Як розмовляти з дочкою-підлітком про секс

Adoption

Date: 08:40, 31.05.2016 | Категорія: Школярі [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

4141 Переглядів

16 років – той самий вік, коли ще трохи – і можна дуже сильно пошкодувати про те, що вчасно не розповіли доньці про секс. Але як же завести про це розмову, що саме говорити і в який інтонації – застерігаючій, повчальній, лякаючій, інтригуючій?

9219_archive_is311-011.jpg (36.62 Kb)

Розмова про секс… Цієї миті батьки, мабуть, чекають з ще більшою тривожністю, ніж настання горезвісного перехідного віку. Що говорити? Як? З чого почати? Не завалюватися ж в кімнату до доньки, нервово мнучи фартух, зі словами: «Нам потрібно серйозно поговорити». Потім – лекція, така ж зім’ята, як фартух, і нудна, як будь-які мамині повчання. А потім ви обидві зітхаєте з полегшенням і розходитеся – борг виконаний, неприємна частина ваших взаємин позаду, можна зробити вигляд, що нічого не сталося. Так собі сценарій, що і говорити.

Перш за все розслабтеся – не треба розповідати дитині, звідки беруться діти. Цю частину бесіди взагалі можна опустити. Ваше чадо і так давно добре поінформоване про все, що стосується таємниці появи на світ нових людей. Це даність, просто прийміть її.

Ваше завдання полягає трохи в іншому. Подумайте: чого ви боїтеся? Напевно, того, що дорогоцінне дитя занадто рано почне відкривати плотські радості. Або що наткнеться не на того хлопця. Ну або того, до чого може привести незахищений секс. А це вже розмова на іншому рівні.

Секс – це довіра

По суті, секс в настільки романтичному віці – це прояв вищого ступеня довіри. Ось цю думку вам і потрібно донести своєму підлітку. Звичайно, це розмова не на один раз. І її успіх залежатиме від того, наскільки часто ви взагалі практикуєте розмови по душам. Піднесете з бухти-барахти одну тільки цю голу ідею – і вона пройде і повз вуха, і повз серця, і, що найсумніше, повз мізків.

Про довіру можна розповісти, тільки якщо воно вже є між вами. Інакше це чиста теорія.

Розкажіть про свої помилки, наприклад. Напевно, ви теж робили дурниці. Ні, не потрібно ділитися фізіологічними подробицями ваших переживань. Емоції. Як може бути неприємно, якщо хлопець виявиться балакуном. Або перестане дзвонити. Або як це – відчувати розчарування, якщо виявиться, що поквапилася. Або перший досвід виявився не таким вже романтичним, яким уявлявся з книг або фільмів.

Але не намагайтеся при цьому підлітка залякати. Дуже поширена помилка, як раз в дусі радянської спадщини, коли в країні сексу не було: намагатися представити процес природний і, чого гріха таїти, приємний, як щось брудне і ганебне. Здрастуйте, фригідність, «вам, мужикам, одного тільки і треба», візити до психотерапевта і, як апофеоз, почуття сорому за отримане задоволення. Не лихословте. І ось ця гримаса відрази – ні, не треба так.

Серйозно, ви настільки не впевнені у своїй дитині і так не довіряєте дочці, що вважаєте, ніби вона по руках піде? Якщо так, то не лізьте до неї з розмовами про секс взагалі, краще книжку підсуньте якусь.

Контрацептиви – це не соромно

А ось друга частина вашої просвітницької роботи – про контрацептиви – це може бути навіть кумедно. Що таке презервативи і навіщо вони потрібні – заспокойтеся, про це знають вже мало не в початковій школі, в сучасному світі. Поясніть краще, що в тому, щоб їх купувати і тим більше користуватися, нічого ганебного немає.

Соромно – це коли в шкірно-венерологічний диспансер доведеться в черзі стояти. Або думати, як мамі повідомити приголомшливу новину про те, що у неї є всі шанси стати бабусею вже в цьому році.

Тут, до речі, і полякати не зайве. Тому що диспансер – це дійсно не найприємніше місце. Так, тисніть саме на приємне-неприємне, тому що будь-які доводи щодо «потім важко буде завагітніти» негайно розіб’ються об підліткову нездатність і небажання заглядати у власне майбутнє. Ви особисто знаєте хоч одну дитину 12-14 років, яка по-справжньому мріє про своїх дітей?

І неодмінно донесіть, що усі ось ці «ти що, мені не довіряєш?» у відповідь на пропозицію скористатися презервативом – це жахлива нісенітниця. Почувши її, треба виставляти кавалера за двері. Поки не порозумнішає.

Можна навіть трішечки непристойності підпустити – мовляв, хто знає, скільки серед твоїх однокласників дітей такого ось «перерваного статевого акту». Ви, звичайно, обидві почервоніє, але це тільки на краще.

Мораль – поменше фізіології, побільше милої кухонної психології в дусі «дочки-матері». І довіряйте їй, інакше ваша дочка навряд чи зможе відповісти вам тим же.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: