Діти — це сенс життя!
Зрозуміло, бажані діти повністю змінюють наше життя, а також додають у нього новий сенс. Але самі вони не є сенсом життя. Наші діти — це просто маленькі люди: так, нескінченно улюблені люди, але вони не можуть бути єдиним сенсом вашого життя, тому що їм потрібно жити своє власне. І якщо вам здається, що сенс вашого життя загублений — краще зверніться до психолога. Тому що у вас, швидше за все, депресія, яка народженням дитини не лікується, а тільки посилюється.
Дитина буде вас любити
Причому не просто любити, а безумовно любити — незалежно від того, яка ви. Це абсолютно чарівне почуття — розуміти, що у світі є людина, яка не просто любить вас такою, яка ви є: любов дитини до матері не лише безумовна, але і безмежна. Випробувати це — величезне щастя, але народжувати дитину заради того, щоб вона любила вас — злочин. Відносно дитини у першу чергу. Вона не може і не повинна лікувати ваші душевні травми, що виникли через нестачу любові. Вона не може і не повинна відповідати за ваш емоційний стан і обдаровувати вас любов'ю, тому що ви цього потребуєте. Взагалі, саме очікування дитячих почуттів, ось це "народжу, щоб малюк мене любив", виглядає так, немов мати і майбутня дитина помінялися ролями: гіпотетичне немовля грає роль батька — дорослої, мудрої, досвідченої і відповідальної людини, яка здатна втішити нещасну дитину і захистити її своєю любов'ю від злого світу. Якщо змусити дитину грати цю роль, свою матір вона, можливо, врятує. Але виросте емоційно незрілою особистістю, нездатною усвідомити власні бажання і потреби.
Тому що чоловік хоче сина, а мама — онука
По-перше, дитина — це не досягнення в списку "Диплом, машина, кар'єра, будинок". Це по-перше. Не потрібно народжувати її "для галочки", тим більше якщо ця сама галочка — чужа. По-друге, єдина людина, яка має право дорадчого голосу у цьому питанні — той чоловік, від якого ви зібралися народжувати. Усі інші — мами, тата, друзі, колеги і тітки — можуть народити собі дитину самі, якщо вже їм цього хочеться. І проблема знову не лише у тому, що це взагалі маячна — народжувати, тому що цього захотілося не вам. Проблема у тому, що постраждалою стороною знову буде дитина. Чи впевнені ви, що точно зможете полюбити людину, чию присутність вам нав'язали? І як дитина буде почуватися, якщо ви все ж таки не зможете відчути любов до неї?
Тому що потрібно врятувати шлюб
Народжувати дитину, щоб врятувати шлюб, що вмирає, — те ж саме, що забивати розбите вікно фанерою: так, спочатку не буде дмухати і ніхто не залізе у квартиру, але у довгостроковій перспективі це не вихід: темно і холодно. Те ж саме з дитиною: спочатку клопоти, пов'язані з вагітністю і доглядом за немовлям, можуть згуртувати подружжя, а тоді старі розбіжності повернуться, плюс до них додадуться нові. Загалом, без шансів.
Тому що потрібно продовжити рід
Якщо ви не представниця якоїсь монаршої родини — у цьому немає ані найменшого сенсу, по-перше. По-друге, знову ж таки, що означає "продовжити рід"? Досить бридко розглядати дитину у якості лише носія генофонду, вам так не здається? А якщо йдеться про те, щоб продовжити сімейну династію або втілити у життя ваші мрії, які ви самі не здійснили — то у цьому теж немає нічого гарного. Хіба когось у цьому випадку цікавить, чого хоче сама дитина? Так, поки її немає, але ж коли вона буде — вона буде окремою особистістю, а не вашим "продовженням". Тож варто почекати з материнством доти, доки ви не переконаєтеся, що не будете чекати від дитини якихось подвигів заради вашого прізвища.
Тому що потім буде пізно
Давайте будемо чесними: навряд чи ви вже на порозі менопаузи, правда? Швидше за все, ваша репродуктивна система буде старанно виконувати свої функції ще кілька десятиліть, плюс-мінус кілька років. Тобто якщо ви народите прямо зараз, то до моменту, коли буде пізно, ваша дитина буде фактично дорослою людиною. Тоді що вас настільки лякає? Можливі ускладнення? Можливо, вас це не торкнеться. Ні, якщо у вас є підстави вважати, що стан вашого здоров'я не дозволить вам стати матір'ю пізніше — це інша розмова. Розмова про окремий випадок. А загалом мантра "потім буде пізно!" переслідує нас років з 25. Так от, не треба їй вірити. Просто тому, що і 25, і 30, і 35 — це дуже вдалий час, якщо ви точно готові до материнства. А якщо ні — це занадто рано.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Якщо у дитини дефіцит вітаміну D
Як допомогти незрячій дитині адаптуватися в школі?
Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
Теги: планування вагітності, дитина, зачаття, як завагітніти
Цікаво також:
Новини по темі
Що потрібно обговорити з партнером перед тим, як планувати вагітність
Плануємо дитину | 12:00, 16.03.2023
У якому місяці народжуються найласкавіші діти?
Плануємо дитину | 12:00, 14.03.2023
Місяці, в які народжуються майбутні багатії
Плануємо дитину | 10:00, 14.03.2023
Як зачати хлопчика
Плануємо дитину | 07:00, 14.03.2023
4 ознаки того, що жінка підсвідомо не хоче дітей
Плануємо дитину | 05:00, 13.03.2023
Репродуктолог розповіла, хто може стати донором яйцеклітин
Плануємо дитину | 10:00, 10.03.2023
5 міфів про зачаття і народження двійнят
Плануємо дитину | 08:00, 09.03.2023
