Як не прогавити симптоми аритмії у дітей?

У дітей, як і в дорослих, трапляється аритмія. Що це таке, чим небезпечно для здоров’я і куди звертатись, розповіла кардіолог Валерія Волжан.

Коли дитина соматично здорова її серце повинно битися ритмічно. На момент огляду у батьків виникає багато запитань. Особливо це стосується частоти серцевих скорочень. Багато батьків вважають, що ЧСС у дитини повинна бути така ж сама, як і у дорослих.

Яка ж все таки норма ЧСС для дітей?

"ЧСС частота серцевих скорочень дуже важливий показник правильного функціонування серцево-судинної системи. Не існує єдиної універсальної цифри, яка б була нормою. Для кожного віку свої норми. Існують діапазони ЧСС, які є нормальними для дитини певного віку. Головне правило: чим менша дитина, тим частішеий пульс", – розповідає Валерія Волжан.

Для дітей до 1 року – 120-140 за хвилину, у 5-6 років – 80-120 за хвилину, старше 11 років – 65-100 за хвилину.

Що ж таке аритмія?
Аритмія – це порушення ритму серця, коли воно б’ється не синхронно, не ритмічно, занадто швидко чи занадто повільно. Коли є порушення ритму серця – то недобре для організму.

Єдиним варіантом фізіологічної аритмії (варіант норми) є дихальна аритмія: прискорення серцебиття на вдиху і його сповільнення на видиху.

Чому так відбувається?
Під час вдиху грудна клітка розширюється і створюється негативний тиск. Він впливає на наше серце. Більша кількість крові надходить до серця, за рахунок чого об’єм серця дещо збільшується (серце дитини більш чутливе до незначного розтягнення). Серце реагує та частіше б’ється (прискорюється ЧСС).

А під час видиху все відбувається навпаки. Тиск в грудній порожнині збільшується, крові надходить до серця менше, об’єм серця зменшується, ЧСС уповільнюється.

Ця різниця особливо помітна під час глибокого дихання. Це зовсім не впливає на стан та самопочуття дитини. Але аритмія може свідчити й про патологію серця.

Батькам розібратись у цьому допоможе лікар під час аускультації серця дитини – методу дослідження, який полягає у вислухуванні звукових явищ, які виникають в організмі людини.

Також, щоб переконатись, що аритмія саме дихальна і дитина не має патологій серця, допоможе проведення ЕКГ.

Як часто треба проводити ЕКГ дітям?

ЕКГ(електрокардіографія) – швидкий та доступний метод дослідження серцево-судинної системи. Це дуже інформативний метод, він дає змогу через кілька хвилин оцінити роботу серця.

Серце – електричний насос, який забезпечує безперервний кровообіг та генерує самостійно електроімпульси для своєї роботи.

Тож метод ЕКГ саме й існує для того, щоб перевірити роботу електричної (провідної) системи серця.

Дітям потрібно проводити ЕКГ:

– На першому році життя.
Це дуже важливий період формування серцево-судинної системи, проведення ЕКГ на цьому етапі дозволяє виключити вроджені порушення роботи серця.

– У віці 6-7 років (перед школою).
У цьому віці збільшується фізичне, психоемоційне навантаження, діти починають відвідувати спортивні заняття.

– У 13-15 років.
По – перше це період стрімкого росту, гормональних перебудов, відмічаються часті зміни настрою, з’являються скарги на біль у ділянці серця.

Тож обов’язково треба перевірити, чи це наслідки психоемоційного стану, чи все ж таки серцево-судинна патологія.

Дітям, які не мають скарг, потреби часто проводити ЕКГ немає.

Однак, як зазначає лікарка, ЕКГ варто проводити й у тих випадках:
─ з’явлись скарги на больові відчуття в ділянці серця;
─ дитина перенесла інфекційне захворювання у тяжкій формі (могло дати ускладнення на серце);
─ траплялись випадки втрати свідомості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому вітамін D потрібен дитині навіть влітку і як уникнути передозування?

Дитина | 08:30, 27.06.2026

Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

Синдром «рука-нога-рот»: що за дивний вірус атакує дітей на дитячих майданчиках?

Інфекції | 07:30, 27.06.2026

Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.

Глисти в дітей: руйнуємо міфи про «скрипіння зубами» і токсичну профілактику

Інфекції | 06:30, 27.06.2026

Тема глистів у дітей оповита десятками міфів, через які батьки або ігнорують реальну хворобу, або труять дитячий організм небезпечними ліками про всяк випадок.

Розеола, або «триденна лихоманка»: чому батькам не варто лякатися раптового висипу в малюка

Хвороби | 01:30, 27.06.2026

Раптове вибухове підвищення температури до 39°C без жодних симптомів застуди у дитини до 2 років часто викликає у батьків паніку, проте зазвичай це ознака розеоли.

Шкільний стрес і соматоформні розлади: коли у дитини «насправді» болить живіт

Хвороби | 00:30, 27.06.2026

Часті скарги дитини на біль у животі чи голові перед школою батьки часто сприймають як симуляцію або небажання вчитися. Проте у педіатрії дуже поширені соматоформні дисфункції. Це реальний фізичний біль, який виникає не через запалення органів, а як

Дитяча дегідратація: чому вода важливіша за соки, і як розпізнати приховану спрагу?

Дитяче харчування | 08:30, 26.06.2026

Організм дитини складається з води на більший відсоток, ніж організм дорослого, а процеси метаболізму у дітей протікають значно швидше. Через це діти набагато вразливіші до зневоднення. Проблема ускладнюється тим, що почуття спраги у дітей виникає то

Роль цинку та заліза у когнітивному розвитку дітей дошкільного віку

Дошкільнята | 07:30, 26.06.2026

Залізо та цинк є критично важливими мікроелементами для розвитку центральної нервової системи дитини. Залізо бере участь у процесі мієлінізації нервових волокон та забезпечує киснем тканини мозку. Цинк є кофактором для сотень ферментативних реакцій,