Як перестати заїдати стрес?

Насправді заїдання стресу – це не слабка воля, а цілком собі нормальна біологічна реакція організму. Будь-яка негативна емоція чи переживання посилюють вироблення глюкокортикоїдних гормонів (найвідоміший з них – так званий гормон стресу кортизол). Ті, своєю чергою, посилають у мозок сигнал про мобілізацію енергетичних ресурсів. Через це й підвищується апетит. Адже головне джерело енергії для нас – це їжа.

З погляду психології також усе пояснюється просто. Випробовуючи стрес, ми підсвідомо шукаємо можливість себе винагородити чи втішити. Тому порада «замінити перекушування присіданнями», незважаючи на правильний посил, працює дуже погано. Яка тут нагорода, якщо треба ще й напружитись. І до речі, саме у пошуках «розради» ми найчастіше вибираємо не корисне яблуко. Щоб відчути себе краще, організм вимагає те, що свідомо вважається шкідливим. Гостра, солона, жирна, солодка - підходить будь-яка їжа з яскраво вираженим смаком. Причому чим шкідливіше, тим краще. Спрацьовує механізм самовиправдання: "я ж не просто так, а тому що мені погано".

Проте вже за кілька годин, вгамувавши свої глюкокортикоїди, людина починає відчувати каяття. І привід для цього є. Після стресу у нашому організмі підвищується рівень інсуліну. А це означає, що з'їдена «винагорода» осідає на животі і перетворюється на черевний жир. Чим більше такого жиру, тим вище у найближчій перспективі ризик метаболічних та серцево-судинних захворювань. Тобто, незважаючи на всі біологічні та психологічні виправдання, звичку заїдати стрес треба брати під контроль.

Тяга до шкідливих продуктів у періоди стресу можна пояснити біологічно і фізіологічно. Організму потрібно мобілізувати енергію, а це найшвидше зробити за допомогою вуглеводів. Тому в тривозі добре «заходять» чіпси, шоколадки, булочки та бургери, тістечка та торти. Як би не кричав ваш мозок про те, що він не хоче яблуко, а хоче еклер зі згущеним молоком, постарайтеся плавно змістити звичку в бік корисніших продуктів. Заїдайте стрес фруктами та овочами (вони піднімають настрій та покращують мікрофлору кишечника), білковою їжею (вона швидко насичує та надовго залишає почуття ситості) або пожуйте м'ятну жуйку (запах м'яти знижує апетит, а жування створить відчуття, що ви перекусили).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як зрозуміти, що твій шлюб щасливий?

Сімейні справи | 19:30, 07.05.2026

Щасливий шлюб — це не відсутність конфліктів, а те, як пара з ними справляється та як почувається в повсякденні.

Чому у шлюбі люди стають схожими один на одного?

Сімейні справи | 06:30, 07.05.2026

Схожість між подружжям, яка посилюється з роками, — це поєднання психологічних механізмів, спільного способу життя та підсвідомого вибору.

Ознаки депресії у підлітка

Школярі | 01:20, 07.05.2026

Депресія у підлітків часто маскується під типову вікову кризу, проте її ключовою відмінністю є тривалість (понад два тижні) та глибина змін у поведінці.

Як налагодити стосунки з дочкою підлітком?

Сімейні справи | 19:30, 06.05.2026

Налагодження стосунків з дочкою-підлітком вимагає терпіння, поваги до її особистого простору та переходу від стилю «наставник» до стилю «партнер». Ключовими є щире слухання без оцінок, прийняття її емоцій, повага до приватного життя та спільний якісн

6 речей, які врятують вашу сім'ю

Сімейні справи | 06:30, 06.05.2026

Для порятунку сім'ї психологи радять сфокусуватися на відновленні емоційного зв'язку: практикувати ранкові привітання та обійми, проводити час без смартфонів, спільно вечеряти, відкрито обговорювати проблеми, проявляти повагу (не дорікати) та, за пот

Як підготувати дитину до розлучення батьків?

Сімейні справи | 01:30, 06.05.2026

Діти часом дуже непросто переживають зміни в сім’ї, які відбуваються через розлучення батьків. Як допомогти сину чи доньці справитися та не поглиблювати болісні переживання?

Хто має бути главою сім'ї у сучасних стосунках?

Сімейні справи | 00:30, 06.05.2026

У сучасних стосунках концепція «глави сім’ї» еволюціонувала від патріархального домінантного лідерства до рівноправного партнерства. Головним є той, хто бере на себе відповідальність у конкретній ситуації, а рішення приймаються спільно, базуючись на