Чому не можна називати дитину на честь родичів?

Вибрати ім'я для дитини — дуже відповідальна задача для батьків. Хтось вибирає модне ім'я, хтось — рідкісне, а хтось називає малюка в честь бабусі або іншого родича. Чому цього робити не варто?

Часто дитину в родині називають на честь померлого родича або того, чиє життя, наприклад, склалося дуже вдало, але і в тому, і в іншому випадку робити цього не варто. Чому?

Називаючи дитину на честь якоїсь конкретної людини, ви вплітаєте в її життя чужу долю, змушуючи проживати не своє життя. Таким людям життя в тягар, вони живуть з постійним виправданням: "А кому легко?"

Це стосується не тільки померлих людей або людей, чия доля склалася не дуже щасливо, а навіть називаючи дитину ім'ям успішної і щасливої людини ви відбираєте у неї власний шлях і місце в роду, нав'язуючи чужий.

Звичайно, ніхто не дає гарантії, що дитина повторить долю родича або відомої людини, на честь якої було названо, але будуть повторюватися ключові моменти долі, риси характеру, деякі події в кар'єрі, сім'ї та інше.

Закономірно те, що називаючи дитину певним ім'ям з історією, ви вкладаєте в неї певний зміст і значення, у вас є певні очікування. Це, в свою чергу, програмує дитину проживати певне життя, а не своє власне. Наприклад, ви назвали малюка на честь відомого співака, а він у своєму призначенні абсолютно не творча особистість, а фізик, але творчий напрям буде постійно перекривати його справжнє "Я" і перешкоджати розвитку. Такій людині буде складно, вона постійно буде відчувати себе не в своїй тарілці і в підсумку не реалізується ніде, а стане невдахою.

Як правильно дати ім'я дитині?

Називати малюка потрібно не тому, що це ім'я носив ваш дідусь, або воно належало успішному бізнесмену, а тому що вам подобається його звучання або значення. Це дасть дитині можливість прожити своє життя, стати особистістю і самореалізуватися в тому, до чого у неї є схильність.

Деякі люди, які відчувають, що ім'я обтяжує їх, але вони здатні впоратися і розірвати енергетичний зв'язок, але, на жаль, не всім це під силу. Іноді потрібна допомога фахівця. Часто люди, після зміни імені розкриваються і стають успішними особистостями, тоді як з колишнім постійно відчували проблеми і невдачі.

Не йдіть на поводу у родичів, навряд чи ваш дідусь образиться, якщо ви сина не назвете Федір, а Захар або Максим. Але так ви дасте дитині шанс прожити своє дивовижне життя, а не життя іншої людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ознаки, що дитині потрібно до невролога

Дитина | 19:30, 18.11.2025

Навіть якщо батьки не помічають проблем, фаховий огляд допомагає переконатися, що нервова система дозріває відповідно до віку, а також вчасно виявити можливі відхилення.

Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити з нею контакт

Дитина | 08:30, 17.11.2025

Діти люблять, коли мама і тато співають хором разом з ними.

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Що робити, якщо дитина не вміє програвати?

Дитина | 06:30, 17.11.2025

Діти дуже люблять колективні ігри, проте не всі маленькі дослідники можуть адекватно реагувати на програш. Багато батьків не знають, як правильно поводитися з дитиною, яка, опинившись переможеною, починає плакати, кричати, ламати іграшки та ображатис

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування