Лист до мам, які виховують синів: Одного дня він піде до леся, Тані або Світлани

І що ви будете робити? Шукати будь-який її недолік? Ридати чи кричати: "От прийдеш, я тебе на поріг не пущу!" До чого це ми? Виховуючи сина, варто розуміти, що він (як і дочка, власне) - не ваша власність, він подорослішає і вирушить у свою дорогу.

Присвячується мамам, які відпустили своїх синів у доросле життя.

Коли він народився на світ, ви не могли відійти від радісного шoку довгий час. Ось він перед вами: крихітний, живий, справжній – ваш син. Смішно прицмокує губками, дивиться виразними очима, незграбно орудує ручками і ніжками. Ви знаєте, що його стан цілком і повністю залежить від вас: встаєте ночами, годуєте, сповиваєте. Відчуваєте його, як себе.

Ось він пхикає, коли йде в дитячий сад, тому що не хоче розлучатися з вами: великою, теплою, коханою, рідною. Увечері, коли ви повертаєтеся додому, питає, чому місяць ходить з вами по вулиці заодно, чому кішка каже “мяу”, чому тато кашляє, а бабуся носить скельця на очах.

Ось його заплакані оченята перед вами, коли він перший раз йде в школу і йому доводиться сидіти за партою цілими днями, коли так хочеться погуляти. Перший синець, один в гостях з діркою на шкарпетці. Комп’ютерні ігри: спочатку прості, потім зі складним сюжетом, які ви не можете зрозуміти. Час летить кaтacтрoфічно швидко. Купівля телефону, перша смс від дівчинки: “Чим зайнятий?”

І побігли роки – побігли. Для вас вони були, як один день, а для сина – наповнені величезною кількістю подій, переживань, особистісним ростом, вчинками заради любові, самоствердження, доведення, що він гідний всього найкращого.

Останній дзвінок, ви поправляєте йому краватку. Вручення атестата. Сльози ваші, сина, вчителів. Заклик до армії. Напружений вираз його обличчя – на ньому написано, що він готовий витримати будь-які випробування. У вас рoзpивaється серце, але ви знаєте, що він сильний, справедливий, добрий. Він обов’язково впорається.

Худющий, запалі щоки, голодні очі. Такий він приходить з армії. Через пару місяців він знайомить вас з Валею, через три – з Танюшею. Ви тільки встигаєте звикнути до того, що вони змінюються надто часто, як син каже вам: “Одружуся з Олею”.

Ви розумієте: він іде, іде, іде. Не зачинивши в серцях двері, не в невідомість, не від того, що ненавидить. Він йде до неї, до тієї, що буде поруч, хто буде поправляти краватку на сорочці і годувати сніданками. Вам доведеться змиритися з тим, що син пішов у доросле життя.

Не заважайте. Не стукайте в його двері щодня, не перевіряйте, як вона готує йому сніданки, обіди та вечері, не дорікайте їй, якщо у дівчинки щось поки не виходить через нестачу досвіду. Вона така, яка вона є, і син її кохає. Тому полюбіть її так, як любить ваша дитина.

Запам’ятайте:

Ваш син і раніше з вами. Але у нього настав інший період життя. Він повинен працювати, виховувати дітей, піклуватися про них і про кохану жінку.

Завжди, на незримому рівні у вас зберігається міцний зв’язок, який ніщо не здатне зруйнувати. Він поруч, він завжди поруч, нехай і живе в іншій квартирі, місті, країні.

Ваша спроба повернути його, зробити так, щоб він приходив щодня, допомагав, питав, як ви себе почуваєте – це прояв вашого егоїзму. Самі того не усвідомлюючи, ви можете зруйнувати своєму хлопцеві життя.

У вас багато нерозтраченої любові. Ви берегли її для сина. А він з нею. Радійте за те, що він щасливий, і направте свою любов на знедолених дітей, на улюблену творчість, на спілкування з людьми, які потребують вашої підтримки.

Син завжди цінував і цінує у вас силу, доброту, любов, мудрість. Не обманіть його очікування. Не перетворюйтеся в незадоволену, злу стару, яка вимагає стакан води щодня. Це не тільки нерозумно. Це сaмoгyбство для вас і вбuвчо для сина. Дозвольте собі і йому бути щасливими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як сказати дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:40, 19.09.2025

Розлучення – це завжди випробування, особливо коли в сім’ї є дитина. Дорослі проходять свій шлях болю і рішень, але для дитини це може стати потрясінням, яке змінює її уявлення про стабільність, безпеку й любов. Як же розповісти про це, не зранивши б

Що видає батьків, які не навмисно шкодять дитині?

Сімейні справи | 01:20, 19.09.2025

Інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато форм токсичної поведінки схожі на турботу, але замість любові несуть біль і плутанину.

Як конфлікти батьків формують дитячу психіку?

Психологія | 00:30, 19.09.2025

Малюки та підлітки, що стають свідками родинних скандалів, не просто хвилюються чи лякаються — вони змінюються внутрішньо. І наслідки цих змін можуть залишитися на все життя.

Пара розлучилася через суперечку щодо імені для своєї дитини

Сімейні справи | 12:10, 18.09.2025

У Китаї обговорюють гучну справу: в Шанхаї пара подала на розлучення після того, як більше року не спромоглася домовитися, як назвати свого сина. Через це дитина досі не має свідоцтва про народження, а значить, вона не може отримати прописку і навіть

Що робити батькам, якщо дитина забуває про повагу?

Сімейні справи | 09:30, 18.09.2025

Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми: дефіцит емоційного контакту, відсутність меж, нехтування прикладом дорослих. Батькам важливо не ли

Як не втратити любов у сірих буднях?

Психологія | 08:30, 18.09.2025

Сімейне життя — це не завжди романтичні вечори та обійми на заході сонця. Часто це будні з ранковим поспіхом, нескінченними справами та розбитими тарілками (іноді — не лише в прямому сенсі). Але щаслива пара — не та, в якої все ідеально, а та, що вмі

7 ознак, що ваш чоловік — ще дитина

Мама | 07:40, 18.09.2025

Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко