Гемангіома у дитини: що це таке і як її лікують?

Гемангіоми шкіри є доброякісними пухлинами, які зустрічаються у 80% випадків серед різних пухлинних новоутворень у дітей. Гемангіоми супроводжуються прогресивним ростом, особливо у новонароджених, які зустрічається у 2,5% всіх дітей, а до кінця першого року цей показник збільшується до 10,1%.

Незважаючи на доброякісний перебіг гемангіом, у більшості із них проявляється злоякісний ріст, розростаючись вони руйнують оточуючі тканини і призводять до значного косметичного дефекту і в першу чергу це відноситься до гемангіом обличчя та голови. На підстві наших гістоімунологічних досліджень ми відносимо гемангіоми до пухлинної, а не диспластичної природи.

Симптоми гемангіом
Клінічні ознаки зовнішньої гемангіоми визначаються візуально та на дотик. Найчастіше батьки виявляють судинне розростання на обличчі, повіці, шиї або лобі. Рідше знаходять на нозі, губі, животі або промежині дитини.

Гемангіома має різноманітну колірну палітру залежно від структури судинної стінки та може бути червоною, синюшною або навіть фіолетовою. Якщо вона розташована глибоко в жировій клітковині, то шкіра над утворенням може не змінюватися.

При натисканні на поверхневу гемангіому відбувається її сплощення, оскільки кров під тиском відступає. Також змінюється колір, судинне новоутворення блідне, а потім повертає собі колишній відтінок. Важливим елементом огляду є виявлення температурної асиметрії: якщо прикласти одну долоню на пухлину, а другу на вільну ділянку тіла, то визначається неоднаковість температури. З боку розростання вона буде вища, оскільки кров наповнює гемангіому.

Симптоматика внутрішніх гемангіом надзвичайно складна, оскільки за маленьких розмірів пухлини клінічні прояви тривалий час можуть бути повністю відсутніми та з'являтися лише за значної проліферації судин, коли порушується функція паренхіматозних органів, або за розриву судинної стінки утворення.

Методи лікування гемангіом
Здебільшого проста гемангіома не вимагає жодних активних дій, оскільки здатна регресувати самостійно до десяти років. Але якщо судинна пухлина зачіпає внутрішні органи, заважає їхньому нормальному функціонуванню або швидко росте, маючи тенденцію до малігнізації (переходу в злоякісний процес), тут потрібне активне лікування та динамічне спостереження за розростанням.

Медикаментозне лікування
Існують дослідження, які демонструють ефективність деяких препаратів, наприклад, блокаторів бета-адренорецепторів.

Оперативне втручання
Якщо гемангіома виростає з паренхіматозних органів, руйнує тіла хребців, тисне на прилеглі органи, швидко збільшується в розмірах, розташована поблизу очей, вух, генітальної області, то в таких випадках проводиться оперативне втручання. За можливості, перевага віддається малоінвазивним методикам із використанням лапароскопічної апаратури.

Часто хірургічна операція не може бути проведена через подальший косметичний дефект або технічні труднощі. У таких ситуаціях використовується близькофокусна рентгенотерапія – променевий вплив на пухлину. Прицільні гамма-промені знищують клітини новоутворення, здійснюючи мінімальний вплив на прилеглі органи. Але у цього методу існують вікові обмеження – рентгенотерапія проводиться тільки після 6 місяців.

Прогресивні методи
Сучасна медицина має цілий арсенал методик, за допомогою яких поверхневі гемангіоми видаляються радикально та майже безболісно:

- Електрокоагуляція. Застосовується з метою деструкції невеликих точкових утворень розміром до п'яти міліметрів. На тканину пухлини впливає електричний струм, і вона відмирає, утворюючи кірку. Після процедури ділянка швидко гоїться.
- Вплив лазером. Залежно від глибини росту гемангіоми підбирається лазерний імпульс відповідної інтенсивності. Принцип дії схожий на електрокоагуляцію. Точковий вплив високої температури призводить до згортання крові та відмирання пухлинних клітин.
- Кріодеструкція. Новий метод видалення гемангіоми за допомогою критично низьких температур. Ділянку судинного розростання локально обробляють рідким азотом, після чого утворюється міхур, з'являється кірка, і через два тижні пухлина зникає.
- Склерозуюча терапія. При лікуванні маленьких кавернозних гемангіом на обличчі успішно застосовують склерозуючі препарати, які викликають всередині судин асептичне запалення з подальшим тромбозом просвіту, спаданням стінок артерій і вен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Фарба для волосся збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 60%

Здоров'я | 06:30, 30.04.2026

Деякі наукові дослідження вивчали можливий зв’язок між частим використанням хімічних фарб для волосся та підвищеним ризиком раку молочної залози. Є дані, що тривале й регулярне застосування певних стійких фарб може асоціюватися з більшим ризиком, осо

Яка їжа допоможе запобігти розвитку раку грудей

Патологія | 06:30, 22.04.2026

Насправді, жодна їжа не зможе на 100% запобігти раку грудей. Але існує багато продуктів, які підтримують здоров'я, і тим самим зменшують ризик цього захворювання.

Дітям з аутизмом корисно спілкуватися з котами

Дитина | 01:20, 27.03.2026

Дослідники зі США виявили, що спілкування з котами допомагає дітям з аутизмом покращити емпатію і знизити тривожність.

Ознаки, які можуть свідчити про рак у дітей

Патологія | 19:30, 18.03.2026

Перші ознаки онкології у дітей настільки непомітні, що їх можуть пропустити або сплутати з чимось іншим не тільки батьки, а й лікарі. Однак є симптоми, які повинні насторожити батьків.

Чому дитина почала частіше моргати?

Дитина | 01:20, 27.02.2026

По-перше, важливо усвідомити, що не слід витріщати на дитину через це! Вона не винна, оскільки моргання – це рефлекс, який відбувається навіть без нашого бажання.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан