TORCH-інфекції: проблема цивілізації

Adoption

Date: 23:47, 25.04.2013 | Категорія: Інфекції [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

6499 Переглядів

В останні 5-7 років активно пропагуються аналізи на TORCH-інфекції. Що це таке? Наскільки це небезпечно? Варто з цим розібратись.

Абревіатура TORCH-інфекції пішла з перших літер латинських назв інфекцій (хламідіоз, уреоплазмоз, мікоплазмоз, цитомегаловірус, герпес, токсоплазмоз). Детальніше про деякі із них.

Хламідіоз
Хлімідійна інфекція займає одне з домінуючих місць серед інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Шляхи передачі:

1. контактний: а) статева форма передачі хлімідіозу; б) нестатева (побутова) форма передачі хлімідіозу;
2. вертикальний: а) в період вагітності; б) під час пологів
Клінічними проявами хламідіозу є хронічні запальні зміни органів малого тазу, запальні захворювання шийки матки, ерозії, запалення сечовидільних шляхів.

Хламідії можуть викликати непліддя, бути причиною позаматкової вагтності.

Діагностика хламідіозу. Високоспецифічна і чутлива ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція) – з виділень цервікального каналу.

Серологічний метод – виявлення антихламідійних антитіл (по крові).

Найефективніші способи діагностики хламідіозу ви можете пройти в медичному закладі «ДВ» і максимально швидко дізнатися, чи є у вас хламідіоз.
Методи лікування хламідіозу – це антибактеріальні препарати, які призначаються за схемою. Рекомендуються такі схеми лікування хламідіозу, які найбільш ефективно і у стислий термін знищують інфекцію, з мінімальними побічними ефектами. Кожна схема розписується пацієнту індивідуально.

Цитомегаловірус

Джерелом інфекції є носії та хворі на цитомегаловірус.

Цитомегаловірус передається при близькому чи інтимному контакті через всі фізіологічні рідини (кров, слиз, вагінальні виділення, сперму, сечу, грудне молоко).

У жінок цитомегаловірус може мати безсимптомний перебіг і виявлятися лише при лабораторній діагностиці, або активізуватися під час вагітності, що може викликати мимовільні викидні, вроджені вади розвитку.

Запальні зміни внаслідок цитомегаловірусного ураження мають хронічний характер, що утруднює своєчасну діагностику лікування.
Діагностика можлива у медичному центрі «ДВ», а саме: метод ПЦР (з мазка) та імуноферментний аналіз крові на виявлення специфічних антитіл до цитомегаловірусу.

Лікування цитомегаловірусу: схема включає противірусні препарати, імуностимулятори. Для ефективності лікування проводиться лазеротерапія інфрачервоним лазером.

Урогенітальні мікоплазми

Урогенітальні мікоплазми (уреоплазми і мікоплазми) належать до групи Micoplasmaticeae: мікоплазма включає 75 видів і уреоплазма – 10 серотипів.
Згідно літературних даних 77,3% мікоплазмозу і уреоплазмозу проходять як звичайна інфекція.

Генітальні форми включають три види: Micoplasma hominis, Micoplasma genitalium, Ureoplasma urealitycum.

Мікоплазмоз є найбільш поширеним захворюванням сечостатевої системи.

Шляхи передачі: 1) статевий (основний); 2) нестатевий: а)через предмети домашнього вжитку (білизна, губка та ін.); б)медичні інструменти; в) внутрішньоутробне інфікування; г) зараження новонародженого через інфіковані родові шляхи матері.

Розрізняють гострий, хронічний і безсимптомний перебіг захворювання. Можливе безсимптомне мікоплазмоносійство виявляється тільки при лабораторних дослідженнях.

Для мікоплазмозу характерні скарги на зуд статевих органів, незначні слизові виділення. Мікоплазмоз може викликати запалення яєчників, маткових труб, матки. Можливі порушення менструального циклу, маткові кровотечі.

Мікоплазми можуть викликати непліддя та мимовільні викидні.

Уреоплазма зустрічається при обстеженні хворих з хронічним захворюванням сечостатевої системи. Уреоплазма може виявлятися без проявів патологічних процесів. Уреоплазма проникає через плаценту та пошкоджує плід. При важких пологах, особливо при несвоєчасному відходження навколоплодових вод можливе інфікування легень, очей, зовнішніх статевих органів новонародженого.

Діагностується за допомогою реакції ПЦР – з мазка та по крові (виявлення антитіл до уреоплазми і мікоплазми).

Лікування антибактеріальне, за схемою, призначається враховуючи особливості перебігу, тривалість захворювання.

Всі обстеження проводять в медичному закладі «ДВ» в межах 1-го дня з послідуючими призначеннями і контролем ефективності лікування.
Токсоплазмоз
Збудниками є Toxoplasms gondii – внутрішньоклітинний паразит, який має форму дольки апельсину. Розмноження проходить в основному у кишківнику котів, які вважаються основними господарями, а інфікування також можливе при вживанні сирого м’яса.
В більшості випадків токсоплазма проходить безсимптомно.

Наявність токсоплазмозу є особливо небезпечним для вагітних оскільки спричиняє самовільні викидні та може бути причиною завмершої вагітності.
Діагнотика: за допомогою виявлення імуноспецифічних антитіл до токсоплазми (по крові) та реакції ПЦР (по сечі).
Лікування антибактеріальне.

Профілактика: 1) вживання м’яса після високотемпературної обробки; 2) строга особиста гігієна; 3) виключити контакт з домашніми тваринами (кішками).

Зараження плода відбувається лише при первинній інфекції у вагітної, що стає причиною проникнення токсоплазми в плаценту і до плода.
Вроджений токсоплазмоз уражає в першу чергу головний мозок і очі, а також можливі множинні вади розвитку інших органів і систем.

Навіть при відсутності клінічних проявів при народженні у дитини з токсоплазмозом в подальшому можуть розвиватися важкі неврологчіні та офтальмоологічні ускладнення.

У медичному закладі «ДВ» якісно і ефективно діагностують та призначають лікування статевих інфекцій.
Перелік діагностичних заходів включає всі існуючі найсучасніші методи діагностики, адаптовані до європейської стандартизації.

При визначенні схеми лікування надається перевага найсучаснішим фармацевтичним препаратам з мінімальним побічним ефектом. У переліку лікувальних призначень присутні схеми лікування фітопрепаратами, а також спеціальні схеми для лікування людей з підвищеною реакцією (алергетикам).

Коментувала Дорошенко-Кравчик Марта Володимирівна, лікар-акушер гінеколог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: