У більшості випадків зараження такими недугами відбувається під час статевих зносин з тим, хто є носієм такої інфекції. Серед найбільш поширених сьогодні венеричних хвороб слід назвати гонорею, сифіліс, м'який шанкр. Також до групи венеричних захворювань на сьогоднішній день відносяться хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, папіломовірусною інфекцією, гарднерельоз, цитомегаловірусна інфекція, генітальний герпес, ВІЛ-інфекція, короста, лобковий педикульоз, контагіозний молюск.
В більшості випадків симптоми венеричних захворювань проявляються типовими ознаками. У людини, що заразилася венеричною хворобою, часто виникають больові відчуття при сечовипусканні, а позиви до сечовипускання стають частими. В якості ознак венеричних захворювань проявляються також виділення зі статевих органів і їх почервоніння. В залежності від захворювання, виділення можуть бути слизовими і пінистими, білими або зеленуватими. Виділення іноді можуть мати неприємний запах. Часто внаслідок подразнень виникає свербіж. У хворого інколи підвищується температура тіла.
Венеричні захворювання у чоловіків викликають больові відчуття в мошонці, пізніше поширюються в поперек і крижі.
Однак, досить часто венеричні захворювання у чоловіків і жінок протікають взагалі без прояву симптомів. Саме при латентному перебігу фахівці вважають їх найбільш небезпечними, адже внаслідок відсутності адекватної терапії приховані інфекції можуть перейти в хронічну форму.
При хронічних венеричних захворюваннях можуть виявлятися і ускладнення місцевого характеру (безплідність, запалення матки і придатків у жінок, простатит - у чоловіків). Затягнуті, хронічні захворювання можуть спровокувати виникнення хвороб серцево-судинної системи, дисфункції наднирників, атеросклероз і ряду інших важких захворювань.
При розвитку в організмі венеричної хвороби відчутно перенапружується імунна система. Після ослаблення імунітету всі внутрішні органи починають працювати менш злагоджено, відповідно, організм вже не може ефективно боротися з негативним впливом низки чинників. Тому до захворювань може призвести звичайне переохолодження, атака вірусів і бактерій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підвищена сексуальна активність у чоловіків - ознака раку простати
Венеричні захворювання у жінок і чоловіків слід обов'язково лікувати тільки під контролем лікаря-спеціаліста. Важливо усвідомлювати, що лікування венеричних захворювань у гострій стадії відбувається набагато простіше й ефективніше, ніж терапія захворювань, що перейшли у хронічну форму.
На сьогоднішній день лікування венеричних захворювань проходить з використанням як медикаментозних, так і фізіотерапевтичних методів. Перед призначенням схеми лікування фахівець повинен провести ретельну діагностику і обов'язково використовувати виключно індивідуальний підхід до вибору терапії. Адже в деяких випадках лікування венеричних хвороб може не мати належного ефекту внаслідок того, що певний препарат, потрапляючи в кров, а пізніше в тканини, не впливає належним чином на збудник захворювання, який знаходиться всередині клітини. Після закінчення дії призначених ліків збудник покидає клітини і починає знову розмножуватися і провокувати рецидив захворювання.
Отже, схему терапії лікар повинен підбирати виключно в індивідуальному порядку і тільки після ретельної постановки діагнозу. Вибираючи метод лікування, слід врахувати ефективність певного препарату, зручність його використання для людини, наскільки людина переносить той чи інший препарат. Фахівець також враховує, чи існує можливість поєднання у хворого різних інфекцій, стійкість збудника венеричного захворювання до препарату, який був обраний для лікування.
Ще один важливий пункт, необхідний для результативного лікування хвороби, це загострення уваги пацієнта на те, що його статевий партнер також потребує негайного обстеженні та лікуванні поза залежністю від того, чи проявляються у нього симптоми венеричних захворювань. В іншому випадку лікування не матиме належного ефекту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: секс, інтим, хвороби, венеричні захворювання, чоловік, жінка
Цікаво також:
