Що відчуває дитина, якщо батьки їх постійно контролюють

Ось мати волає на дитину: «Будь вдома о 20:00!», «Де шапка?», «Що ти там отримав з математики?..» Все це, по суті, захисний механізм. Для такої матері застуда дитини, навіть найвипадковіша або цілком закономірна, відповідно до пори року і тієї кількості застуд, якою зазвичай хворіють діти, — це привід для докорів.

Дитині не забороняли їсти десерт після обіду — а тепер вона повненька. Це, звичайно ж, величезна провина матері, з якою вона не впорається. Я пишу «мати», тому що це досить популярний сценарій, але це абсолютно не заважає татам поводитися точно так само. Дитину скривдили в школі? Так це батьки винні, що не в ту школу її віддали. І так далі. ⠀

Щоб уникнути почуття провини, батьки посилюють контроль і роблять його гіпертрофованим. У кінцевому підсумку він стає просто неадекватним. Люди, які виросли з контролюючими батьками, відчувають інше почуття — страх. Тепер вони надані самі собі і мало що може трапитися? Ось так проблема контролю і починає свій шлях через покоління. Страшно? Значить, контроль над собою треба посилити. П’ятнадцять разів перевірити ще раз кран, посмикати ручку від вхідних дверей — раптом відкриті. І так далі і тому подібне.

Вся ця нездорова конструкція може призвести і до обсесивно-компульсивного розладу, коли людина просто з розуму сходить, перевіряючи все, що трапляється їй на очі. Звичайно, щоб цей розлад з’явився, треба мати до нього схильність. Але типова схема виглядає саме так. ⠀

Контролюючі батьки — це величезна проблема. Багато матерів і батьків, на жаль, не здатні припинити контролювати дитину, тим самим передаючи проблему контролю у спадок. ⠀⠀

У чому тут основні проблеми?

По-перше, в порушенні особистих кордонів ⠀
Якщо ви лізете в щоденник, переписки в Мережі, повідомлення в телефоні і намагаєтеся вивідати про дитину всю інформацію, ваш спадкоємець виростає з не дуже адекватним уявленням про те, де закінчується «моє» і починається чуже. По-перше, само собою порушення особистих кордонів травмує. Коли тато з мамою знають все про твої закоханості, симпатії, невдачі і перемоги, якими ти не мав наміру з ними ділитися, у тебе виникає відчуття страху. У дитини пропадає почуття власної цілісності, виникає почуття, що за нею постійно стежать. Це надалі може призвести до страхів і тривог, а в найгіршому разі — до генералізованого тривожного розладу (прочитайте про це в медичних довідниках, сподіваюся, після цього працювати з контролем вам точно захочеться).

А по-друге, виростаючи, дитина не матиме свого власного уявлення про межі. Вона не буде їх дотримуватися у встосунках з партнером/партнеркою (привіт сімейним аб’юзерам і «пилам»). Відносно вже своїх дітей він стане поводитися вкрай контролююче.

І ще: саме така модель поведінки може перешкодити їй у роботі, у встановленні інших міжособистісних контактів і так далі. Ось ця звичка ділитися всім — навіть тим, чим ділитися не хочеться, зазвичай людей відштовхує. ⠀

Проблема друга — тривожність⠀
Батьки контролюють не на зло. Вони щиро бояться за дитину, але їхній страх не зовсім адекватний, тому і проявляється у вигляді гіперконтролю. ⠀

Діти добре читають батьківські емоції.
Вони розуміють, що батьки не диктатори, а просто за них турбуються. Але ж тато з мамою не стоятимуть у дитини за спиною, коли вона здаватиме контрольну в школі, коли піде на робочу співбесіду, коли почне зав’язувати перші стосунки. ⠀

І тоді дитина відчуватиме страх. ⠀

Вона відчуватиме, що світ повний жахів і небезпек. Їй буде дуже складно з проявом ініціативи, з почуттям відповідальності. ⠀⠀

І, нарешті, інфантилізм
Коли тебе весь час контролюють, тобі не треба нести за себе відповідальність. Не треба робити самостійний вибір, проявляти себе, приймати рішення. ⠀

Але як же бути, якщо людина, яка виросла на таких установках, стала вже зовсім дорослою? Як їй впоратися з побутовими завданнями, з елементарним життям? ⠀

Такі люди стають вкрай безпорадними, а в гіршому випадку — знаходять тих «катів», які візьмуть цей контроль на себе. І, як ви прекрасно розумієте, такі «контролюючі партнери» — це зовсім не здорова історія.

Часто жінки, які виросли у гіперконтролюючих батьків, стають жертвами домашнього насильства. Чоловіки теж, і часом вони страждають ще більше, адже в нашому суспільстві на чоловіках лежить негласна заборона скаржитися на те, що з ним поводяться агресивно і пригнічують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому підлітки стали все частіше страждати від розладу харчової поведінки?

Здоров'я | 00:30, 15.10.2025

Близько 5% підлітків страждають на розлади харчової поведінки, при цьому, найчастіше це стосується дівчаток і молодих жінок віком від 12 до 27 років. Ця проблема потребує уваги батьків та спеціалістів.

Мамо, я – гей: що треба знати батькам про сексуальну орієнтацію підлітків?

Психологія | 12:10, 14.10.2025

Орієнтація — це не один вчинок і не разовий експеримент. Це стійкий, тривалий патерн емоційного та/або сексуального потягу. Вона визначається не тільки тим, що колись сталося, а передусім — ким ви цікавитесь постійно, з ким уявляєте стосунки, до кого

Науковці заявили, що існує 50% ймовірність, що ми живемо в симуляції

Психологія | 06:20, 13.10.2025

Професор Колумбійського університету Девід Кіпінг провів математичний аналіз гіпотези «симульованого Всесвіту» — і дійшов висновку, що шанси розділилися навпіл: 50 на 50.

Коли батькам починати розмову з дочкою про місячні?

Дитина | 06:20, 12.10.2025

Сімейний психолог і сексолог Ольга Гома відповіла на найпоширеніші запитання батьків про статеве виховання, зокрема, про початок менструації.

Як запахи впливають на нашу поведінку?

Здоров'я | 07:40, 10.10.2025

Здатність відчувати запахи – одна з найцінніших природних можливостей людини. Часто недооцінювана в сучасному світі, ця здібність має значний вплив на наше фізичне та емоційне благополуччя. Хоча зорове та слухове сприйняття зазвичай вважаються найваж

Одружені почуваються здоровішими і щасливішими за самотніх чоловіків і жінок

Сімейні справи | 00:30, 06.10.2025

Спільне дослідження Мічиганського університету та Університету менеджменту Сінгапуру показало, що сімейні люди здоровіші та більш задоволені своїм життям порівняно з самотніми чоловіками та жінками.

Чому шкідливо бути ідеальною мамою?

Мама | 11:20, 05.10.2025

Прагнення бути «ідеальною мамою» шкідливе, оскільки призводить до материнського вигорання, стресу, почуття провини, а також до негативного впливу на дитину (страх помилок, невпевненість) та втрати рівноваги в інших сферах життя. Замість ідеалу варто