У якій країні діти читають найкраще: несподівані результати дослідження

Діти в різних країнах проходять уніфіковане порівняльне тестування з читання. Оцінювання проводиться кожні п’ять років з 2001. Утім, ініціатори (серед засновників — міжнародні освітні компанії із США, Нідерландів та Німеччини) ще у 1960-х роках проводили попередні дослідження читацького рівня школярів, щоб глибше дізнатися про вплив на результати освітньої політики в різних країнах.

Як змінилися результати країн за минулі 20 років? Сінгапур — єдина країна, яка демонструє стійке покращення. Менш послідовно, але підвищується рівень у Великій Британії. У Македонії результати на диво стабільні. А ось у Нідерландах рівень читацької майстерності у школярів постійно знижується.

У двох третинах країн тих, хто читає впевнено, за останні 5 років поменшало. Експерти пояснюють це впливом пандемії COVID-19: дистанційно навчитися читати складно.

Цього разу вперше змінили формат: половина країн перевела тестування в онлайн (решта по-старому — на паперових носіях). Це дало змогу перевірити ще й навички онлайн-читання, які також потрібні сучасним школярам.

Цікаві та візуально привабливі фейкові сайти були спеціально створені для оцінювання. На барвистих вебсторінках розмістили різноманітні навігаційні функції, спливні вікна, посилання, вкладки, відео, аудіо, фотографії, діаграми, карти, анімовану графіку і теж вигадану рекламу. Текст з’являється та зникає залежно від наведення курсора, обертається, змінює колір. Усе це, з одного боку, робить процес захопливим для дитини, а з другого — дає змогу перевірити, як вона вміє здобувати інформацію в цифровому світі. Наприклад, за темою «Океани» були змодельовані три сайти, кожен до 10 сторінок: «Переваги океанів», «Екологія океану», «Забруднення пластиком». Щоб відповісти на всі запитання, діти мали інтегрувати інформацію з трьох джерел.

Учневі допомагає віртуальний персонаж-педагог, який надає підказки після неправильного вибору. Наприклад, одне із завдань: обрати за назвою одне з чотирьох посилань, перейти туди, де має міститися потрібна інформація. Якщо учасник оцінювання помилявся, це знижувало бали, але його перенаправляли куди треба, щоб він міг працювати далі.

63% опитаних школярів у Бразилії не вміють читати. 21% учнів з найвищими досягненнями у читанні в Гонконзі. А в Сінгапурі кожен третій четвертокласник досяг найвищого рівня.

Онлайн-завдання містили пошук значення певного терміна в Google, знаходження даних у відео, аудіо, аналіз карт. Були запитання, відповідь на які можна знайти лише в підписі до ілюстрації. Найскладніші завдання потребували самостійних висновків. Наприклад: «У недосяжній для людини Маріїнській впадині знайдено пластиковий пакет. З якою метою автори сайту з екології надали цей факт?» Для опори — варіанти відповідей як неправильних («з’ясувати, чи тривожить це читача», «підкреслити цінність пакетів»), так і правильна («підкреслити приховану небезпеку»).

Перший досвід став успішним: у середньому 60% учнів успішно проходили онлайн-випробування.

У середньому близько половини учнів витрачали «30 хвилин або менше» на виконання домашніх завдань за допомогою гаджетів. У них найкращі результати з читання. Кожен четвертий опитаний школяр обрав «понад 30 хвилин». У них дещо гірші результати.

Експерти вважають, що триваліший час на пошуки інформації може бути наслідком того, що дітям важче, ніж першій групі, читати, тож більше часу йде на пошук. А ще це може бути зумовлено звичкою відволікатися або тим, що у школі їм дають додаткові завдання. Очевидна одна закономірність: діти, які повідомили, що «майже або ніколи не витрачають на це час», мали найнижчі досягнення з читання. Правдиво і те, що пошук не до снаги учням, які погано читають, і те, що без уміння в цифровому світі знаходити інформацію не розвиваються читацькі навички.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як виростити щасливу дитину?

Виховання | 00:30, 05.05.2026

Виховання щасливої дитини базується на безумовній любові, довірі та якісному часі разом, а не на матеріальних благах. Основні принципи включають прийняття дитини такою, яка вона є, підтримку в подоланні труднощів, розвиток самостійності та обмеження

Як не зробити з сина маминого синочка?

Виховання | 19:30, 04.05.2026

Виховання сина так, щоб він виріс самостійною, відповідальною людиною, а не «маминим синочком» (емоційно залежним від матері), вимагає балансу між любов'ю та наданням свободи. Мамин синочок — це не про любов до мами, а про нездатність приймати рішенн

Що робити з некерованою дитиною батькам?

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2026

Для роботи з некерованою дитиною батькам слід зберігати спокій, зберігати послідовність у правилах, аналізувати причини поведінки та перенаправляти енергію, пропонуючи активні ігри чи зміну діяльності. Ефективними методами є залучення до активного ві

5 типів стосунків з мамою, які псують життя

Психологія | 06:30, 04.05.2026

Токсичні стосунки з мамою можуть серйозно впливати на психіку, самооцінку та життя дитини, навіть коли вона виростає. До основних деструктивних типів відносяться: контролююча «мати-диктатор», емоційно холодна, мати-жертва, мама-суперниця та нарцисичн

Як навчити дівчинку-підлітка любити власне тіло?

Дитина | 01:20, 04.05.2026

Через кіно, фото в соціальних мережах або телешоу у дівчат-підлітків може скластися враження, що зірки мають ідеальні шкіру та тіло. Натомість хлопці в підлітковому віці теж порівнюють свою зовнішність зі спортсменами чи кінозірками. І якщо їхні тіла

Чому деякі мами люблять синів більше, ніж доньок?

Сімейні справи | 19:30, 03.05.2026

Ситуація, коли мати виявляє більше любові до сина, ніж до доньки, часто зумовлена глибокими психологічними, соціальними та еволюційними факторами, включаючи підсвідому конкуренцію або стереотипи про «господарку» та «справжнього чоловіка». Дослідження

Як дитина маніпулює батьками?

Сімейні справи | 08:30, 03.05.2026

Дитячі маніпуляції — це спосіб отримати бажане, викликати емоції або уникнути небажаних дій через плач, істерики, демонстративну образу або шантаж (наприклад, «ти мене не любиш»). Часто це виникає як реакція на заборони, нездатність висловити емоції