Як правильно щось забороняти дитині?

Якщо батьки не вводять заборон, замовчують помилки малечі й не дають їх виправити, виховують "кумирів родини", яким усе дозволено, все прощається та не має наслідків, вони згодом стають самовпевненими. Таке підвищення самооцінки не на користь: людина несвідомо обманює себе та інших, подаючи себе як всесильну. Така людина вважає свої вміння та здібності кращими, ніж вони є насправді, дає обіцянки, яких не може дотриматися, часто намагається когось "врятувати".

Наприклад, підбирає чимало бродячих кішок і собак, створюючи проблеми сусідам і членам сім’ї. Дитина, яка не знала обмежень, неминуче зіткнеться з ними в дорослому віці. Пробувати й помилятися, зізнаватися у власних поразках та неідеальності їй теж буде складно.

Впевненість, на противагу самовпевненості, завжди передбачає здорову самокритичність, здатність оцінювати свої вчинки, ресурси, брати на себе відповідальність. Отже, розумні заборони корисні для дитини.

Як забороняти розумно
Заборони не можуть слугувати тiльки вашим iнтересам.

Усе починається ще з перших днів життя дитини. "Годуйте за розкладом, інакше малюк постійно "висітиме на грудях", мати буде виснажена без повноцінного відпочинку", – досі типова порада в пологових будинках.

Вираховувати час годування та відмовляти в інший час геть усім дітям – помилка, яку робили ще наші батьки під впливом лікаря Спока. Треба ставитися індивідуально. Адже є чимало ослаблених дітей, тривожних, із хворобами травлення і таких, що не здатні активно висмоктувати норму з однієї спроби. Вони не можуть витримувати інтервали між годуваннями.

Інший приклад – не брати дитину на руки, не звертаючи уваги на її крики. Бо інакше повсякчас проситиметься на руки. І що? Мовляв, це розбещує, маля перетворюється на тирана, а головне – незручно.

Дитина потребує емоційного контакту з матір’ю, ніжності, дотиків. Інакше вона виросте невпевненою в собі людиною з низьким емоційним інтелектом. До слова, діти Спока згадували про батька як про тирана, на якого вони були ображені все життя. Батьки певною мірою мають слідувати за дитиною в її бажаннях, настроях і захопленнях.

Заборона щось активно робити, грати, шуміти, коли батьки хочуть тиші та спокою, – теж не виховання, а шкода. Мовляв, піди пограй з гаджетами, кіно подивися. І в підсумку діти підсаджуються на комп’ютерні ігри та бездумний перегляд фільмів.

Заборон не може бути занадто багато
Ви можете заборонити дитині ноутбук та смартфон, не дозволяти гратися з небажаними друзями, вважати іграшки та ігри дурницями, не дозволяти гуляти без дорослих. Однак такі заборони лише розпалюють бажання. Згодом діти наздоганяють усе те, чого були позбавлені в дитинстві.

Дитина з сильним темпераментом у підлітковому віці прагнутиме порушити відразу всі батьківські заборони.

Зі слабким – дійсно підкориться, але в підсумку батьки матимуть слухняну й абсолютно неготову до життя людину, адже вона не навчилася самостійності, за неї все вирішували.

Коли йдеться про справді ризиковані речі (алкоголь, куріння, наркотики), потрібно не забороняти, а навчати протистояти спокусі, ефективно відповідати тим, хто пропонує щось подібне.

Заборони потрібно доступно пояснювати
Є правила, які маленька дитина не може осягнути, але варто повторювати спрощені пояснення і силоміць утримувати від небезпечних речей.

З віком дитина все зрозуміє. Скажімо, малюк не знає, що таке розетка та електрика, можна пояснити, що в ній своєрідний вогонь, який робить дуже боляче. До певних правил необхідно просто "дорости". І маленькій дитині, і підлітку пояснювати варто один-два рази.

Постійні розмови на цю тему ні до чого, часом це спроба дитини виправдатися та звільнитися від заборони. Надалі коротко нагадуйте: "Ми цього не робимо".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як розпізнати і розвинути таланти дитини?

Дитина | 06:20, 03.08.2025

Батькам дуже важливо зрозуміти, до чого схильна їхня дитина, та навчити її це проявляти. Це дуже необхідно для її гармонійного розвитку. Тож завдання батьків та вихователів – виявити та допомогти розвинути творчі здібності.

Чому діти не хочуть робити домашнє завдання?

Навчання | 01:20, 03.08.2025

Часто діти не хочуть робити домашнє завдання. Але насправді це не завжди через лінь. Є щонайменше 5 причин, чому вони тягнуть з домашкою. Дитяча психологиня Олена Шамрай розповідала, чому діти не хочуть робити домашнє завдання.

Чому не варто казати дитині "Я йду без тебе"

Сімейні справи | 00:30, 03.08.2025

Коли виникає ситуація, що малюк, який бавиться на дитячому майданчику, починає вередувати та не хоче йти додому, батьки часто використовують методику "Йду без тебе", щоб швидше переконати дитину полишити гру. Експертки вважають, що подібні фрази можу

Що не можна говорити дитині за жодних обставин?

Психологія | 08:30, 02.08.2025

Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я тебе не любитиму” можуть травмувати набагато сильніше, ніж здається дорослим.

Істерика у дитини через телефон або планшет: що робити?

Дитина | 07:40, 02.08.2025

Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дитини це джерело задоволення і спокою. Її нервова система ще не розвинена достатньо, щоб самостійно ре

Чому дитина їсть землю, пісок або глину?

Дитина | 06:20, 02.08.2025

Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідками спрацьовує миттєво. Але не завжди така поведінка — це щось “не так”. Малюки пізнають світ не лиш

Чому я злюсь на свою дитину?

Сімейні справи | 01:20, 02.08.2025

Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у голові. Батьківський гнів — не рідкість, але суспільство часто змушує нас мовчати про це, соромитися,