Стокгольмський синдром: чому він знайомий багатьом українцям?

Стокгольмський синдром є специфічним проявом синдрому жертви, який характеризується відчуттям безпорадності та небажанням брати відповідальність за те, що відбувається. Це наслідок захисного механізму, відомого як реактивне утворення.

Подібні ситуації виникають, коли стосунки стають небезпечними та здаються безвихідними – для збереження психічного здоров'я і життя жертва не може дозволити собі агресивні реакції. В таких умовах більш доцільною стає стратегія примикання до агресора, що дозволяє уникнути конфлікту.

Позиція, яка є протилежною агресору, стає неприйнятною та лякаючою, створюючи безліч травматичних і енергозатратних обставин. В результаті психіка прагне знайти спосіб знизити напруження, і оскільки цей захисний механізм критично важливий для виживання, він швидко закріплюється.

Етапи формування синдрому:

1. Емоційний шок. Насильство призводить до стресу або навіть шоку.
2. Депривація. Жертва проводить багато часу з агресором, іноді в умовах ізоляції.
3. Імпринтинг. За аналогією з тим, як новонароджені діти формують прив’язаність до матері, дорослі можуть також почати відчувати тепло до того, хто виявляє до них турботу після сильного стресу.
4. Жорсткі умови та зовнішня загроза. Життя жертви залежить від рішень агресора, що змушує її підкорятися. При цьому над агресором можуть нависати загрози ззовні – від правозахисних організацій до правоохоронних органів. З часом жертва починає сприймати проблеми агресора як свої власні, що сприяє розвитку співчуття.
5. Незавершений гештальт. Навіть після виходу з деструктивних стосунків постраждалі можуть відчувати симпатію до своїх агресорів.

Основною причиною виникнення стокгольмського синдрому є креативна адаптація психіки до складних умов. Цей процес може відбуватися як у ситуації захоплення заручників, так і в ході виховання. Наприклад, якщо дитина виростає в сім'ї, де спілкування відбувається через насильство, їй доводиться адаптуватися до такої моделі поведінки.

Симптоми стокгольмського синдрому

Деякі прояви цього синдрому нагадують ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР):

- недовіра;
- відчуття нереальності того, що відбувається;
- спогади, що виникають у вигляді флешбеків;
- втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ та подій;
- підвищена дратівливість;
- нічні кошмари;
- труднощі з концентрацією.

Крім того, стокгольмський синдром має свої характерні ознаки:

- відмова від звільнення;
- негативні почуття до друзів, родини чи представників влади, які намагаються звільнити людину з полону;
- виникнення емоційної прив'язаності до захоплювача і підтримка його дій.

Оскільки відповідна агресія може бути небезпечною, а страх стає нестерпним, людина в такій залежності намагається придушити свої емоції та перенести їх на "безпечних" людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

5 ознак, що вам потрібно до психолога

Психологія | 08:30, 17.04.2026

Психологічне здоров’я людини – це обов’язкова умова для комфортного життя та саморозвитку, при цьому багато українців ставлять його на друге місце після фізичного здоров’я, хоч ці поняття взаємопов’язані.

Як мамі вийти зі стану, коли нічого не хочеться?

Мама | 19:30, 15.04.2026

Стан, коли «нічого не хочеться» — це не просто лінь чи поганий настрій. Для мами це часто сигнал емоційного вигорання або глибокої психофізичної втоми. Коли ресурс вичерпано, навіть прості побутові справи здаються підкоренням Евересту.

Класні фільми на Великдень для всієї родини: що подивитись?

Сімейні фільми | 07:30, 12.04.2026

Найкращим рішенням для сімейного вечора на Великдень буде перегляд добрих, світлих та атмосферних стрічок, які сподобаються як малечі, так і дорослим. Ми підібрали топ фільмів та мультфільмів спеціально для читачів сайту «Наша мама», розділивши їх за

Зв'язок із батьками в дорослому віці: як його налагодити?

Психологія | 06:30, 12.04.2026

Зв'язок із батьками в дорослому віці часто зазнає серйозних випробувань [20, 27]. Коли ми вилітаємо з батьківського гнізда, починаємо будувати власну кар'єру та родину, регулярне спілкування нерідко зводиться до коротких чергових дзвінків «Як справи?

Як реагувати батькам, якщо дідусь і бабуся не хочуть проводити час з внуками?

Сімейні справи | 01:20, 12.04.2026

Батькам буває дуже боляче та прикро, коли найрідніші люди — дідусь і бабуся — не виявляють бажання спілкуватися з онуками. У суспільстві живе міцний стереотип, що старше покоління має з радістю забирати дітей на вихідні чи канікули. Коли реальність н

Чоловіки, які слухають своїх дружин, - найуспішніші

Тато | 08:30, 11.04.2026

Дослідження в галузі соціальної психології, включаючи роботи відомого доктора Джона Готтмана, показують, що «прийняття впливу» є важливим фактором успіху - особливо якщо дивитися глибше, через призму стану нервової системи та рівня стресу.

Пари, які вміють жартувати один з одного, щасливіші - дослідження

Сімейні справи | 07:30, 11.04.2026

Дані, опубліковані в Journal of Research in Personality, а також дослідження, проведені вченими з University of Kansas, показують - гумор всередині пари напряму пов’язаний з вищим рівнем задоволеності стосунками і емоційної близькості, особливо коли