Серйозні наслідки строгого виховання дітей

Дослідження показують, що більшість людей вважають суворість і покарання кращими способами виховання дітей. Насправді ж суворий, авторитарний стиль виховання розвиває в дітей низьку самооцінку та провокує погану поведінку. Спробуємо розібратися в тому, чому це відбувається і який стиль виховання найбільш ефективний.

Суворе виховання заважає дітям навчитися самодисципліни та відповідальності. Жорсткі рамки й обмеження дають лише тимчасовий ефект і не дозволяють дитині взяти відповідальність за свою поведінку на себе. Немає нічого ціннішого для дитини, ніж самодисципліна. Але вона розвивається тільки тоді, коли дитині встановлюють рамки з любов'ю. Нікому не подобається сильний контроль, тому немає нічого дивного в тому, що діти протестують проти обмежень. У таких дітей немає прагнення до гарної поведінки – вони бачать лише контроль з боку батьків.

Авторитарне виховання й обмеження засновані на страху. А це призводить до поганої поведінки дитини. Діти вчаться на власному життєвому досвіді та прикладі батьків. Тому, якщо вони роблять те, що ви їм скажете, тільки через сильний страх – ваше виховання нічим не відрізняється від залякування. Коли ви кричите на дітей, вони вчаться кричати на інших. Коли ви застосовуєте силу – вони аналогічним чином вчаться застосовувати силу.

Діти, до яких застосовують покарання, схильні до агресії й депресії. Це відбувається тому, що авторитарне виховання має на увазі неприйняття батьками певних аспектів психіки дитини та відсутність допомоги їй при виникненні складних емоцій і почуттів. Діти залишаються наодинці зі своїми емоційними імпульсами, відчувають себе самотніми.

Діти, яких виховують суворо, поважають право сильного. Вони вчаться підкорятися, але не вміють формувати власну думку. У старшому віці вони не ставлять під сумнів авторитет лідерів, хоча це часто дуже необхідно, вони не беруть відповідальність за свої вчинки на себе, виправдовуючись тим, що «робили як усі» або їх «змусили».

Діти, яких виховують суворо, більш схильні до непокори. Дослідження показують, що діти, котрі виховуються в надмірній суворості, в підлітковому віці проявляють жорстокість і непокору. Щоб зрозуміти причини цього феномена, подивіться, як він працює в дорослих. Кожного з нас виховували більш-менш суворо, і нам це не подобалося. У результаті це призводить до проблем із саморегуляцією. Ми сердимося або обурюємося, коли хтось намагається нам вказувати на те, що потрібно робити. Іноді ми бунтуємо проти обмежень, які самі ж собі й встановлюємо. Також за результатами досліджень, такі діти мають схильність до ожиріння.

Суворе виховання змушує дітей більше брехати. Якщо дітей виховували за принципом «роби, як тобі сказано», вони схильні потрапляти в неприємні ситуації. Також вони виростають майстерними брехунами.

Авторитарне виховання віддаляє батьків від дітей. Батькам, які карають своїх дітей, доводиться пригнічувати своє природне співчуття. Це робить взаємини між ними більш напруженими. Батькам у таких випадках набагато складніше виховувати дітей, тому що діти втрачають інтерес до того, щоб робити приємне своїм батькам, та й упоратися з ними стає складніше. Суворе виховання призводить до того, що батьки стають нещасними. А діти, яких виховували суворо, відчувають образу на батьків і відчувають брак любові в дорослому житті.

Суворе виховання не спрацьовує, якщо діти поводяться добре. По суті, воно вбиває все найкраще, що батьки можуть дати дітям, і не дає їм навчитися керувати своїми емоціями.

Дозволяти дитині все, що вона захоче – не вихід. Психологи стверджують, що оптимальною стратегією є так зване «авторитетне виховання» або «обмеження зі співчуттям». Ми повинні встановлювати для дитини певні межі, але робити це зі співчуттям. Діти дотримуються кордонів тільки тоді, коли ви встановлюєте їх із любов'ю.

Це зовсім не означає, що такий стиль виховання – щось середнє між суворістю та вседозволеністю. Іноді батьки дійсно дозволяють дитині багато («Добре, ти можеш сьогодні лягти спати пізніше»), та, водночас, карають її за негарні вчинки. Наприклад, ставлять у куток. Це не дуже ефективний спосіб виховання, тому що батьки змушені йти на компроміс, а діти, оскільки їх карають, все одно поводяться погано.

Усе, що необхідно зробити батькам – встановити розумні межі й озвучити свої очікування. Це потрібно робити з любов'ю й підтримкою. Поєднання обмежень і співчуття – золота середина, яка допоможе правильно виховати дитину й допоможе їй досягти максимальних результатів у всіх сферах життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Психологи пояснили, чому нам потрібні обійми

Психологія | 07:30, 16.12.2025

Експерти пояснили, чому для нашого здоров’я так важливі обійми, особливо в епоху віртуального спілкування, де реальні стосунки витісняються цифровими зв’язками.

Психологи пояснили, чому сімейні традиції такі важливі

Сімейні справи | 01:20, 16.12.2025

Експерти розповіли про користь для здоров’я сімейних традицій.

Психологи пояснили, чому ми боїмося бути щасливими

Психологія | 00:30, 16.12.2025

Іноді люди просто бояться радіти життю і бути щасливими. Як же позбутися своїх забобонів з цього приводу?

Як подолати проблеми у стосунках під час війни?

Сімейні справи | 23:30, 15.12.2025

Клінічна психологиня, авторка методу емоційно фокусованої терапії пар і сімей, почесна професорка кафедри психології в Університеті Оттави Сью Джонсон розповіла про поширені проблеми у стосунках і пояснила, що робити, щоб не втрачати відчуття звʼ

Психологи дали батькам 7 порад

Психологія | 22:30, 15.12.2025

Затяжна війна створює постійний стан невизначеності, через який дедалі більше українців відчувають знесилення та апатію. І дорослі, і діти стикаються з проблемами у пошуку мотивації та ресурсів для щоденних справ: роботи, навчання, саморозвитку. Окре

Дорослий чоловік, а поводиться, як дитина: що робити?

Сімейні справи | 21:30, 15.12.2025

Експерти пояснили, що таке інфантильна позиція, назвали її основні ознаки та розповіли, як подолати інфантилізм.

Що таке синдром старшої сестри і як його позбутися?

Дитина | 20:30, 15.12.2025

Експерти пояснили, що таке синдром старшої сестри, який негативний вплив він має на життя людини з цим психічним розладом та як відновити баланс сімейної ієрархії.