Чому виникає діабет у дітей: хто в групі ризику?

Adoption

Date: 02:00, 27.12.2023 | Категорія: Хвороби [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

824 Переглядів

Цукровий діабет – це хронічне аутоімунне захворювання, що розвивається за умов, коли організм людини не здатний засвоювати вуглеводи із продуктів харчування, в результаті порушується обмін речовин, уражаються інші життєво важливі органи й системи, що призводить до їх дисфункції. Дане захворювання розвивається за умови виникаючих порушень будь-якої ланки безперервного ланцюга перетворення глюкози в організмі.

5136_6.jpg (23.43 Kb)

Світова медична спільнота класифікує діабет на такі види:

- ЦД 1-го типу (інсулінозалежний діабет) – характеризується тотальною деструкцією гормонопродукуючих клітин підшлункової залози та формуванням абсолютної інсулінової недостатності;
- ЦД 2-го типу – розвивається за нормального рівня інсуліну в крові (або за незначних його змін) на фоні резистентності рецепторів органів-мішеней до цього гормону.

Більше ніж 90% випадків цукрового діабету у дітей та підлітків складає ЦД 1-го типу. Варто зазначити, що для даного типу діабету велике значення має спадкова схильність. Найчастіше інсулінозалежний діабет може настигнути у віці від 6 місяців до раннього юнацтва, втім виділяють два критичні періоди: 5-6 років та 11-13 років. Цукровий діабет цього типу характеризується гострим початком захворювання, яскравою клінічною картиною. Він асоційований із синтезом кетонових тіл у крові та частим настанням кетоацидозу, зниженням маси тіла на початку захворювання. Враховуючи той факт, що причиною даного типу ЦД є абсолютний дефіцит інсуліну, тому єдиним ефективним методом корекції стану являється замісна терапія інсуліном.

Розповсюдженість ЦД 2-го типу у дитячій категорії пацієнтів не перевищує 10%. До числа таких дітей здебільшого належать афроамериканці, азіати та мексиканці. Найчастіше дебют захворювання цього типу у дітей припадає на підлітковий вік та має безсимптомний характер. Перебіг хвороби як правило поступовий, але важкість може коливатися від легкого до вкрай важкого стану. Діти з ЦД 2-типу досить часто потерпають від надмірної маси тіла, а також може спостерігатися доволі специфічне явище – чорний акантоз (це різновид набутої дистрофії шкіри, що характеризується наявністю вогнищ темного забарвлення шкіри в природніх складках, сосочкових або бородавчастих виростах).

Причини виникнення ЦД у дітей
До найбільш поширенних чинників, що можуть провокувати розвиток ЦД 1-го типу належать:

- Інфекційні захворювання. Епідемічний паротит, вірус краснухи, вітряна віспа, гепатит, ентеровіруси здатні запускати каскад аутоімунних процесів, які в результаті призводять до руйнування бета-клітин підшлункової залози та розвитку абсолютної недостатності інсуліну.
- Генетичний фактор. Наявність факту ЦД у одного з близьких родичів (мама, тато, дідусі, бабусі) значно підвищує ризик виникнення цієї патології в дітей та наступних поколіннях, тому слід контролювати стан організму дітлахів у таких сім’ях.
- Хімічні речовини. Деякі токсичні речовини здатні провокувати загибель інсулін-продукуючих клітин підшлункової залози.
- Перинатальні фактори: вірус краснухи у матері, рання або пізня вагітність, несумісність груп крові матері та дитини, патологічні пологи, велика маса плоду при народженні.

Чинники, що провокують розвиток ЦД 2-го типу у дітей:

- малорухливий спосіб життя;
- хронічні стреси;
- неправильне харчування, що супроводжується переважанням в раціоні вуглеводів, трансжирів;
- надмірна маса тіла та ігнорування цієї проблеми.

Хто належить до групи діабетичного ризику:

- діти, що перенесли такі інфекційні захворювання, як вітряна віспа, гепатит, краснуха, епідемічний паротит, ентеровіруси, а також ті діти, які не вакциновані від даних захворювань, повинні регулярно проходити діагностичні обстеження з контролем аналізів крові та сечі, а також планово відвідувати педіатра для контролю стану організму дитини;
- діти, в родині яких фіксуються або фіксувалися випадки захворювань на цукровий діабет;
- малюки, які народилися передчасно або з надмірною масою тіла;
- діти, які зростають в екологічно небезпечних районах з підвищеним рівнем викидів в повітря отруйних або хімічних речовин;
- діти, що мають надмірну масу тіла та малорухливий спосіб життя;
- діти, які важко долають емоційні навантаження, часто піддаються стресам, зростають у неблагонадійних сім’ях;
- діти, які не дотримуються належної гігієни харчування, мається на увазі незбалансоване харчування, переважання «шкідливої» їжі в раціоні, часті переїдання тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: