Організм жінки протягом цілого життя, а зокрема щомісяця, перебуває під впливом циклічних змін зумовлених постійною зміною гормонального фону. Найбільш вираженого, фазового впливу певних гормонів (естрогенів та прогестерону) зазнає слизова оболонка порожнини матки – ендометрій, який протягом менструального циклу збільшується у розмірі (готуючи «грунт» для майбутнього плідного яйця), а далі, за умови відсутності вагітності, відшаровується і жінка відмічає кров'янисті виділення із зовнішніх статевих шляхів (початок менструального циклу). З певних причин тканина ендометрію з'являється за межами порожнини матки, зумовлюючи розвиток недуги.
Перші ознаки ендометріозу
Ендометріоз - естрогено залежне захворювання, яке трапляється вкрай рідко в менопаузальних жінок. Ендометріоз найчастіше виникає у жінок дітородного віку.
Тканина ендометрію знаходиться у різних місцях за межами порожнини матки, що спричиняє розвиток хронічного запалення.
Поверхневі вогнища в черевній порожнині
Спричинені ендометріозом кісти яєчників (ендометріоми)
Глибокі вогнища в ділянці між піхвою та прямою кишкою (ректовагінальний ендометріоз), у сечовому міхурі або кишківнику, рідше - в інших органах.
Направду, ми маємо багато припущень щодо виникнення хвороби, жодне з яких не дає вичерпної відповіді. Важливим є одне — ендометріоз це захворювання цілого організму у результаті гормонального та імунного дисбалансу.
Види захворювання
Існує кілька класифікацій захворювань ендометрія. Основними з них є класифікація за поширенням захворювання та за глибиною ураження тканин матки і перинатальних органів.
Класифікація за типом захворювання базується на поширеності захворювання:
Генітальний ендометріоз поділяється на внутрішній ендометріоз (вражає матку) і зовнішній генітальний ендометріоз (вражає яєчники, маткові труби, піхву і зовнішні статеві органи).
Зовнішній генітальний ендометріоз - це рідкісна форма ендометріозу, при якій розростання тканин відбувається в різних органах тазової очеревини і навіть за межами статевої системи (кишечник, апендикс, грудна порожнина, шкіра та інші органи).
Ендометріоз поділяється за ступенем тяжкості наступним чином
I ступінь (легкий). Ураження підслизової оболонки матки незначне або відсутнє.
II ступінь (помірний). Нечисленні глибокі ураження з пошкодженням половини міометрію.
III ступінь (важкий). Численні глибокі ураження, невеликі ендометріоїдні кістозні утворення яєчників, тонкі перитонеальні спайки з ураженням всієї тканини міометрію.
Злоякісний ступінь IV (дуже важкий). Численні глибокі ураження, двосторонні ендометріоїдні кістозні пухлини яєчників, щільні спайки органів, вагінальна або ректальна проліферація, тобто значне ураження тіла матки, параперитонеальної клітковини і тканин сусідніх органів.
Основні симптоми ендометріозу
Головною скаргою, яку відмічають 90% жінок із ендометріозом, є поява в'язких темно-коричневих виділень на початку та у кінці місячних, інтенсивність і тривалість яких може збільшуватися досягаючи 10 і більше днів. З'являються болі внизу живота, які з часом стають хронічними.
З'являються синдроми «чотирьох дис»:
дисменорея — порушення менструального циклу: місячні стають нерегулярні, болючі, рясні, тривалі, чим порушується якість життя жінки;
диспаурія — біль та дискомфорт під час статевого життя;
дизурія — болі і/або різі під час сечовипускання;
дисхезія — болючий і утруднений акт дефекації.
Грізним ускладненням даної патології є непліддя. Загалом, приблизно 50% пацієнток клінік допоміжних репродуктивних технологій, це жінки із ендометріозом. Також жінки з даною недугою мають більший ризик розвитку злоякісної хвороби яєчників.
Із настанням клімаксу різко зменшується кількість естрогенів у крові, що зумовлює регрес даної патології. У групі ризику залишаються жінки, які мають замісну гормональну терапію.
Особливості діагностики
Ендометріоз діагностується на основі фізикального огляду, збору анамнезу, гінекологічного огляду, гістологічної та інструментальної діагностики.
Під час збору анамнезу особливу увагу звертають на вік, генетичну схильність до ендометріозу (спадкову), менструальну кровотечу (першу менструацію), попередні вагітності та викидні, гінекологічні та екстрагенітальні захворювання.
Інструментальна діагностика ендометріозу:
Кольпоскопія;
Доплерометрія;
комп'ютерна томографія
МРТ;
Діагностична гістероскопія;
Гістеро-яєчникова ультрасонографія
УЗД матки та яєчників;
Діагностична лапароскопія.
Схема лікування ендометріозу
У випадку легкого перебігу захворювання методом вибору є нестероїдні протизапальні препарати. Біль, що виникає внаслідок ендометріозу, лікують за допомогою препаратів, що знижують секрецію естрогенів у яєчниках. Комбіновані оральні контрацептиви. Гормональна терапія. Лапароскопічне видалення вогнищ ендометріозу значно зменшує біль а післяопераційна гормональна терапія зменшує ризик рецидивів. Якщо є підозра на ендометріоз у пацієнток із безпліддям, показане проведення лапароскопії. Про це пише .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: ендометріоз
Цікаво також:
Новини по темі
Як реально зміцнити імунітет дитини навесні?
Дитина | 01:20, 07.04.2026
Вірус, що спричиняє застуду, призвів до смерті новонароджених
Інфекції | 08:30, 03.04.2026
Чи можна натирати дитину оцтом при високій температурі?
Хвороби | 06:30, 03.04.2026
Екстрені щеплення під час вагітності — коли й від чого потрібно зробити?
Я вагітна | 06:30, 01.04.2026
Які щеплення потрібно зробити найближчому оточенню новонародженого?
Немовля | 01:20, 01.04.2026
Герпес у дітей: симптоми і лікування
Інфекції | 07:30, 29.03.2026
Що робити, якщо дитина не хоче пити ліки?
Дитина | 08:30, 28.03.2026
