Психологи назвали 5 фраз, які батьки не повинні говорити підліткам

Adoption

Date: 12:10, 20.09.2024 | Категорія: Школярі [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

824 Переглядів

Підлітковий вік – це період бурхливих змін, коли формується особистість дитини. Саме тому знайти спільну мову з підлітком буває непросто. Багато батьків стикаються з труднощами у спілкуванні з дітьми цього віку, що може негативно вплинути на їхній психологічний розвиток. Щоб уникнути непорозумінь і зберегти теплі стосунки з підлітком, важливо розуміти, яких фраз варто уникати.

2181_6.jpg (42.1 Kb)

1. “Це дрібниця”
На перший погляд, фраза “Це дрібниця” може здатися нешкідливою. Але коли ми говоримо її своїм підліткам, ми ризикуємо завдати їм більшого болю, ніж думаємо.

Для підлітків, які активно формують свою особистість і визначають своє місце у світі, будь-яка проблема, будь-яке переживання є надзвичайно важливим. Тому, коли ми називаємо їхні почуття чи турботи “дрібницями”, ми фактично знецінюємо їхній внутрішній світ.

Коли підліток чує, що його почуття не варті уваги, він може відчути себе непочутим, неважливим і недооціненим. Це може призвести до того, що наступного разу він просто не захоче ділитися з вами своїми проблемами. Адже якщо ви не сприймаєте його почуття серйозно зараз, то чому він має вважати, що ви зробите це в майбутньому?

Тому, замість того, щоб відмахуватися від проблем підлітка, спробуйте поставитися до них з розумінням і співчуттям. Покажіть, що вам не все одно, що він відчуває. Навіть якщо вам здається, що проблема незначна, для вашої дитини вона може бути дуже важливою.

2. Бери приклад з брата/сестри/друга
Порівняння своїх дітей з іншими людьми – це поширена практика серед батьків. Фрази типу “Подивись на свого брата, як гарно він вчиться!” або “Чому ти не можеш бути як твоя подруга?” звучать досить звично. Однак, такі порівняння можуть завдати значної шкоди самооцінці дитини.

Сучасне суспільство вже й так насичене інформацією про те, що ми маємо бути ідеальними. Реклама, соціальні мережі – все це спрямоване на те, щоб показати нам, що ми недостатньо гарні, розумні, успішні. Коли батьки додають до цього ще й власні порівняння, це створює додатковий тиск на дитину.

Кожна дитина – унікальна особистість зі своїми талантами, інтересами та темпами розвитку. Порівнюючи її з іншими, батьки фактично говорять, що вона недостатньо хороша така, яка є. Це може призвести до розвитку комплексів неповноцінності, зниження самооцінки та навіть депресії.

Здорова самооцінка – це міцний фундамент, на якому будується особистість дитини. Саме вона допомагає їй впоратися зі стресом, досягати успіхів і будувати міцні стосунки з оточуючими. Коли батьки руйнують самооцінку своїх дітей порівняннями, вони позбавляють їх цього важливого ресурсу.

Тому, замість того, щоб порівнювати свою дитину з іншими, краще зосередитися на її індивідуальних досягненнях і успіхах. Підтримуйте її, хваліть за зусилля, допомагайте їй розвивати свої таланти. Тільки так ви зможете виростити впевнену в собі і щасливу особистість.

3. “Ти повинен”
Коли ми спілкуємося зі своїми підлітками, важливо пам’ятати, що вони вже формують власну думку і мають право на неї. Тому, починати розмову з директивних фраз типу “Ти повинен…” або “Ти зобов’язаний…” – не найкращий підхід.

Такий початок розмови може викликати у підлітка відчуття, що його думка не має значення. Це може призвести до конфліктів, непорозумінь і навіть до того, що підліток взагалі перестане вас слухати.

Набагато ефективніше на початку розмови дати зрозуміти дитині, що ви зацікавлені в її думці. Запитайте, що вона думає з цього приводу, які в неї є ідеї. Це допоможе їй відчути, що її почули і що її думка важлива для вас.

Тільки після того, як ви вислухали точку зору підлітка, можна поділитися своєю думкою і порадами. Але навіть при цьому важливо робити це делікатно, уникаючи закидів і звинувачень. Замість того, щоб говорити “Ти завжди так робиш!”, краще сказати “Я помітив, що в цій ситуації ти поступив так…”.

4. “Насолоджуйся найкращою частиною життя зараз”
“Насолоджуйся найкращою частиною життя зараз” – ця фраза, часто адресована підліткам, звучить як банальність. Але насправді вона містить в собі глибоке непорозуміння того, що переживає підліток.

Дорослим, озирнувшись назад, легко бачити в дитинстві та юності безтурботний час. Однак, для підлітка, який ще не стикався з усіма труднощами дорослого життя, його поточні проблеми здаються неймовірно важкими і серйозними. Перше кохання, шкільні проблеми, конфлікти з однолітками – все це здається для нього кінцем світу.

Коли батьки, забуваючи про власний підлітковий досвід, говорять дитині, що її проблеми – це дрібниці, вони фактично знецінюють її почуття. Це створює відчуття, що їх не розуміють, що їхні переживання неважливі. Такий підхід може призвести до того, що підліток замкнеться в собі і віддалиться від батьків.

Щоб побудувати міцні стосунки зі своїми дітьми, батькам важливо пам’ятати, що світ підлітка – це його світ, зі своїми правилами, турботами та проблемами. І навіть якщо для дорослого ці проблеми здаються незначними, для підлітка вони можуть бути справжньою катастрофою. Тому, замість того, щоб знецінювати переживання дитини, краще спробувати зрозуміти її, підтримати і допомогти впоратися з труднощами.

5. “Чому ти такий безвідповідальний?”
Коли ми звертаємося до дитини зі словами “Чому ти такий безвідповідальний?”, ми не лише ображаємо її, а й ставимо в глухий кут. Така фраза, на перший погляд, здається простим констатуванням факту, але насправді вона несе в собі прихований звинувачення і знецінення дитини.

По-перше, це образливо. Бути названим безвідповідальним – це все одно, що сказати: “Ти поганий”. Така оцінка вдарить по самооцінці дитини і може спровокувати захисну реакцію. Замість того, щоб зрозуміти причини такої поведінки, дитина може замкнутися в собі або почати сперечатися.

По-друге, ця фраза не конструктивна. Вона не дає дитині жодної інформації про те, як виправити ситуацію. Замість того, щоб допомогти дитині зрозуміти, що вона зробила не так і як можна діяти інакше, ми просто констатуємо факт її “безвідповідальності”.

Психологи наголошують на важливості конструктивної критики. Це означає, що замість того, щоб просто звинувачувати дитину, потрібно пояснити їй, чому її поведінка неприйнятна, і запропонувати альтернативні варіанти дій. Наприклад, замість “Ти такий безвідповідальний!”, можна сказати: “Я помітив, що ти забув виконати обіцянку. Це мене засмутило, адже довіра – це важлива частина наших відносин. Давай подумаємо разом, як можна уникнути таких ситуацій в майбутньому”.

Такий підхід не тільки допоможе дитині зрозуміти свою помилку, але й зміцнить ваші стосунки. Адже коли дитина відчуває, що її розуміють і підтримують, вона набагато швидше змінюється.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: