Як арттерапія допомагає дітям впоратися з травматичним досвідом?

Стрес, тривожність, панічні атаки, ПТСР, страхи, безсоння – далеко не повний перелік психологічних проблем, з якими українці вимушені боротися через війну росії проти України. Вони характерні не тільки для дорослих, але і для тисяч дітей. Якщо дорослі часто усвідомлюють та розуміють, що для зцілення від пережитого травматичного досвіду доведеться пройти через біль, подивитися своєму страху в очі та докласти багато зусиль у роботі над собою, діти не здатні до такої глибокої рефлексії (самоаналізу своїх емоцій, вчинків). Це пов’язано із віком та особливостями розвитку. Коли в спеціаліста є задача допомогти дитині впоратися із проблемою, насамперед йому потрібно знайти ключик до маленького клієнта. Один з методів, який може бути помічним, – арттерапія. Йдеться не просто про малювання, а про ґрунтовний підхід, що має свої правила.

Творчість може дійсно мати терапевтичний ефект, адже дає людині можливість повернути контроль над власним життям хоча б на якийсь час, та виплеснути свої емоції й переживання. Проте не будь-які заняття творчістю є терапією, адже вона потребує залученості кваліфікованого спеціаліста.

"До занять творчістю доєднується терапевтична бесіда. Важливо говорити про те, що саме дитина намалювала, як вона це бачить, як вона до цього ставиться, що її хвилює. Це як основа, від якої можна відштовхуватися і будувати обговорення, – пояснює гештальт-терапевт Інна Князєва. – Під час арттерапії потрібно обговорити, провідчувати, поділитися своїми почуттями, а не лише намалювати малюнок. Якщо під час процесу підіймаються важливі емоції, поряд має бути спеціаліст, що допоможе впоратися з ними. Це один із важливих компонентів арттерапії".

Арттерапія має безліч підвидів. Серед них – серійне малювання. Це напрям психологічної допомоги, що ґрунтується на аналітичній психології. Він залучає уяву та вільну творчість, щоб допомогти дітям запустити їх природні механізми зцілення, тобто ті, що мають впоратися з переживаннями та травмами.

Особливість серійного малювання у тому, що дитина працює у власному темпі, у оточенні таких самих дітей (ефект групової терапії) і водночас індивідуально з психотерапевтом, який створює для неї безпечні комфортні умови. Діти працюють із психологом індивідуально, але постійно перебувають у групі. Це важливо, адже відбувається ефект контейнування дорослими емоційного досвіду своїх маленьких підопічних. Це одна з базових функцій методу.

Завдання для малечі – створити серію малюнків за час терапії. Сюжети та зміст цих малюнків конфіденційні, адже це ті емоції та переживання, про які дорослі люди розповідають під час індивідуальних консультацій.

"У цьому методі добре опрацьовуються емоції. Малювання – це один зі способів звільнення від напруги, релаксації, щоб можна було знайти кращий підхід до дитини", – зазначає Інна Князєва. Чим менша за віком дитина, тим складніше їй описувати словами свої переживання, симптоми, страхи. Саме через малюнок спеціаліст може швидко знайти з нею контакт.

"Малювання – це інструмент, через який ми можемо налагодити контакт із дитиною, зрозуміти, що її може хвилювати. Через малюнок ми з дітьми зближуємося, встановлюємо довірливі відносини: діти можуть ділитися стільки, скільки хочуть. Інколи малечі просто потрібно отримати досвід стабільного безпечного контакту з дорослим", – пояснює психотерапевтка.

Чи завжди арттерапія допомагає

Спираючись на власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення. Тому арттерапію можна використовувати як самостійно, так і за допомогою спеціаліста (психолога), комбінуючи з бесідою. Або ж – додавати як інструмент в роботі психотерапевта. В поєднанні з сесіями, арттерапія дає більше інформації для роботи психолога.

"У мене були тільки позитивні результати. В моєму розумінні арттерапія це не панацея, але вона дає змогу в цих умовах класно працювати – дорослому чи дитині пережити в динаміці якийсь складний момент", – ділиться Інна Князєва.

На думку психологині, малюнки можуть стати відправною точкою, щоб продовжити якісно працювати з проблемою далі. Тому не обов’язково зупинятися після курсу – варто спробувати інші техніки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.