Як перестати заїдати стрес?

Насправді заїдання стресу – це не слабка воля, а цілком собі нормальна біологічна реакція організму. Будь-яка негативна емоція чи переживання посилюють вироблення глюкокортикоїдних гормонів (найвідоміший з них – так званий гормон стресу кортизол). Ті, своєю чергою, посилають у мозок сигнал про мобілізацію енергетичних ресурсів. Через це й підвищується апетит. Адже головне джерело енергії для нас – це їжа.

З погляду психології також усе пояснюється просто. Випробовуючи стрес, ми підсвідомо шукаємо можливість себе винагородити чи втішити. Тому порада «замінити перекушування присіданнями», незважаючи на правильний посил, працює дуже погано. Яка тут нагорода, якщо треба ще й напружитись. І до речі, саме у пошуках «розради» ми найчастіше вибираємо не корисне яблуко. Щоб відчути себе краще, організм вимагає те, що свідомо вважається шкідливим. Гостра, солона, жирна, солодка - підходить будь-яка їжа з яскраво вираженим смаком. Причому чим шкідливіше, тим краще. Спрацьовує механізм самовиправдання: "я ж не просто так, а тому що мені погано".

Проте вже за кілька годин, вгамувавши свої глюкокортикоїди, людина починає відчувати каяття. І привід для цього є. Після стресу у нашому організмі підвищується рівень інсуліну. А це означає, що з'їдена «винагорода» осідає на животі і перетворюється на черевний жир. Чим більше такого жиру, тим вище у найближчій перспективі ризик метаболічних та серцево-судинних захворювань. Тобто, незважаючи на всі біологічні та психологічні виправдання, звичку заїдати стрес треба брати під контроль.

Тяга до шкідливих продуктів у періоди стресу можна пояснити біологічно і фізіологічно. Організму потрібно мобілізувати енергію, а це найшвидше зробити за допомогою вуглеводів. Тому в тривозі добре «заходять» чіпси, шоколадки, булочки та бургери, тістечка та торти. Як би не кричав ваш мозок про те, що він не хоче яблуко, а хоче еклер зі згущеним молоком, постарайтеся плавно змістити звичку в бік корисніших продуктів. Заїдайте стрес фруктами та овочами (вони піднімають настрій та покращують мікрофлору кишечника), білковою їжею (вона швидко насичує та надовго залишає почуття ситості) або пожуйте м'ятну жуйку (запах м'яти знижує апетит, а жування створить відчуття, що ви перекусили).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор