так!
Сидить вона, десь глибоко всередині проростивши коріння. Так от це коріння потрібно знайти і викорчувати до чортової бабусі. Наприклад, ви написали коханому повідомлення, а він довго не відповідав. Ось паразит! Непритомна худоба! Я для нього все, а йому на мене начхати…

А якщо спробувати уявити, як би на це звинувачення відреагував сам чоловік? І виявляється, що він був дійсно зайнятий так, що голову ніколи було підняти, а взагалі завжди надає вам знаки уваги, купує улюблені булочки з корицею і навіть знає, що вам потрібні прокладки з «трьома крапельками», а тюльпани – білі та у дуеті з прохолодним брютом.

Про що говорять чоловіки – це всі знають, а жінки перемивають кісточки коханим, змагаючись у жонглюванні недоліками благовірного. «Ось мій балбес…», «А мій чудик…», «А мій-то, мій…» І в цьому потоці викривального «франтування» ми чомусь звикаємо думати про коханого в негативному ключі, а всі дрібні недоліки чоловіка чи бойфренда раптом здаються надто масштабними.
І якщо коханий раптом допускає ще одну дрібничну промах, ми чуємо у своїй голові багатоголосся подружок: «А ми тобі говорили – від нього нічого доброго не дочекаєшся!» Що робити? Як не уславитися «білою вороною» і в той же час «не кришити бублик» на коханого?

Коли під час джем-сейшну з подружками черга «співати дифірамби» коханому дійде до вас, розкажіть, що він не ставить смайлики в кінці смс-ки і не знає розмір ваших грудей, АЛЕ! - чудово організував уїк-енд і повіз вас на романтичний пікнік. Так ви вб'єте двох зайців: не покинете «клуб тих, що бурчать на чоловіків» і утримаєтеся від зарахування чоловіка до категорії «валіза без ручки», яку і нести важко, і викинути шкода.

Давайте освоїмо побутовий психологічний маркетинг - найкорисніша штука! Перетворюємо мінуси на плюси і знаходимо, як дрібні недоліки благовірного конвертувати на користь для себе коханої. Вчіться!

Він байдужий до домашнього начиння, меблів, вибору шпалер та аксесуарів, і від нього в магазині як від порадника жодного штибу?Чудово! Отже, ви можете облаштувати ваше гніздечко так, як ви самі цього хочете.

Неохайний і залишає біля комп'ютера брудні чашки? Значить, не вимагатиме від вас сяйва чистоти в квартирі і не перевірятиме ганчірочкою, як добре ви витерли пил на шафі.

Мовчазний? Значить, знає ціну слова і, швидше за все, занурений у роздуми. Він не стане куртуазно балаболити, обіцяючи вам золоті гори, а піде і вирішить проблему.

І це лише мала дещиця недоліків, які ми – нам тільки волю дай – «накопаємо» у коханому. Але навіщо?

І не забувайте, що думки матеріальні. Навіть якщо ви їх не озвучуєте, вони рояться в голові та впливають на ваше життя. Думайте про коханого позитивно, адже кожна медаль має дві сторони. Дивлячись, якою стороною ви її повісите.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Коли дітям не можна робити щеплення?
  
• Якщо хлопчик бавиться ляльками: це нормально чи батькам треба хвилюватись?
  
• Готуємо печінкові котлети
  
• Готуємо солодкий плов
  

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Новини по темі

Статистика: Що роблять діти, поки дорослі зайняті

Сімейні справи | 08:00, 19.01.2022

Фахівці з Common Sense Media опитали майже 3 000 дітей, аби вияснити, чим полюбляють займатися діти. Виявилося, що 70% з них кожен день слухали музику, більше половини щодня дивилися телевізор, а 45% використовували соціальні мережі.

Як залишатися на зв'язку з партнером, якщо у вас є діти: лайфхаки для молодих батьків

Сімейні справи | 23:00, 18.01.2022

Тема якісного проведення часу в подружжі турбує не тільки тих, хто тільки-но почав освоюватися у світі батьківства, а й набагато досвідченіших матерів і татусів.

Пари з однаковими професіями розлучаються частіше - психологи

Психологія | 08:00, 18.01.2022

Пари зі схожими місцями роботи і посадами більш імовірно, будуть мати проблеми в особистому житті, ніж ті, які займаються різними напрямками, - прийшли до такого висновку вчені з Університету Bedfordshire в Англії.

Вчені з'ясували, як смерть домашніх улюбленців впливає на здоров'я дитини

Здоров'я | 12:00, 16.01.2022

Смерть домашнього вихованця може викликати у дітей тривале відчуття горя і потенційно привести до проблем з психічним здоров’ям.

Чому дитина "бісить" і як батькам впоратися зі своїми емоціями?

Сімейні справи | 08:00, 16.01.2022

Хто винен, коли діти бісять, чи мають батьки право на емоції і як впоратися з напругою та стресом, не зашкодивши дитині і собі?

Що відчуває дитина, якщо батьки їх постійно контролюють

Психологія | 12:00, 15.01.2022

Ось мати волає на дитину: «Будь вдома о 20:00!», «Де шапка?», «Що ти там отримав з математики?..» Все це, по суті, захисний механізм. Для такої матері застуда дитини, навіть найвипадковіша або цілком закономірна, відповідно до пори року і тієї кілько

Особистий щоденник дитини: чи можна його читати батькам?

Психологія | 10:00, 15.01.2022

Мабуть, для будь-кого з нас, хто у дитинстві чи підлітковому віці вів таємний щоденник, найстрашнішим, що лише можна було уявити, було те, що хтось його прочитає, засуджуватиме чи насміхатиметься. Ставши ж батьками, ми часом самі ледь стримуємося, що

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: