Що робити з прокрастинацією у підлітків?

Прокрастинація, або схильність відкладати важливі справи на потім, створює ілюзію свободи. Вона змушує людей думати, що вони мають багато часу, однак при цьому краде його. Прокрастинація схожа на безтурботну гру, але часто обертається почуттям провини й занепокоєння.

Людина, схильна до прокрастинації, має помилкове відчуття безпеки. Вона оптимістично гадає, що ситуація контролюється і поспішати не має сенсу. Також вона часто недооцінює час, необхідний для виконання того чи іншого завдання (наприклад, схильна думати, що робота займе 30 хвилин, тоді як об'єктивно вона потребує 2 години). Тому прокрастинація починається з почуття легкості й веселощів, за які людині згодом доводиться розплачуватися, відчуваючи страх, занепокоєння, безпорадність і злість на саму себе.

Однак звичку нічого не робити дуже важко змінити: людина, схильна відкладати справи на потім, упевнена, що в цьому немає нічого поганого. Гарна оцінка (а іноді й просто оцінка, що дає змогу перейти у наступний клас) – яскравий доказ того, що система працює і що ефективніше виконувати роботу під тиском.

На жаль, відкладаючи справи, ми розплачуємося за це не тільки своїм часом. У нас з'являється помилкове переконання, що робота обов'язково має бути неприємною. Людина, схильна до прокрастинації, призвичаюється уникати роботу, не розвиває такі важливі навички, як планування, організованість, мислення й уважність до деталей.

Боротися з прокрастинацією складно, тому що вона є спробою вирішити проблеми, які людина може не усвідомлювати (наприклад, гнів, перфекціонізм або невпевненість у собі). Хоча прокрастинація й усуває тривогу, пов'язану із цими проблемами, останні залишаються не вирішеними.

Ось поради, які можуть використовувати батьки, щоб допомогти підлітку впоратися з прокрастинацією:

Не піддавайтеся на раціональні пояснення. Погляньмо правді у вічі: люди, схильні до прокрастинації, – брехуни. Вони регулярно брешуть самі собі про те, скільки часу їм потрібно для виконання роботи, роблячи висновок, що часу достатньо, аби зробити все ідеально. Така брехня називається раціоналізацією. Щоб упоратися з прокрастинацією, необхідно розпізнати раціоналізацію і вказати на неї людині, яка до неї схильна. Наприклад, коли ваша дитина використовує одну з перерахованих вище фраз, покажіть їй весь список і запитайте, чи знайомі їй такі ситуації:

- «Я більш продуктивна, коли маю обмаль часу, тому чекаю, коли часу залишиться мало, і тоді зможу все зробити добре»;
- «Якщо я почекаю, то зможу швидко написати цю статтю»;
- «Якщо я зараз сяду за роботу, то пропущу серію свого улюбленого серіалу»;
- «Не напружуйся. Це всього лише одне завдання. Світ не впаде, якщо я його не зроблю»;
- «Я не знаю, як це зробити, тому почекаю, може, що-небудь придумаю»;
- «Мені легше зробити цю роботу, коли добре почуваюся, тому я почекаю, поки мій настрій не покращиться»;
- «Минулого разу я зробив усе в останній момент, і вийшло добре. Чому б і зараз не вчинити так само?».

Уникайте негативного мислення. Люди, схильні до прокрастинації, негативно налаштовані до своєї роботи.

Нарешті, запам'ятайте, що в боротьбі з прокрастинацією важливо привчити підлітка не відволікатися від роботи, а не змушувати його дотримуватися ваших інструкцій. Допоможіть йому зосередитися на завданнях, а не на ваших очікуваннях, які можуть його дезорієнтувати. Хваліть його за кроки, які він робить у правильному напрямку, і не критикуйте за невдачі. Ніколи не бурчіть – це веде до взаємного незадоволення і створює зайвий тиск на підлітка. У результаті він може почати чинити опір.

Прокрастинація все тільки ускладнює. Дитина, схильна до прокрастинації, приймає позицію жертви, у неї посилюється занепокоєння, розвивається негативне ставлення до навчання. Вищевказані стратегії можуть допомогти, але їх одних недостатньо, щоб цілковито позбутися прокрастинації. Єдиний спосіб – послідовно вчити дитину зосереджуватися на поставлених завданнях. Це потребує часу й емоційного розвитку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що робити, якщо дитина прогулює школу?

Навчання | 22:30, 07.11.2025

Якщо запитати дорослих, то виявиться, що тих, хто жодного разу не прогуляв шкільні заняття, — лічені одиниці. Тому, дізнавшись про прогули своєї «копії», не варто істерити «Та я у твої роки…» Така реакція ситуацію не виправить, тільки викличе відторг

Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

Сімейні справи | 21:30, 07.11.2025

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсі

Осіння депресія у дитини: як її помітити?

Дитина | 20:30, 07.11.2025

Зазвичай поняття депресія не використовується стосовно дітей. До недавнього часу навіть медики вважали, що цей стан притаманний лише дорослим. Та з часом прийшло розуміння, що дратівливість, замкнутість, безпричинні істерики та невмотивовані напади а

Скільки прихованого цукру споживає дитина щодня?

Дитяче харчування | 19:30, 07.11.2025

Практично всі діти люблять солодощі, але у великій кількості цукор може призвести до проблем зі здоров’ям і порушення поведінки. Як уберегти свою дитину та скоротити споживання вільного цукру?

Що робити, якщо дитина нічого не хоче?

Дитина | 06:30, 07.11.2025

«Я не хочу» чи «Я не буду» збивають батьків з пантелику. Мами, випробувавши всі доступні їм методи переконання, звертаються до тат. А ті, почухавши потилицю, починають перемовини з вередунами, й іноді не розуміють причини відмовок. На допомогу сучасн

Дитина ниє: як відучити її від цієї звички?

Дитина | 01:20, 07.11.2025

Будьте уважні і відстежуйте, в який момент і як саме розгортається ниття. Наприклад, дитина просить включити їй мультфільми. Спочатку спокійно, потім голосніше, і, якщо не отримує бажаного, починає нити. Якщо таке трапилося раз, можливо, більше не по

Чому не варто порівнювати свою дитину з іншими?

Дитина | 23:30, 06.11.2025

Чи допомагають порівняння ставати краще і навчитися чомусь новому?