В останні роки поняття «часто хворих» змінюється, наприклад, за статистикою ВООЗ, дитина до 5 років застуджується 6-8 разів на рік, і це вважається нормою. При цьому спостерігаються характерні ознаки дитячої респіраторної інфекції:
- виділення з носу;
- підвищена температура;
- біль у горлі;
- слабкість і млявість;
- втрата апетиту;
- кашель.
Але в деяких випадках малюк відчуває лише один-два симптоми, наприклад, постійні виділення з носа або регулярні покашлювання без лихоманки чи загального нездужання. У такому разі потрібно звернутися за допомогою до педіатра – будь-які ознаки хвороби вказують на ослаблення імунітету та вимагають лікування.
Чому одні діти хворіють частіше за інших?
З народження людина постійно стикається з інфекціями, вірусами та бактеріями, присутніми в ґрунті, воді, повітрі. Але здебільшого контакт навіть із небезпечним патогеном не призводить до розвитку захворювання. Це працюють захисні сили організму. За попадання інфекційного агента в тіло його швидко виявляють і усувають спеціальні імунні клітини – лімфоцити. Вони реагують на специфічні білки, що виробляються вірусом чи бактерією. Але в дітей імунна система недосконала.
Імунітет формується під час внутрішньоутробного розвитку. Якщо на плід впливають негативні фактори (мати перенесла інфекційні хвороби, вживала алкоголь або наркотики, змушена була приймати сильнодіючі медикаменти), то імунна система немовляти буде серйозно ослаблена. І навіть якщо малюк народжується абсолютно здоровим, його імунітет набагато слабший, ніж у дорослої людини.
Певною мірою імунна система формується лише до 5-6 років. У перші місяці життя немовля захищають антитіла, які містяться в материнському молоці. Раннє переведення на штучне вигодовування підвищує ризик інфекційних захворювань.
Захисні сили організму послаблюють:
- хворобливі стани, такі як рахіт, дисбактеріоз або авітаміноз. Нестача поживних речовин порушує метаболічні процеси, що впливає на роботу імунної системи;
- нещодавно перенесені захворювання. Наприклад, дитина, яка перехворіла на грип, легше може «підхопити» інший вірус. Нормальна робота імунітету поновлюється протягом 2-4 тижнів після хвороби;
- хірургічні втручання та травми (переломи, порізи). Організм витрачає всі ресурси на регенерацію тканин, що також знижує захисну функцію;
- прийом деяких медикаментів. Деякі лікарські препарати працюють як імуносопресори, тобто пригнічують вироблення антитіл. Це робить організм уразливим до атаки патогенів – дитина починає частіше хворіти.
Істотно підривають імунітет несприятливі чинники довкілля: проживання у промисловому районі, тютюновий дим у квартирі (пасивне куріння). Незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, підвищені інтелектуальні та фізичні навантаження також порушують роботу імунної системи.
Навіть якщо імунітет ослаблений, захворювання не розвивається, поки дитина не стикається зі збудником. Тому діти починають частіше хворіти після вступу до дитячого садка.
Багато батьків дивуються, чому малюк, практично не схильний до застуди вдома, стає «хворобливим», коли починає ходити в садок. Імунна система дитини адаптувалася до всіх патогенів, з якими стикалася в домашній обстановці. Лімфоцити навчилися розпізнавати звичні віруси та швидко пригнічувати їх. Але як тільки середа змінилася (дитина йде в дитячий садок, грає в пісочниці), її організм піддається атаці нових мікробів. Як наслідок, малюк хворіє.
Намагаючись знизити кількість застуд, батьки надмірно опікуються дітьми: використовують антибактеріальні засоби гігієни, обмежують контакти з іншими дітьми. Створення стерильних умов не сприяє розвитку імунітету: навпаки, захисні механізми слабшають. І тільки-но дитина виходить з контрольованого середовища (наприклад, їде до бабусі, йде в гості), тут же ризикує захворіти.
Для зміцнення імунітету та зниження частоти рецидивів педіатри рекомендують не пропускати вакцинацію та зміцнювати імунітет дітей з перших днів життя.
Вакцинація дітей, що часто хворіють
Вакцинація – ефективний профілактичний метод, який зменшує ризик розвитку захворювань серед дітей. Імунізація проводиться згідно з Національним календарем щеплень, який можна запросити у вашого педіатра. Але якщо імунітет дитини ослаблений, вона застуджується частіше, ніж однолітки, лікарі рекомендують додатково вакцинувати малюка від:
- грипу;
- вітряної віспи;
- пневмококової інфекції;
- гемофільної інфекції;
- менінгококової інфекції.
Як працює вакцина? Препарат створюється на основі білків, що містяться у вірусах і бактеріях. Внаслідок введення в організм, вони викликають реакцію з боку імунітету: лімфоцити «розпізнають» загрозу і починають виробляти антитіла. Так формується правильна імунна відповідь. У майбутньому, якщо дитина зіткнеться з «живим» збудником, його імунітет розпізнає загрозу та швидко придушить патоген – дитина не заразиться.
У вакцинах не містяться збудники в активній формі, це безпечні препарати, що не призводять до розвитку захворювання. Однак перед вакцинацією необхідно пройти огляд у педіатра. Оскільки щеплення створює додаткове навантаження на імунітет, воно має низку протипоказань. Так, вакцинацію необхідно відкласти, якщо у дитини спостерігається:
- гостра інфекція чи хронічне захворювання на стадії загострення;
- індивідуальна нестерпність компонентів вакцини;
- імунодефіцитний стан.
Інфекція є відносним протипоказанням: щеплення можна робити, тільки-но нормалізується температура тіла та пройдуть виражені симптоми хвороби. Алергія та імунодефіцит – абсолютні протипоказання: лікар підбирає інші методи імунізації.
Як проводиться вакцинація дітей, що часто хворіють? Щоб зробити щеплення, слід записатися прийом у відділення педіатрії. У призначений час вас прийме лікар, який проведе візуальний огляд юного пацієнта, виміряє температуру, збере анамнез. Якщо немає жодних протипоказань до вакцинації, педіатр підбере відповідний препарат з урахуванням віку дитини, хронічних захворювань, інших індивідуальних особливостей.
Для формування стійкої імунної відповіді до деяких інфекцій потрібна періодична ревакцинація. Про це також розповідає лікар на огляді. Після щеплення може розвинутись тимчасова реакція на вакцину, що включає:
- незначне підвищення температури;
- набряк і почервоніння в місці уколу;
- зниження апетиту;
- млявість та апатія.
Також можуть з'явитись виділення з носа (у невеликих кількостях), першіння в горлі. Усі симптоми виражені слабко та проходять протягом 1-3 днів із моменту імунізації. До небезпечних ознак належать:
- сильний жар (38,5);
- набряк у місці уколу понад 8 сантиметрів;
- утруднене дихання.
У цьому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря: викликати педіатра додому або зателефонувати до швидкої допомоги. Можливо, у малюка розвинулася алергічна реакція на препарат.
Вакцинуючи дітей слід пам'ятати, що деякі захворювання мутують, наприклад, з'являються нові штами грипу, від яких не захищають раніше зроблені щеплення. Тому проходити вакцинацію варто регулярно (попередньо проконсультувавшись з вашим лікарем).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина часто хворіє
Цікаво також:
Новини по темі
Закладеність носа у дітей вранці: що це може бути та як лікувати?
Хвороби | 01:30, 21.04.2026
Дитина часто бігає в туалет: у чому причина?
Дитина | 00:30, 21.04.2026
Дітям і дорослим: Медики назвали найкорисніший продукт для зміцнення імунної системи
Харчування | 19:30, 20.04.2026
8 перевірених методів, які миттєво зняти біль у горлі
Хвороби | 00:30, 20.04.2026
Як допомогти дитині, якщо у неї болить горло?
Хвороби | 06:30, 18.04.2026
Коли затяжний нежить стає проблемою?
Хвороби | 00:30, 18.04.2026
Який чай допомагає полегшити головний біль?
Здоров'я | 19:30, 17.04.2026
