Як дізнатись, дитина вередує чи має приховане захворювання шлунку?

Хто із нас з таким не стикався?

Ваша донечка чи синочок кожного разу під час прийому їжі ниє над тарілкою, що «не хоче їсти», а з’ївши зовсім трошки, каже що її/його «нудить». Або ж дитинка не переносить запахи якоїсь їжі, відвертає ніс від свіжо приготованих страв… А ще в неї часто бувають закрепи чи проноси. Знайома картина? Тоді вам варто проконсультуватись із лікарем-гастроентерологом і, можливо, зробити ендоскопічне дослідження травного каналу.

Захворювання травного каналу у дітей поділяються на вроджені та набуті. Вроджені діагностують до 12 місяців. Набуті дають про себе знати у «перехідному» віці, під впливом психоемоційних перевантажень. Перші можуть проявитись закрепами та/чи проносами у віці 3-4 років. Наступні – проявляються порушеннями моторики шлунка, жовчнокам’яною хворобою в 5-7 років, як наслідок від емоційного переживання під час соціальної адаптації в школі.

Сьогодні, завдяки розвитку ендоскопічної техніки, стало набагато легше і точніше діагностувати розлади в роботі травного каналу у дітей. Цифрові технології дозволяють візуально побачити та оцінити його стан.

Рішення про виконання діагностичної та лікувальної ендоскопічної маніпуляції приймає лікуючий лікар. Він же і скеровує пацієнта на ендоскопічне обстеження.

Питання, яким чином, де і коли може бути застосована ендоскопія в педіатричній практиці є особливо важливим у разі виникнення ургентних станів, таких як кровотечі з травного каналу чи проковтування сторонніх тіл.

А найбільш поширеними є такі покази до застосування ендоскопічного обстеження:

ускладнений гастроезофагеальний рефлюкс (печія, біль за грудиною, утруднення проковтування їжі, відчуття стискання за грудиною, відрижка);
підозра на Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію;
можлива наявність ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки стравоходу, шлунка та цибулини 12-палої кишки;
підозри медикаментозного пошкодження слизової при прийомі нестероїдних протизапальних ліків;
підозри на можливу або наявну кровотечу;
проковтування сторонніх тіл різного типу;
опіки стравоходу, шлунка корозивними речовинами.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕНДОСКОПІЇ У ДІТЕЙ

Езофагогастродуоденоскопія (повна назва цього обстеження, скорочено – ЕГДС) може проводитись під загальним знечуленням, або (якщо це неможливо) при глибокій седації на основі пропофолу – найбезпечнішого та найзручнішого способу седації у дітей.

Попередньо лікар-анестезіолог проводить профілактичну підготовку пацієнта до проведення знечулення (збір анамнезу, накладання периферійного катетеру тощо). Після проведення ЕГДС під загальним знечуленням пацієнт перебуває під медичним спостереженням лікаря-анестезіолога впродовж 1 год. у сприятливому для себе середовищі – у затишній палаті разом із батьками.

Якість та ефективність догляду й лікування дітей у нас забезпечується наявною багатопрофільною командою фахівців:

дитячого анестезіолога,
дитячого гастроентеролога,
лікаря-ендоскопіста,
ендоскопічної медсестри,
спеціалізованих педіатричних медсестер, для того, щоб піклуватися про специфічні потреби педіатричних пацієнтів.
Дослідження шлунка проводиться натще. Ввечері до 18 години дозволяється легка вечеря, зранку в день огляду – не снідати.

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ (без знечулення)

Перед дослідженням слизову оболонку горлянки орошують спреєм слабого анестетика.

Верхню частину грудної клітки дитини звільняють від стискаючого одягу; знімають окуляри та ортодонтичні фіксатори (якщо є).

Пацієнт займає положення на лівому боці з легко зігнутими ногами, голову легко відводить назад та нахиляє її до застеленої під ліву щоку пеленки. Ковтати слину під час обстеження категорично забороняється, вона по мірі накопичення в ротовій порожнині буде витікати на пеленку.

Упродовж усього обстеження пацієнт тримає зубами пластиковий загубник.

Під час введення ендоскопа потрібно виконувати вказівки лікаря, не намагатись його заковтувати. Спокійне і глибоке дихання сприяє плавному проведенню ендоскопа.

Огляд триває лише кілька хвилин.

Через 30-хвилинну дію анестетика після обстеження забороняється полоскати рот та/або їсти впродовж години.

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ЕНДОСКОПІЇ

У всіх дітей (навіть за відсутності видимих ендоскопічних змін) при езофагогастродуоденоскопії слід проводити відбір зразків тканин. Особливо це стосується дітей віком до 1 року, у яких інтерпретація симптомів захворювання є складною. Лиише дані гістологічного дослідження тканин, отриманих при ендоскопії, дозволяють правильно встановити діагноз.

Якщо у маленьких пацієнтів підозрюють специфічні захворювання травного каналу (еозинофільний езофагіт, Helicobacter pylori інфекцію, целіакію, запальні захворювання кишок), забір зразків тканин проводиться з визначених ділянок та у необхідній кількості за точними показаннями лікаря. У подальшому це допомагає підвищити точність встановлення діагнозу.

Додатково обстеження доповнюються ендоскопічним топографічним визначенням рівня кислотоутворюючої функції шлунка за допомогою сучасного цифрового ацидогастрографа з графічним аналізом результатів цього обстеження. Це робить встановлення діагнозу різного типу рефлюксів у дітей більш інформативним.

РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ

Після обстеження лікар ендоскопіст складає та роздруковує протокол обстеження. Додатково пацієнт може замовити:

результати додаткового інтрагастрального ендоскопічного визначення кислотоутворюючої функції шлунка;
результати специфічної Helicobacter pylori асоційованої діагностики;
результати додаткового гістологічного висновку патогістолога;
відеозапис обстеження.
Рекомендації за результатами обстеження та лікування робить лікуючий лікар. Він же визначає графік контрольних обстежень та термінів повторних ендоскопічних втручань. Про це пише клініка "Веселка".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дітей без щеплень не будуть брати в садочки і школу

Дитина | 00:30, 23.06.2026

Верховна Рада готує заміну застарілому законодавству, яка передбачає заборону на відвідування шкіл та садочків невакцинованими дітьми, обов’язкове внесення даних до ЕСОЗ та впровадження відповідальності за порушення.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Чому підлітку байдуже до почуттів батьків і як це виправити?

Школярі | 00:30, 22.06.2026

«Я вкладаю в дитину всю душу, а у відповідь бачу лише холодний егоїзм», — з такою скаргою до сімейних психологів звертаються тисячі виснажених батьків.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

Дитина | 19:30, 19.06.2026

Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.