1. Спочатку, запропонуйте дитині самій намалювати таблицю множення. Таблиця повинна бути яскравою, барвистою. Вчитися за такою яскравою таблицею дитині буде приємніше, ніж за нудною стандартною. А коли таблиця буде намальована та розфарбована, можна приступати до навчання.
Не забудьте пояснити дитині, що таке “множення” і для чого воно потрібне. Можна для наочного прикладу взяти декілька тарілок і в кожну поставити однакову кількість цукерок. Поясніть дитині, що рахувати кожну цукерку – досить довго і для того, щоб полегшити обчислення, потрібно знати табличку множення.
Тобто, якщо знати, що тарілок, скажімо, 4, а в кожній тарілці є 3 цукерки, то можна помножити 4*3 і що це те саме, що 3+3+3+3 (4 рази).
Також, дайте дитині можливість самій впевнитись, що цукерок таки 12. Так повторіть декілька раз з різною кількістю тарілок і цукерок. Для кращого запам’ятовування, можете пригостити дитину цукерками, звичайно ж, не всіма одразу.
Наступний крок у вивченні – вже безпосередньо робота з табличкою. Дайте дитині розглянути її та зауважити закономірності. Що дитина помічає чи повторюються окремі цифри? Нехай розкаже всі свої зауваження та думки.
2. Насправді, таблиця тільки з вигляду здається неосяжною, окремі її рядки та стовпці можна запам’ятати дуже легко. Для початку, розберіться з множенням на одиницю: тут і запам’ятовувати нічого, адже число, помножене на одиницю, дорівнює самому собі. Після цього, за такою ж схемою, можна сміливо закреслювати стовпчик та рядок з множенням на десять: достатньо пояснити, що до отриманого числа потрібно приписати нуль.
І ось таблиця вже скоротилася на 20 прикладів і стала не такою страшною.
3. Тепер можна швидко вивчити таблицю множення на два. Зазвичай, вона дається легко, адже множити на два досить просто: достатньо до числа додати стільки ж, а додавати числа першого десятка діти в цьому віці вже вміють непогано.
4. Тепер можна переходити до множення на 5.
Тут важливо звернути увагу на те, що результат завжди буде закінчуватися на п’ятірку (якщо множимо число непарне) або на нуль (якщо воно парне). І що результат буде збільшуватись на 5 щоразу.
Вже зрозумілого стає все більше і більше.
Ось залишилось запам’ятати не так вже й багато, як спочатку здавалось.
5. Досить швидко, зазвичай, вивчається і діагональ чисел, помножених на самих себе. Те, що два помножити на два – чотири, знають усі. Ось так, приклади типу 5 * 5 = 25 і 6 * 6 = 36 теж запам’ятовуються досить легко, адже вони римуються. Головне, щоб дитина по аналогії не завчила, що 7 * 7 = 47, тут важливо запам’ятати число 49!
Бачите – прикладів вже залишилося значно менше, ніж було спочатку. Половина справи зроблена.
6. Тепер залишилося вивчити множення на 3, 4, 6, 7, 8 і 9.
Тут, теж, можна обійтися без механічного зазубрювання: спробуйте вивчити таблицю множення в ігровій формі. Можна, скажімо, зробити картки. На половині карток написати приклади, на другій половині – відповіді, а дитина нехай до прикладів підбирає відповіді.
Можна придумати з кожним прикладом віршик. Скажімо, «сім на шість – сорок два, у дворі росте трава».
Нехай навіть віршики будуть здаватися нелогічними чи примітивними, але багатьом дітям вони допомагають запам’ятати таблицю множення.
Звичайно, все залежить від дитини та її складу розуму чи типу домінуючої пам’яті: є діти, яким всю таблицю завчити простіше, ніж один віршик.
Тож, якщо дитині якийсь метод «не підійшов», не потрібно її примушувати, шукайте інші способи зацікавити дитину.
Зазвичай, процес вивчення таблички множення у запропонований спосіб займає близько 5-6 днів, тому керуйтесь настроєм дитини та припиняйте заняття, як тільки побачите, що цікавість втрачено чи з’явилась втома.
Якщо у дитини добре розвинене образне мислення, можна запропонувати їй зробити асоціацію до кожної цифри з якимось персонажем або предметом. Нехай дитина намалює їх, а потім на кожний приклад множення можна разом придумати історію і намалювати її. Важливо, щоб приклад чітко відображався на малюнку. Дітям з живою уявою такий метод може допомогти швидко і на довгий час запам’ятати таблицю множення.
7. Не забувайте повторювати з дитиною вивчені приклади, тільки не треба просити дитину напам’ять розповісти, скажімо, таблицю множення на 3. У такому випадку дитина може просто «проторохкотіти» її механічно, не вдумуючись в те, що говорить. А, тим більше, не зможе застосувати на практиці свої знання і кожного разу, щоб добратись до “потрібної цифри” буде проговорювати весь стовпчик. А коли вона зіткнеться з цим при вирішенні задач, то може відразу і не згадати, скільки буде три на сім.
Найкраще час від часу (на прогулянці, по дорозі в школу) задавайте малюку задачки на множення. Скажімо, було семеро друзів, кожен з’їв по три цукерки. Скільки цукерок з’їли друзі? Тобто, максимально практично застосовувати набуті знання, щоб дитина знала для чого вона це вчить і що це потрібно саме їй, а не вчителю чи батькам. Тренуватися треба регулярно, щодня, поки дитина чітко все не запам’ятає.
Якщо вашій дитині не дається таблиця множення – це не значить, що вона нерозумна або менш розумна за іншим. Просто традиційно таблицю множення заучують механічно, а такий метод підходить не всім дітям. Спробуйте допомогти дитині, використовуючи перераховані вище методи або придумавши свої, незвичайні і оригінальні. Пам’ятайте основне правило вдалого навчання: Від простого до складного. І максимально практичні завдання та наближені до реального життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: як вивчити табличку множення, як вивчити таблицю множення
Цікаво також:
