У якій країні діти читають найкраще: несподівані результати дослідження

Діти в різних країнах проходять уніфіковане порівняльне тестування з читання. Оцінювання проводиться кожні п’ять років з 2001. Утім, ініціатори (серед засновників — міжнародні освітні компанії із США, Нідерландів та Німеччини) ще у 1960-х роках проводили попередні дослідження читацького рівня школярів, щоб глибше дізнатися про вплив на результати освітньої політики в різних країнах.

Як змінилися результати країн за минулі 20 років? Сінгапур — єдина країна, яка демонструє стійке покращення. Менш послідовно, але підвищується рівень у Великій Британії. У Македонії результати на диво стабільні. А ось у Нідерландах рівень читацької майстерності у школярів постійно знижується.

У двох третинах країн тих, хто читає впевнено, за останні 5 років поменшало. Експерти пояснюють це впливом пандемії COVID-19: дистанційно навчитися читати складно.

Цього разу вперше змінили формат: половина країн перевела тестування в онлайн (решта по-старому — на паперових носіях). Це дало змогу перевірити ще й навички онлайн-читання, які також потрібні сучасним школярам.

Цікаві та візуально привабливі фейкові сайти були спеціально створені для оцінювання. На барвистих вебсторінках розмістили різноманітні навігаційні функції, спливні вікна, посилання, вкладки, відео, аудіо, фотографії, діаграми, карти, анімовану графіку і теж вигадану рекламу. Текст з’являється та зникає залежно від наведення курсора, обертається, змінює колір. Усе це, з одного боку, робить процес захопливим для дитини, а з другого — дає змогу перевірити, як вона вміє здобувати інформацію в цифровому світі. Наприклад, за темою «Океани» були змодельовані три сайти, кожен до 10 сторінок: «Переваги океанів», «Екологія океану», «Забруднення пластиком». Щоб відповісти на всі запитання, діти мали інтегрувати інформацію з трьох джерел.

Учневі допомагає віртуальний персонаж-педагог, який надає підказки після неправильного вибору. Наприклад, одне із завдань: обрати за назвою одне з чотирьох посилань, перейти туди, де має міститися потрібна інформація. Якщо учасник оцінювання помилявся, це знижувало бали, але його перенаправляли куди треба, щоб він міг працювати далі.

63% опитаних школярів у Бразилії не вміють читати. 21% учнів з найвищими досягненнями у читанні в Гонконзі. А в Сінгапурі кожен третій четвертокласник досяг найвищого рівня.

Онлайн-завдання містили пошук значення певного терміна в Google, знаходження даних у відео, аудіо, аналіз карт. Були запитання, відповідь на які можна знайти лише в підписі до ілюстрації. Найскладніші завдання потребували самостійних висновків. Наприклад: «У недосяжній для людини Маріїнській впадині знайдено пластиковий пакет. З якою метою автори сайту з екології надали цей факт?» Для опори — варіанти відповідей як неправильних («з’ясувати, чи тривожить це читача», «підкреслити цінність пакетів»), так і правильна («підкреслити приховану небезпеку»).

Перший досвід став успішним: у середньому 60% учнів успішно проходили онлайн-випробування.

У середньому близько половини учнів витрачали «30 хвилин або менше» на виконання домашніх завдань за допомогою гаджетів. У них найкращі результати з читання. Кожен четвертий опитаний школяр обрав «понад 30 хвилин». У них дещо гірші результати.

Експерти вважають, що триваліший час на пошуки інформації може бути наслідком того, що дітям важче, ніж першій групі, читати, тож більше часу йде на пошук. А ще це може бути зумовлено звичкою відволікатися або тим, що у школі їм дають додаткові завдання. Очевидна одна закономірність: діти, які повідомили, що «майже або ніколи не витрачають на це час», мали найнижчі досягнення з читання. Правдиво і те, що пошук не до снаги учням, які погано читають, і те, що без уміння в цифровому світі знаходити інформацію не розвиваються читацькі навички.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не можна говорити дитині за жодних обставин?

Психологія | 08:30, 02.08.2025

Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я тебе не любитиму” можуть травмувати набагато сильніше, ніж здається дорослим.

Істерика у дитини через телефон або планшет: що робити?

Дитина | 07:40, 02.08.2025

Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дитини це джерело задоволення і спокою. Її нервова система ще не розвинена достатньо, щоб самостійно ре

Чому дитина їсть землю, пісок або глину?

Дитина | 06:20, 02.08.2025

Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідками спрацьовує миттєво. Але не завжди така поведінка — це щось “не так”. Малюки пізнають світ не лиш

Чому я злюсь на свою дитину?

Сімейні справи | 01:20, 02.08.2025

Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у голові. Батьківський гнів — не рідкість, але суспільство часто змушує нас мовчати про це, соромитися,

Дитина все тягне до рота: норма чи небезпечний сигнал?

Дитина | 14:50, 01.08.2025

Коли дитина все тягне до рота, батьки часто хвилюються: це нормально, шкідливо чи тривожний сигнал? Насправді така поведінка є типовою для певного віку, але іноді вона може вказувати на сенсорні або емоційні потреби малюка. Розбираємося, чому дитина

Що робити, якщо дитина нічого не хоче?

Дитина | 12:10, 01.08.2025

атьки часто стикаються з ситуацією, коли дитина відмовляється щось робити: не хоче прибирати іграшки, не хоче вчитися, не хоче гратися, читати або навіть виходити на вулицю. Такі прояви “нехочухи” можуть бути ознакою втоми, протесту чи внутрішнього к

Як навчити дитину розумно витрачати кишенькові гроші?

Дитина | 11:20, 01.08.2025

Кишенькові гроші – це перший крок до фінансової незалежності для дитини. Вони допомагають їй навчитися керувати фінансами, приймати зважені рішення та розуміти цінність грошей. У цій статті ми розглянемо практичні поради батькам, як навчити дитину ек