Як зрозуміти, що це кінець і потрібно розлучитись?

Усе не так у вашій сім'ї: і чоловік "не такий", і діти неслухняні, і вдома спокою нема? Усьому вина - відсутність любові один до одного, і, в першу чергу, між чоловіком і дружиною. Як вчинити із своїм "любовним човном", котрий частково чи остаточно розбився об побут, байдужість, брак грошей?

кщо узагальнити проблему, "колективний" клієнт намагається намацати межу, до якої ще можна терпіти.

І коли будь-які зусилля щодо збереження стосунків можуть вважатися марними. Та ще й аби хтось "дозволив" зробити крок у той чи інший бік. І, відповідно, взяв відповідальність за наслідки.

Одного для всіх рецепту, звісно, бути не може. Тож розгляньмо типові ситуації.

Кохання з багатьма невідомими
Найпоширеніша - закінчилося кохання. Тобто раніше були гарні слова і вчинки, різноманітний секс, зараз все стало буденним і нецікавим.

На професійному "жаргоні" - дав збій емоційний рівень. Але ж у світі емоцій закони арифметики не працюють. Тому претензії до партнера виглядють причіпками. Не звинувачувати ж його в тому, що поцілував двічі, а не п'ять разів. І вже точно через це не варто розлучатися.

Стосунки, ймовірно, перейшли на наступний за романтичним - стабільніший рівень плато. Вони не стали гіршими, навпаки - відійшли від переважно зовнішніх проявів, поглибилися.

Або ж - не в коханому справа, це ви "охололи". На нього ж лише проектуєте власний стан, не бажаючи почуватися винною.

Швидше за все, кохання для вас - це насамперед яскраві емоції, які ви відчуваєте в присутності "коханої" людини. Сама ж вона може вам навіть не подобатися. Або так і залишитися невідомою.

Тобто ви намріюєте собі ідеал, під який намагаєтеся "підігнати" когось. Коли ж виявляється, що він не відповідає очікуванням (а так буває в більшості випадків), впадаєте у відчай. Мовляв, знов не принц!

Це приклад типової дитячої установки - стань таким, як я хочу. Тож дорослішайте, тобто переносьте центр уваги з власної персони на навколишній світ і сприймайте його з цікавістю.

Розрив з одним коханим і пошуки іншого у цьому випадку нічого не дадуть, бо шукати любові, тобто здатності захоплено сприймати іншого й інакшого, треба в собі.

Валіза без ручки
Інша річ - коли помічаєте, що у спільному човні веслуєте переважно ви. Тобто виявляєте ініціативу, ухвалюєте важливі для родини рішення і самі ж їх виконуєте. Чоловік при цьому в кращому разі - з усім погоджується і не заважає.

Так трапляється з парами, у яких хтось один протягом спільного життя продовжував розвиватися як особистість.

Інший же вважав, що вже зробив достатню інвестицію у стосунки - у вигляді себе - і заспокоївся.

Таким символом може бути не лише чоловік, котрий вічно лежить на канапі, а й жінка, яка вирішила, що реалізувалася, вийшовши заміж і народивши. Тут уже домовленості навряд чи стануть у пригоді, бо наявний світоглядний розкол.

Активніший партнер розглядає родину лише як частину, хоч і вагому, свого розмаїтого світу. Інший же сприймає такий інтерес до життя мало не як зраду. Починаються образи, ревнощі, нерозуміння один одного.

Якщо ви той, кому треба більше, а змінити свою "половину" не виходить, можливо, краще буде вийти з відносин. Бо далі буде синусоїда із нудьги і з'ясовувань стосунків, що не приносять розради. Коли ж ви впізнали себе у жертовній фігурі, якій вічно щось не додають, можливо, час вийти за звичне коло хатніх справ?

Розлучитися з ним чи з собою?
Багато людей ладні йти на будь-які поступки через різноманітні страхи і фобії.

Жінки найбільше бояться опинитися самотніми, нікому не потрібними.

Запитую: а краще буде залишитися зовсім без себе?

У відповідь на здивування - кажу: якщо довго робити те, що не хочеться, ще й постійно притлумлювати гнів, роздратування, образу, можна взагалі "забути", як почуватися задоволеними і щасливими.

Інший страх - як можна покинути або залишити без батька дітей.

Але ж розходяться батьки, з дітьми не розлучаються.

На мою думку, дитині краще жити чи зустрічатися зі спокійними та врівноваженими батьками, ніж перманентно перебувати в епіцентрі сімейних скандалів.

До того ж, якщо шлюб тримається на дітях, що рятуватиме від розлучення, коли вони підуть з дому?

Як не дивно, часто люди бояться, що їхня половина без них пропаде. Але за такою нібито турботою як правило ховається погано замаскована зверхність і бажання контролювати.

А також неповага, недовіра до іншого. В цьому випадку потрібно негайно відпускати партнера.

Для початку - психологічно: припинити опікати у дрібницях, організовувати побут, нагадувати про його справи. Тоді й питання - розлучатися чи ні - втратить актуальність.

Пожити окремо деякий час - це сильнодіючий засіб, тому його треба практикувати обережно.

Здорові стосунки, у яких є повага і спільність інтересів, просто люди втомилися чи заплуталися, це може освіжити і оновити. А ось коли партнер вас гнітить і ви почуваєтся чужими, тимчасове розставання може призвести до остаточного розриву.

Тільки сприймати це треба не як трагедію. А як необхідний крок для власного оновлення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 речей, які роблять батьки успішних дітей

Сімейні справи | 13:00, 15.09.2025

Ці батьки не змушують – вони надихають, дозволяють помилятись, і, що важливо, мотивують дитину у спосіб, що відповідає її мріям.

5 причин, чому батькам варто іноді дозволяти дітям нудьгувати

Сімейні справи | 10:30, 15.09.2025

У час, коли гаджети не дають дітям нудьгувати, саме нудьга стає необхідним відпочинком для дитячого мозку та душі.

5 речей, яких дитина навчається, спостерігаючи за дорослими

Сімейні справи | 09:30, 15.09.2025

Діти не завжди ставлять запитання вголос, але це не означає, що вони не навчаються. Насправді вони помічають більше, ніж ми думаємо. Попри те, що багато хто вважає, що діти здебільшого копіюють те, чого їх навчають, правда полягає в тому, що набагато

10 правил, які змінять вашу сім'ю на краще

Сімейні справи | 08:30, 15.09.2025

Хороші сімейні стосунки тримаються на довірі, домовленостях і правилах. А ще на спільних зусиллях та глибокому розумінні того, що дійсно важливо. Якщо в родині існують правила, їх повинні дотримуватись всі члени родини, а не лише діти. Пропонуємо 10

7 порад батькам, як допомогти дитині стати впевненою в собі

Сімейні справи | 06:20, 15.09.2025

Всі діти різні: хтось може говорити без зупинки й легко знайомитись з іншими дітьми, а хтось сором’язливо мовчить і ховається за мамину спину, боячись сказати слово. Однак сором’язливість – це не вада, це тип темпераменту. А батькам треба навчитись п

5 ранкових звичок, які допоможуть мотивувати вашу дитину

Сімейні справи | 01:20, 15.09.2025

Прості ранкові ритуали допоможуть дитині прокидатися спокійно, зберегти гарний настрій і налаштуватися на навчання без істерик.

5 звичок батьків, які шкодять дітям

Сімейні справи | 11:20, 14.09.2025

Здебільшого, незначні речі формують емоційний світ дитини. Це крихітні, непомітні моделі поведінки, які з часом непомітно осідають у її характері. А іноді, навіть за найкращих намірів, кілька повторюваних моделей поведінки можуть вкоренитися та згодо