Чому усі діти люблять гратися в гру "Ку-ку"

Забавка "Ку-ку!" - популярна в усьому світі і долає будь-які мовні й культурні перешкоди. Чому? Можливо, тому що виконує важливу навчальну функцію.

Один із батьків ховається, а потім повільно визирає з-за укриття. Від цього дитина заливається сміхом, а у відповідь - сміються й батьки. Потім усе повторюється спочатку. Ще і ще.

Ця забавка ніколи не виходить із моди. Моя маленька донечка може гратися так годинами, але мама розповідала, що я також любив цю гру ("Реготав, як заведений!" - підтверджує вона в смс). Любили її і попередні покоління нашої родини. У кожного з нас - унікальні гени, життєві обставини і характер. То чому ж немовлята усього світу захоплено відкривають для себе "Ку-ку"?

Малюки не читають книжок і не мають багато знайомих, тому довговічність і культурна універсальність цієї гри, напевно, свідчать, що вона пов'язана з їхніми базовими розумовими здібностями. Це не просто звичка чи віяння моди. За допомогою цієї вправи можна показати основи, на яких будується мислення.

Одна з ранніх теорій щодо цієї гри: діти люблять її, бо щоразу дивуються, коли щось щезає з поля зору, а потім знову з'являється.

Можливо, нам із вами - власникам дорослого мозку - це не здається смішним. Щоб оцінити гумор, слід усвідомити, що мала дитина ніщо не сприймає за даність. Світ, в який вона приходить, для неї - лише гомінке сум'яття.

Поступово вона вчиться осмислювати те, що відбувається навколо. Ми з вами прекрасно розуміємо: якщо лунає голос, то і власник його - десь неподалік, а якщо м'яч закотився за диван, то там він і лежить. Але задумайтесь: як ми дійшли до таких висновків?

Швейцарський психолог Жан Піаже, який досліджував питання розвитку, назвав цей принцип "постійністю об'єкта" і вважав, що дитина освоює його в перші два роки життя.

На ці ж два роки припадає і пік популярності "Ку-ку!" З такої точки зору, ця гра - не жарт. Вона допомагає малятам знову і знову випробовувати базовий принцип буття: речі не зникають, навіть коли їх не видно.

Можливо, еволюція подбала про те, щоб малятам ця гра ще й подобалась, коли вже вона настільки важлива для їхнього когнітивного розвитку. Та на мою думку, це ще не все - річ не лише у навчанні.

Гра "Ку-ку!" має ті ж структурні елементи, що й дотепний жарт: подив, врівноважений очікуванням. Це довели дослідники Джеррод Перротт і Генрі Ґлейтман, які здійснили експеримент із трьома тестовими групами - немовлятами шести, семи і восьми місяців (не всім щастить на таких милих піддослідних!)

У більшості випадків гра йшла, як завжди, але часом замість схованого дорослого з'являвся хтось інший або ж та сама людина з'являлася в іншому місці. Реакцію немовлят записували на відео, а потім незалежні спостерігачі оцінювали, як багато ті сміялися чи усміхалися.

У випадках "обману" немовлята сміялися і усміхалися менше, хоча результат був дивніший. Більше за те, різниця реакцій на "нормальні" й "обманні" серії гри посилювалася з віком: восьмимісячним дітям найменше подобалося, коли їх обдурювали.

Дослідники пояснюють це тим, що гра здається дітям веселою завдяки можливості передбачити результат. З віком діти навчаються передбачати його дедалі краще, тож у випадку "обману" розбіжність із реальністю стає більшою - і це вже не смішно.

Нарешті, останній секрет незмінної популярності цієї гри - в тому, що в неї можна бавитися по-різному. Батьки чи інші близькі люди видозмінюють її відповідно до віку дитини та її нових умінь.

Із найменшими - це просто визирання: спершу дорослий оголошує про свою присутність голосом, а потім наближає обличчя до дитини, щоб вона його побачила.

Трохи старші діти вже можуть оцінити хованки, коли дорослий повністю зникає з поля зору, щоб з'явитися знову. Ті ж, хто навчився впевнено ходити, можуть самі керувати грою - ховатися і з'являтися.

"Ку-ку" не застаріває і не набридає, адже в ній поєднується те, що дитина вже знає про світ, що вона може контролювати і що досі її дивує. На щастя, дорослі так тішаться дитячому сміху, що теж не проти без кінця повторювати: "Ку-ку!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як уникнути надмірної поблажливості у вихованні дитини?

Виховання | 07:30, 21.02.2026

Щоб виховати дитину з почуттям відповідальності та поваги до інших, важливо знаходити баланс між любов’ю та дисципліною. Надмірне потурання може призвести до формування в дитини почуття, що все дозволено і все навколо їй належить. Важливо встановити

Чому новонароджений спить майже весь день, але плаче вночі?

Немовля | 06:30, 19.02.2026

Багато батьків стикаються з ситуацією, коли новонароджений малюк відмінно спить вдень, а вночі, здається, зовсім не хоче спати. Це викликає стурбованість, оскільки не тільки дитині, але й батькам потрібен здоровий нічний відпочинок. Розглянемо основн

Чому відсмоктування сопель у дітей може бути небезпечним?

Дитина | 06:30, 16.02.2026

Всі батьки знайомі з проблемою, коли маленькі діти мають закладений ніс, і відсмоктування сопель здається швидким і ефективним способом полегшити дихання. Проте, не все так просто, і така практика може бути небезпечною для здоров’я дитини.

Чому каші є невід’ємною частиною раціону багатьох дітей?

Дитяче харчування | 20:31, 15.02.2026

Вони не лише смачні, а й корисні, адже містять вітаміни, мінерали та необхідні для росту і розвитку поживні речовини. Однак смаки малюків можуть бути досить вибагливими. Які ж каші найчастіше подобаються дітям?

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Комфорт малюка: як часто змінювати підгузки?

Немовля | 22:30, 13.02.2026

Одним із ключових аспектів догляду за немовлям є своєчасна заміна підгузків. Від цього залежить не лише комфорт дитини, а й її здоров’я. Як визначити оптимальну частоту заміни?

Чому поцілунок дорослого може нашкодити новонародженому?

Немовля | 21:30, 13.02.2026

Поява немовляти – це момент великої радості, а новонароджені настільки милі, що важко стриматися, щоб не поцілувати їх у щічку або лобик. Проте навіть такий ніжний жест, як поцілунок, може нести серйозну загрозу для здоров’я малюка. Особливо в перші