Психологічно стійкі батьки: які вони?

Бути психологічно стійкими батьками означає вміти контролювати свої емоції, управляти ходом своїх думок і поводитись конструктивно – навіть тоді, коли ви відчуваєте, що поведінка вашої дитини доводить вас до божевілля. У процесі формування психологічної стійкості наявність негативних поведінкових звичок здатна перешкодити батькам розкрити їх внутрішній потенціал. Але якщо батьки будуть розпізнавати й уникати подібних «пасток», вони зможуть досягти бажаної межі своїх здібностей.

1. Батьки не витрачають час даремно на жалість до себе. Психологічно стійкі батьки не потрапляють у таку пастку (розставлену власними думками), як, наприклад: «Моя дитина намагається покарати мене» або «Це так несправедливо, що мої діти поводяться так погано». Вони знають, що жалість до себе лише гальмує вирішення проблеми. Вони передбачливі й далекоглядні при вирішенні будь-яких питань, чи то поведінка дітей, чи фінансові труднощі, не втрачаючи при цьому часу на скарги, що заслуговують кращого.

2. Не втрачають самовладання. Ви не почуєте від психологічно стійких батьків таких слів, як «Моя дитина мене дратує» або «Він змушує мене гніватися». Замість того щоби звинувачувати сина чи доньку, ці батьки зберігають і підтримують владу над самими собою, беруть на себе повну відповідальність за свої емоції й поведінку. Вони визнають, що кожного разу, коли вони залучаються у протиборство з дітьми або втрачають самовладання, то тим самим віддають дітям більше влади над собою.

3. Не цураються змін. У міру того як діти ростуть і розвиваються, їх поведінка та ставлення, а також стиль взаємовідносин постійно змінюються. Психологічно стійкі батьки приймають ці зміни й готові постійно коригувати свою стратегію виховання відповідним чином.

4. Не витрачають сили на те, що не можуть контролювати. Такі батьки зосереджені на впливі на своїх дітей, а не на управлінні ними. Ви можете озброїти дитину навичками та інструментами, які допоможуть їй стати хорошим учнем, але не можете примусити її отримувати хороші оцінки. Ви можете запропонувати наслідки, при яких дотримання правил стає для дитини більш привабливим, але не можете контролювати той вибір, який вона зробить.

5. Не турбуються про те, щоб догодити іншим. Психологічно стійкі батьки виховують дітей у відповідності зі своїми цінностями, навіть коли інші не схвалюють цього. Вони не бояться звинувачень типу «занадто суворий» чи «не крутий». Вони не піддаються тиску бути схожими на інших батьків і не ображаються, коли їхня дитина стверджує, що вони «найгірші батьки».

6. Не бояться приймати обдуманий ризик. Психологічно стійкі батьки витрачають час на розрахунок і зважування фактичних ризиків, з якими зіштовхуються їхні діти. Вони знають, що чотирнадцятирічний хлопчик, який відмовляється носити теплу куртку у прохолодну погоду, ризикує набагато менше, ніж під час вирішальної битви на футбольному полі. Такі батьки наполегливо намагаються збалансувати потребу своєї дитини в самостійності з її безпекою.

7. Не живуть минулим. Психологічно стійкі батьки знаходяться в мирі зі своїм дитинством. Вони не намагаються компенсувати суворе виховання, якому піддалися, занадто поблажливо ставлячись до своїх дітей, і не діють у всьому навмисно протилежним чином, ніж їхні батьки, лише щоб довести правильність своєї точки зору. Замість того щоб фокусуватись на своєму минулому, вони вперто намагаються ставати кращими батьками сьогодні і щодня.

8. Не повторюють власних помилок. Усі батьки роблять помилки, але психологічно стійкі завжди вчаться на них. Якщо вони занадто суворі зі своїми дітьми або втрачають самовладання, то розглядають свої недоліки як можливість відточувати навички, щоб наступного разу діяти краще.

9. Не обурюються, не заздрять успіхам інших людей. Психологічно стійкі батьки не порівнюють себе та своїх дітей з іншими сім'ями. Вони не хочуть, щоб їхні діти були більш спортивними, як сусідські хлопці, або більш розумними, як діти двоюрідного брата. Замість цього вони витрачають усю свою енергію, щоб допомогти своїм дітям у повній мірі розвинути їх індивідуальні здібності.

10. Не відступають при першій невдачі. Виховання часто відбувається методом спроб і помилок, і коли психологічно стійкі батьки відчувають невдачі, вони роблять додаткові спроби. Якщо їхня дитина сьогодні відмовляється виконувати домашню роботу, вони не роблять на цій підставі передчасний висновок про те, що їх дитина ледача. Аналогічним чином, якщо нова стратегія дисципліни призводить до повного краху, вони не миряться із життям, повним істерик. Замість цього вони продовжують учити дитину нових навичок і прищеплювати свої цінності, щоб допомогти їй стати кращою.

11. Не бояться залишатись на самоті. Психологічно стійкі батьки знають, як важливо приділяти час самим собі, щоб відпочити й набратися сил. Вони знають, що, стаючи кращими людьми, вони стають кращими батьками. Вони іноді готові виходити з ролі батьків, щоб вирішувати питання власного особистісного зростання.

12. Не вважають, що весь світ їм зобов'язаний. Такі батьки не вважають, що всесвіт зобов'язаний дати їм прекрасно вихованих дітей, які виходять з материнського лона зі знаннями й навичками, необхідними для відповідального дорослого життя. Замість цього вони визнають, що хоча виховання дітей – це важка робота, це також і привілей, який їм пощастило мати.

13. Не очікують негайних результатів. Психологічно стійкі батьки розуміють, що проблеми поведінки не вирішуються водночас. Зазвичай повторення – це ключ, який допоможе дитині вчитись, і вони готові надати дитині будь-які можливості, щоби практикувати зміну її поведінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

7 ознак, що чоловік не стане хорошим батьком

Психологія | 08:30, 29.10.2025

Часто буває так, що ми обираємо собі партнера, готові створити сім’ю і подарувати йому маленьке янголятко. Але чоловік виявляється просто не готовий до такого повороту подій, а іноді, вже навіть ставши батьком, виявляється не найкращим татусем. У рез

Сепарація дитини від батьків: чому вона важлива обом сторонам?

Сімейні справи | 07:30, 29.10.2025

Дорослішання — це не лише зміна віку у паспорті. Вміння самостійно приймати рішення, нести за них відповідальність та не залежати у своєму виборі від інших, в тому числі від батьків, здається очевидним етапом. Але якщо придивитись, виявляється, що іс

Якщо діти вас бісять: знайте - це нормально

Сімейні справи | 06:30, 29.10.2025

Як би сильно ти не любила дитину, настає момент, коли від “Мам, мам, мам” хочеться закритися в кімнаті або голосно кричати. Інколи накопичується так багато роздратування, що від думок переходиш до дій, за що потім отримуєш щедру порцію почуття провин

Чому не варто не зберігати шлюб заради дітей

Сімейні справи | 19:30, 28.10.2025

Як часто можна почути від подружжя “Ми живемо разом тільки заради дітей”, розуміючи під цим, що, залишаючись разом у нелюбові, вони, проте, виховують дітей у повноцінній сім’ї. І в самому формулюванні, і в меті такого співіснування все прекрасно, пра

Хто такий перинатальний психолог і коли вагітній до нього варто звертатися?

Я вагітна | 22:30, 25.10.2025

Вагітні жінки часто звертаються до фахівців, щоб підготуватися до пологів. Найчастіше це перинатальні психологи та доули. Яка різниця між цими спеціалістами?

96% українок після пологів відчувають психологічні труднощі

Післяпологовий період | 20:30, 25.10.2025

Близько 96% українських жінок відчувають психологічні проблеми впродовж двох місяців після народження дітей. Частина з них думала про смерть самогубство або завдання шкоди дитині.

Чи дійсно батьки люблять молодших дітей більше, ніж старших?

Сімейні справи | 01:20, 24.10.2025

Зазвичай між братами та сестрами виникають суперечки, зокрема про те, кого з них батьки люблять більше. Тепер дослідження Школи сімейного життя (США), яке проводили під керівництвом професора Алекса Дженсена, виявило, що батьківський фаворитизм може