Стокгольмський синдром: чому він знайомий багатьом українцям?

Adoption
Date
  • 267 Переглядів
Стокгольмський синдром є специфічним проявом синдрому жертви, який характеризується відчуттям безпорадності та небажанням брати відповідальність за те, що відбувається. Це наслідок захисного механізму, відомого як реактивне утворення.

0242_4.jpg (34.8 Kb)


Подібні ситуації виникають, коли стосунки стають небезпечними та здаються безвихідними – для збереження психічного здоров'я і життя жертва не може дозволити собі агресивні реакції. В таких умовах більш доцільною стає стратегія примикання до агресора, що дозволяє уникнути конфлікту.

Позиція, яка є протилежною агресору, стає неприйнятною та лякаючою, створюючи безліч травматичних і енергозатратних обставин. В результаті психіка прагне знайти спосіб знизити напруження, і оскільки цей захисний механізм критично важливий для виживання, він швидко закріплюється.

Етапи формування синдрому:

1. Емоційний шок. Насильство призводить до стресу або навіть шоку.
2. Депривація. Жертва проводить багато часу з агресором, іноді в умовах ізоляції.
3. Імпринтинг. За аналогією з тим, як новонароджені діти формують прив’язаність до матері, дорослі можуть також почати відчувати тепло до того, хто виявляє до них турботу після сильного стресу.
4. Жорсткі умови та зовнішня загроза. Життя жертви залежить від рішень агресора, що змушує її підкорятися. При цьому над агресором можуть нависати загрози ззовні – від правозахисних організацій до правоохоронних органів. З часом жертва починає сприймати проблеми агресора як свої власні, що сприяє розвитку співчуття.
5. Незавершений гештальт. Навіть після виходу з деструктивних стосунків постраждалі можуть відчувати симпатію до своїх агресорів.

Основною причиною виникнення стокгольмського синдрому є креативна адаптація психіки до складних умов. Цей процес може відбуватися як у ситуації захоплення заручників, так і в ході виховання. Наприклад, якщо дитина виростає в сім'ї, де спілкування відбувається через насильство, їй доводиться адаптуватися до такої моделі поведінки.

Симптоми стокгольмського синдрому

Деякі прояви цього синдрому нагадують ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР):

- недовіра;
- відчуття нереальності того, що відбувається;
- спогади, що виникають у вигляді флешбеків;
- втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ та подій;
- підвищена дратівливість;
- нічні кошмари;
- труднощі з концентрацією.

Крім того, стокгольмський синдром має свої характерні ознаки:

- відмова від звільнення;
- негативні почуття до друзів, родини чи представників влади, які намагаються звільнити людину з полону;
- виникнення емоційної прив'язаності до захоплювача і підтримка його дій.

Оскільки відповідна агресія може бути небезпечною, а страх стає нестерпним, людина в такій залежності намагається придушити свої емоції та перенести їх на "безпечних" людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: стокгольмський синдром


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують,

    2 звички, що видають по-справжньому вірного партнера

    Сімейні справи | 00:30, 07.06.2026

    Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують, що справжня відданість набагато менш помітна — її можна розпізнати за двома простими моделями поведі

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний

    Як не передати дитині свою тривожність?

    Сімейні справи | 07:30, 28.05.2026

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний стан дітей у різному віці. Якщо у батьків є тривожні розлади або підвищений рівень тривоги, це допо

    Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводи

    Як змінилася роль тата у вихованні дитини?

    Сімейні справи | 01:20, 28.05.2026

    Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводити час з дітьми. Сьогодні все змінилося. Сучасний батько перестав бути людиною, яка лише працює та л

    Нове дослідження показало: чим більше у тебе м'язів, тим більший обсяг гіпокампу - тієї частини мозку, яка відповідає за настрій, стрес і

    Спортзал офіційно вбиває депресію - дослідження

    Психологія | 08:30, 27.05.2026

    Нове дослідження показало: чим більше у тебе м'язів, тим більший обсяг гіпокампу - тієї частини мозку, яка відповідає за настрій, стрес і "не хочу нічого робити".

    Виявляється, вони проживуть довше за старше покоління, тому що уникають стресових ситуацій і не працюють 24/7.

    Зумери здобули перемогу в черговому протистоянні з мілініалами

    Психологія | 07:30, 27.05.2026

    Виявляється, вони проживуть довше за старше покоління, тому що уникають стресових ситуацій і не працюють 24/7.

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

    Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

    Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.

    Найпопулярніше хобі жінок - пити каву і нічого не робити

    Мама | 06:30, 26.05.2026

    Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.

    Коментарі до новини