Батьки повинні навчитися говорити "ні" своїм дітям - психологи

Adoption

Date: 07:00, 16.08.2021 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

714 Переглядів

Маленькі діти не рідко маніпулюють своїми батьками. випрошуючи у них різні іграшки, смаколики та інше. з часом ця звичка переростає у маніпулювання. Як цього не допустити? Як навчитися говорити "ні" своїй дитині? Читайте поради психологів.

0006_12.jpg (29.68 Kb)

Звичайно, діти можуть і повинні пустувати і вільно пізнавати світ, однак існують певні рамки, за які вони не повинні виходити. Але як навчити дитину розуміти, що можна, а що категорично не можна? Як татам-мамам не зірватися на крик і не дати дитині запотиличник, та ще у присутності сторонніх? Як не зламати волелюбний дух малюка і в той же час не виростити хама і егоїста? Щоб відповісти на це запитання, варто дослухатися до порад житомирської психологині Наталії Сідорьонок.

Хто в сім'ї головний?
Насамперед дитина повинна чітко розуміти, що головні в сім'ї — мама і тато, а не вона. Їхня думка дуже важлива. А самі батьки повинні відчувати себе впевнено, щоб дитина не могла засумніватися в тому, що вони знають, що кажуть. І якщо звучить "ні", то це остаточно і беззастережно. А то ж часто батьки лають свого сина чи доньку і тут же разом з ним плачуть, потім починають їх виправдовувати: "Ти просто дуже вразливий", або щось подібне. Хоча йдеться про серйозні речі: дитина розсердилася на іншого малюка і кинула у нього камінь. Або хотіла забрати додому чужу іграшку. Такі речі не можна дозволяти в жодному разі і виправдовувати дії дитини теж не слід. Потрібно навчитися твердо і спокійно говорити: "Ні. Ти не повинен так чинити."

Чому ні"?
Кожну ситуацію потрібно обов'язково розібрати і пояснити, чому "ні". Дитина повинна розуміти, що поганого в тому, що вона забере чужу іграшку або зробить боляче старенькій бабусі. Поставте їй запитання: "Що б ти робив, якби чужий хлопчик забрав у тебе твою нову машину?" Поясніть, що відчуває бабуся, яку побив рідний онук. А як би він сам почувався, якби його боляче вдарили каменем? Якщо дитина отримує задоволення від того, що тягає за волосся свою сестру, то буває дуже корисно також сильно смикнути її за волосся, щоб стало зрозуміло: це дійсно боляче.

Утримайтеся від крику
Батькам не слід кричати і бити дитину. Найідеальніший варіант — навчити дитину реагувати на зміни своєї міміки. Наприклад, якщо мама вирушила з дитиною на день народження, і вона там занадто розійшлася, мамі варто зробити "круглі очі", щоб дати зрозуміти: "Час заспокоїтися". Якщо дитина навмисне вдає, що нічого не помічає, можна відвести її вбік і спокійно попередити: "Якщо не заспокоїшся, ми зараз же йдемо додому". Якщо і це не подіє, слід рішуче взяти її за руку і відвести зі свята. Буде багато сліз, але цей епізод залишиться в пам'яті дитини і наступного разу вогна буде одразу розуміти за мімікою, що мама нею незадоволена і пора вгамуватися.

Не перестарайтеся з заборонами
Заборони не повинні бути занадто частими, інакше дитина до них просто звикне і слово "ні" припинить бути значущим. Якомога частіше пустуйте і смійтеся разом з дітьми, придумуйте різні ігри, бешкетуйте, щоб дитина почувалася вільною і розкутою, однак, якщо мама або тато сказали "ні", це повинно бути незаперечно.

Коли можна поспівчувати?
Бувають моменти, коли можна поспівчувати дитині, але водночас не скасувати свого рішення. Наприклад, якщо потрібно лягати спати, а малюк тільки розігрався і розстрибався. Обійміть його, погладьте по голові, скажіть, що він здорово повеселився, але тепер, на жаль, пора лягати спати.

Це потрібно пережити разом
Буває, що дитина разом із мамою зобов'язана вистояти чималу чергу в поліклініку або їй доведеться пережити болісну медичну процедуру. За це не потрібно її перепрошувати. Дитина повинна звикати до того, що в житті часто доводиться терпіти, якщо це необхідно. Важко не тільки їй, але і мамі, тому не слід ридати і вередувати, а потрібно взяти себе в руки і пережити неприємні моменти. Пережити їх разом. Такі ситуації загартовують дитину, і в майбутньому дрібні неприємності вона зможе переживати набагато легше.

Говорячи «ні», можна запропонувати компроміс
Буває, що, відмовляючи дитині, є сенс запропонувати альтернативу. Тоді для дитини це не стане занадто сильним потрясінням. Наприклад, дівчинка хоче взяти в дитячий садок свою найкрасивішу і дорогу ляльку, яку тільки-но їй подарували на день народження, але батьки розуміють, що в дитячому садку ляльку обов'язково забруднять або зламають. Можна запропонувати такий варіант: взяти сумочку і покласти в неї іграшковий посуд, щоб гратися з дітьми в пісочниці, а лялька буде чекати вдома. Дитина, звичайно, буде незадоволениа, але змушена погодитися.

"Ні" — для всіх
Найгірше, якщо конкретні заборони діють тільки вдома, а у бабусі з дідусем (або інших родичів) дитина може вимагати що завгодно, і їй ніколи не відмовлять. Тоді процес виховання припиняє бути системним, і дитина розуміє, що в різних ситуаціях можна поводитися по-різному. Вона починає маніпулювати родичами, домагаючись того, чого не дозволяють батьки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: