Чому розумні люди ніколи не ображаються?

Adoption
Date
  • 567 Переглядів
Бути ображеним - недобре, в першу чергу, для того, хто ображається. Адже стреси, нерви псують наше здоров'я. А ось тим, на кого ви ображені, може бути зовсім байдуже до вас і вашого стану. Тоді питання: навіщо вам це (носити в собі образу, обдумувати все сотню разів)?

8883_stailsranlml.jpg (17.32 Kb)


е почуття ніби стискає людину в лещатах, «висмоктує» всі сили і не дозволяє знайти рішення проблем.

Ми вважаємо, що почуття образи — така ж проблема, як і будь-яка інша. А значить, з цим почуттям потрібно боротися. Але як?

Для початку потрібно розібратися, чому люди ображаються. Ви ж не ображаєтеся на собаку за гавкіт або на кішку за нявкання? Чому ж ображатися на людей за те, що вони такі, які є?

Всьому виною — ваші власні невиправдані очікування: ви очікуєте від людей одне, а вони роблять зовсім інше.

Ви очікуєте від дружини розуміння того, що ви втомилися на роботі і не можете полагодити цей стілець прямо зараз… Натомість вона влаштовує скандал про те, що стілець лежить без ніжки вже півроку.

Ви очікуєте, що чоловік завжди буде пам’ятати день вашого знайомства… Але ображаєтеся, коли не отримуєте від нього подарунок на річницю.

Ви очікуєте розуміння і поради від батьків, коли розповідаєте їм про труднощі виховання ваших дітей… Натомість вони знизують плечима і заявляють, що ви самі винні, або що вони натерпілися від вас і не такого.

Ви розраховуєте на допомогу друзів, але вони стверджують, що ваші проблеми — дурниця порівняно з їхніми власними.
Ви очікуєте від дітей подяки за свої зусилля і любов, а отримуєте у відповідь все нові забаганки, капризи і звинувачення в нерозумінні сучасного життя.

Ви, зрештою, чекаєте, що вас просто всі залишать у спокої — але і тут ні…

Розчарування від нездійснених надій супроводжує життя кожної людини.

Причому, чим більше ви сподіваєтеся на когось, тим сильніше буде відчуття образи. Чим яскравіше ви уявляєте реакцію іншої людини, тим сильніше ви в ній розчаровані, якщо вона надійде не так, як ви собі придумали.

І це теж має свою причину. Адже нас виховують в атмосфері того, що ми завжди щось винні.

В дитинстві ми повинні добре себе вести, слухатися батьків і вчитися на «відмінно».

Потім до цього додаються інші зобов’язання: жінки повинні вийти заміж і народити дітей, чоловіки повинні влаштуватися на хорошу роботу і багато заробляти.

Коли вони стають батьками, то повинні виростити і виховати розумних і красивих дітей…

І таких «повинні» накопичується все більше.

З віком людина поступово приходить до такої думки:

«Раз я всім навколо повинен, значить і мені всі навколо повинні. Хоча б через те, що я намагаюся прожити це життя гідно і з повагою ставлюся до оточуючих (принаймні, мені так здається)».

Ось звідси і народжуються невиправдані очікування.

А потім, коли життя обставляє все зовсім не так, як ви очікували, ви ображаєтеся і розчаровуєтеся.

Це ми до чого… Справа в тому, що причини образ потрібно шукати не зовні, а всередині себе. Тому що зовні ви нічого не знайдете. Зате поки будете шукати — звинувачувати всіх навколо, влаштовувати скандали, мучити себе і близьких — зробите боляче самі собі. Тобто, ображаючись, ви хочете, щоб хтось інший зрозумів і вирішив вашу проблему.

Але це неможливо! Інша людина не може «влізти» до вас в голову і зрозуміти, чому ж вам боляче і що їй треба робити, щоб цю біль вгамувати. Тому впоратися з вашою образою і причиною здатні тільки ви самі.

Ще раз!

Коли ви ображаєтеся, то завдаєте біль самі собі, тому що очікуєте від іншої людини отримати ту допомогу, яку ви повинні надати собі самостійно.

Самостійно!

Ось притча, яка пояснить цю думку краще будь-яких незрозумілих промов:

«У одного духовного вчителя був учень. Одного разу він сказав своєму вчителю:

— Майстер, я давно навчаюся у тебе і знаю, що ти збагнув Божественну мудрість. Ти завжди спокійний, у тебе завжди гарний настрій, ти ні на кого не ображаєшся і не злишся. Я теж хочу бути як ти. Навчи мене!

— Добре. Принеси картоплю і мішок.

Коли учень зробив це, вчитель продовжив:

— Якщо ти образишся або розлютишся на когось, нацарапай його ім’я на картоплині і кинь її в мішок.

— Зрозуміло, а далі що робити? — здивовано запитав учень.

— Завжди носи мішок з собою і додавай в нього картоплю всякий раз, коли хтось тебе розсердить або образить.

— Добре, — відповів учень.

Минуло кілька місяців. Учень робив все, як велів вчитель, тому його мішок постійно тяжчав. Крім того, перші картоплини почали гнити і погано пахнути. Так що учень прийшов до вчителя і запитав:

— Учитель, я втомився тягати за собою цей смердючий важкий мішок. Прошу тебе, дай мені інше завдання!

Мудрий учитель посміхнувся і відповів:

— А хіба у себе на душі ти носиш не таку саму смердючу тяжкість з образ і злості на інших людей?

Як тільки ти ображаєшся, на твою душу опускається важкий камінь, а ти навіть не помічаєш цього.

Поступово число цих каменів зростає. Уразливість стає звичкою, звичка формує характер, а характер породжує погані смердючі вади.

Поки ти носив цей мішок, ти побачив, як все це виглядає з боку.

Образа сидить тільки в твоїй голові. Навчися звільняти голову від цієї гнилі — і станеш щасливою людиною.

І сподіваюся, що наступного разу ти задумаєшся, чи потрібен тобі ще один смердючий мішок на горбу…»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: образи, гнів, стреси, психологія


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Вже більше двох років ми перебуваємо у стресі. Як з цим боротися, як вибратися з цього стану? Про це говоримо далі.

Психологиня розповіла, як боротись з апатією під час війни

Психологія | 01:20, 13.04.2024

Вже більше двох років ми перебуваємо у стресі. Як з цим боротися, як вибратися з цього стану? Про це говоримо далі.

Цей період складно пережити. Стільки болю, розчарувань і образ. І це - для дорослих. А уявіть, як складно дитині: її сім'я руйнується - світ, який зда

Не виливайте на дітей свій біль: поради психолога, як допомогти дитині пережити розлучення батьків

Сімейні справи | 10:30, 12.04.2024

Цей період складно пережити. Стільки болю, розчарувань і образ. І це - для дорослих. А уявіть, як складно дитині: її сім'я руйнується - світ, який здавався абсолютним захистом і прихистком, в одну мить зникає. І тепер мама з татом постійно сваряться

Сучасні діти знають свої кордони, проте, це не захищає їх від тих, хто звик виливати свою агресію на інших. І, як виявилося, така поведінка негативно

Булінг негативно впливає не тільки на дитину-жертву, а й на того, хто ображає - психологи

Психологія | 08:30, 12.04.2024

Сучасні діти знають свої кордони, проте, це не захищає їх від тих, хто звик виливати свою агресію на інших. І, як виявилося, така поведінка негативно відбивається не лише на жертві.

Як би сильно ми не любили своїх дітей, та іноді нам важко їх зрозуміти. Особливо коли мова йде про підлітків. Щоб мамі і татові було легше, пропонуємо

3 чудові книги для батьків про дитячу психологію

Психологія | 01:20, 12.04.2024

Як би сильно ми не любили своїх дітей, та іноді нам важко їх зрозуміти. Особливо коли мова йде про підлітків. Щоб мамі і татові було легше, пропонуємо ознайомитися з наступною літературою.

Війна змінила життя кожного українця. Так чи інакше вона торкнулась усіх. І дітей особливо. Навіть якщо ви знаходитесь далеко від бойоіих дій, це ще н

Як щоденна рутина підтримує дітей під час війни?

Дитина | 00:30, 12.04.2024

Війна змінила життя кожного українця. Так чи інакше вона торкнулась усіх. І дітей особливо. Навіть якщо ви знаходитесь далеко від бойоіих дій, це ще не означає, що ваша дитина не переживає стрес через те, що відбувається навколо неї. І як батькам пот

Дуже важливо підготувати дитину до школи. І мова тут не про те, щоб навчити її читати чи писати. Мова про психологічну підготовку. Про те, що дитина п

10 фраз, які батьки повинні сказати своїй дитині, коли вона йде в 1 клас

Школярі | 10:30, 11.04.2024

Дуже важливо підготувати дитину до школи. І мова тут не про те, щоб навчити її читати чи писати. Мова про психологічну підготовку. Про те, що дитина повинна знати не лише свої обов'язки, як учня, а й про свої ПРАВА!

Батьківство - це чудовий період в житті, проте, дуже виснажливий і відповідальний. Часом батьки, не хотячи цього, ображають дітей, знецінюють їхні ста

Підказки батькам від психолога Юлії Гіппенрейтер

Психологія | 07:40, 11.04.2024

Батьківство - це чудовий період в житті, проте, дуже виснажливий і відповідальний. Часом батьки, не хотячи цього, ображають дітей, знецінюють їхні старання, досягнення чи мрії. І це не може не засмучувати. Саме тому сьогодні ділимося порадами психоло

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: