Якщо дитина скаржиться, що їй нудно

«Мені нудно». Цю фразу батьки можуть чути від маленьких дітей багато разів за день. І ці слова збивають батьків з пантелику. Як дитина може нудьгувати, якщо в неї є багато занять на вибір? Або як їй може бути нудно, якщо до цього вона цілий день провела з другом? Батькам набагато важче позбавити дитину нудьги, ніж одягнути або нагодувати. Вони не можуть зрозуміти, чому слова дитини про те, що їй нудно, іноді звучать як докір, і ніякий запропонований батьками варіант дитині не підходить?

Спробуємо розібратися, чому так відбувається і що батьки можуть з цим удіяти.

Нудьга передбачає бажання людини знайти щось у навколишньому світі, що її розважить. Таке бажання може виникати з багатьох причин. Наприклад, людині можуть бути нецікаві власні думки й дії - це так звана «проста» нудьга. Але діти часто використовують фразу «мені нудно» і в більш складних ситуаціях.

Усім маленьким дітям доводиться справлятися зі складними почуттями. Кожного дня можуть бути моменти, коли дитина почувається самотньою, наляканою, сумною, відчуває провину, сором або злість. Іноді діти не можуть самостійно впоратися зі складними почуттями через втому, дуже сильні емоції, почуття провини чи сорому з приводу своїх емоцій. І один із способів упоратися зі своїми почуттями - це сказати батькам: «Мені нудно». Таку нудьгу можна було б назвати складною, тому що вона складна як для дитини, так і для тих, хто намагається їй допомогти.

Маленькі діти часто не просять відкрито про допомогу, коли відчувають важкі почуття. Часто вони навіть не розкривають своїх почуттів батькам. Одна дитина грається своїми улюбленими іграшками, і почуття радості від цього заняття допомагає їй подолати занепокоєння. Інша проживає свої почуття, розігруючи різні сцени за допомогою ляльок або інших іграшок. Треті відволікаються від важких відчуттів за допомогою комп'ютерних ігор. Так чи інакше, усі вони знаходять спосіб упоратися зі своїми емоціями.

Розуміння цього дає батькам можливість допомогти дитині, яка скаржиться на те, що їй нудно. По-перше, батьки можуть зрозуміти, що не будь-яка їхня реакція може допомогти. Наприклад, якщо дитина скаржиться на нудьгу після того, як цілий день гралася з другом, не варто цьому дивуватися. Для дитини 15 хвилин може бути досить великим відрізком часу для того, щоб веселощі змінилися нудьгою. Крім того, нудьга може виникнути в результаті гри, і тоді в цих актах немає ніякого протиріччя. Можливо, за почуттям нудьги ховається втома від того, що дитина гралася цілий день, або тривога від того, що весь день поруч з нею не було батьків. Якщо батьки ставлять під сумнів почуття нудьги дитини, вона може відчувати через це сором. Тому в першу чергу батьки повинні поважати почуття дитини, якими б несподіваними або незручними вони не були.

Потім батьки можуть запропонувати дитині спосіб упоратися з нудьгою. Якщо ці пропозиції дитині не допомагають, вона може сказати батькам, що потребує їх присутності. Дитина намагається впоратися зі своїми почуттями, які їй заважають. Тому «складну» нудьгу потрібно розуміти як свого роду регресивну поведінку, коли дитина потребує батьківської уваги.

Батьки можуть також допомогти дитині зрозуміти справжню проблему, яка викликала в неї нудьгу. Для цього потрібно уважно вислухати дитину й запропонувати вихід із ситуації. Наведемо приклади.

Трирічний Ваня весь день скаржився на нудьгу. Батька цілий день не було вдома, тому мама проводила з ним час, складаючи пазли. Разом з цим вона розмовляла з дитиною про її почуття, про те, як він, мабуть, сумує за татом (адже зазвичай він у цей час буває вдома).

4-річна Світлана поскаржилася на нудьгу, коли поверталася з батьками додому. До цього вона цілий день була в гостях у своєї подружки. Мама запитала в неї, чим вони займалися. Світлана відповіла, що вони весь день гралися в ляльки. Мама знала, що Світлана не любила ляльки, тому вона підтримала доньку, сказавши, що їй, мабуть, непросто було цілий день займатися неприємною справою. Мама дала доньці висловитися, а коли прийшли додому, дозволила їй до вечері гратися, у що вона захоче.

Батькам не варто турбуватися про те, що коли вони будуть кожного разу реагувати на повідомлення дитини про те, що їй нудно, то тим самим розбалують її. Дитина стає більш гнучкою та здатною впоратися зі своїми почуттями, якщо батьки допомагають їй у цьому. Дитина може розвинути залежну поведінку тільки в тому випадку, якщо батьки самі кидаються їй на допомогу при найменших проявах нудьги або якщо вони надмірно нею опікуються.

Зрозуміло, в реальному житті батьки не завжди можуть кинути всі справи, щоб провести час з дитиною, яка нудьгує. Але в такі моменти вони можуть визначити справжню причину поведінки дитини, навіть якщо не можуть приділити їй час. Таким чином, батьки завжди можуть дати зрозуміти дитині, що вони готові прийти їй на допомогу, щоб упоратися з емоційними труднощами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати