Помилки батьків під час читання дітей

Батьки часто втрачають терпіння, проходячи зі своїми малюками довгий і болісний процес вивчення основ читання. Ми хочемо, щоб наші діти досягали успіху в читанні, любили його й отримували величезне задоволення, занурюючись у чарівний світ літератури. Тому, коли діти із труднощами прочитують кожне слово, віддають перевагу читанню «невідповідних» (на нашу думку) книг або надто швидко «проковтують» цілу сторінку, навіть не запам'ятовуючи, про що йшлося, це дуже засмучує.

Не треба казати: «Стоп! Прочитай цей рядок ще раз, але вже правильно». Якщо помилка дитини не впливає на зміст тексту, наприклад, якщо вона прочитала «той» замість «цей», пропустіть її, не варто фіксувати на ній свою увагу.

Не перебивайте й не переривайте читання дитини. Ніколи. Ви ж хочете, щоби процес читання був для неї комфортним?! Якщо це необхідно, виправте її помилку, коли будете читати цей текст наступного разу.

Не кажіть: «Давай, поквапся. Ти повинен читати швидше!» або «Читай повільніше. Ти занадто поспішаєш!». Краще своїм прикладом задайте дитині відповідний ритм і швидкість читання. Діти найкраще вчаться швидко читати або читати з певною швидкістю, ритмом та інтонацією на прикладі своїх батьків і вчителів, а також після довгих тренувань. Швидке читання звучить як бесіда або природна розмова, безумовно, йому варто навчити своїх дітей, але тільки без форсування подій.

Щоб допомогти дитині навчитися читати швидко, виберіть відповідну для її рівня читання книгу й перечитуйте її знову і знову. Нехай дитина спочатку прочитає всю книгу від початку до кінця. На другий день попросіть прочитати її знову. Після цього тренуйте максимально дослівний переказ почутого – прочитайте абзац або сторінку книги й попросіть дитину повторити те, що прочитали. Ви також можете дозволити їй відстежувати те, що ви зараз читаєте, за допомогою пальця. На третій день спочатку самі прочитайте книгу, а потім прочитайте її разом, в унісон – це допоможе вашій дитині оволодіти відчуттям ритму. На четвертий день спочатку прочитайте книгу самі, а потім попросіть дитину прочитати її самостійно. День п'ятий – це демонстрація набутих навичок вашої дитини! Нехай вона ще раз самостійно прочитає книгу для кращої практики. В якості заохочення ви можете записати весь процес самостійного та швидкого читання книги вашою дитиною на камеру та продемонструвати його друзям і родичам.

Не смійтесь над дитиною. Якщо сміх виривається назовні, подумайте про щось серйозне й дихайте глибоко до того часу, поки знову не відновите самовладання. Сміятись разом з дитиною – це нормально. Якщо ваша дитина читає слово «попа» (замість «поки»), вона, швидше за все, вибухне реготом, та й ви теж. Але якщо дитина серйозно старається щосили й припускається при цьому смішної помилки, не смійтесь і продовжуйте процес.
Не кажіть дитині: «Ти знаєш це слово!». Якщо дитина не може відразу прочитати слово повністю, заспокойте її й запропонуйте читати слово по складах. Наприклад, у слові «машина» нехай вона прочитає склади «ма», «ши» і «на». Потім допоможіть дитині скласти слово з даних частин (складів): «Молодець! Цей склад дійсно вимовляється як «ши». Тепер давай з'єднаємо твій склад «ши» з першим складом «ма» й останнім «на»: ма-ши-на. Машина!». Потім вставте це слово в речення й похваліть дитину за те, що вона впоралася з важким словом.

Не кажіть дитині: «Ти неправильно читаєш. Це вимовляється так...». Краще нічого не кажіть. Як би важко вам не було, зберігайте мовчання. Якщо помилка дитини не впливає на зміст тексту, нехай вона залишається. Якщо кожного разу, коли дитина не буде знати, як правильно прочитати те чи інше слово, вона буде отримувати вашу підказку, то ніколи не набуде навичок розшифровування слів.

Однак якщо дитина припустилася помилки, яка змінює зміст тексту, дайте можливість дочитати до кінця сторінки, а потім попросіть її уважно перечитати відповідний абзац. Якщо вона знову читає неправильно, попросіть її звірити текст із картинкою, щоб допомогти розшифрувати важке слово, або спитайте дитину, чи є зміст у прочитаному абзаці. Якщо дитина все ще не помічає помилку, попросіть її звернути увагу на складну частину тексту. Якщо вона не розуміє, про що ви сказали, укажіть самі на цю частину.

Після того як ви виправили помилку й продовжили читання, попросіть дитину ще раз прочитати цю сторінку. Це робиться не для того, щоби дратувати дитину, а щоб допомогти їй налагодити кращий самоконтроль, який полягає в тому, що ми постійно перевіряємо й перевіряємо самих себе, щоб зрозуміти правильний зміст прочитаного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Регрес у поведінці старшої дитини: чому «дорослий» первісток знову просить пустушку?

Дитина | 01:20, 16.06.2026

Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

Дитина | 00:30, 16.06.2026

Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

Гроші в родині: як чесно говорити з дитиною про фінансові проблеми?

Сімейні справи | 08:30, 15.06.2026

Економічні кризи та втрата роботи батьками впливають на всю родину, і діти відчувають фінансову тривогу дорослих без жодних слів.

Статеве виховання без сорому: коли і як починати розмову про «це»?

Дитина | 08:30, 14.06.2026

Сучасне статеве виховання — це не про анатомію інтимних стосунків, а насамперед про безпеку, особисті кордони та повагу до свого тіла.

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

Дитяча брехня: чому діти обманюють і як повернути втрачену довіру?

Дитина | 01:20, 14.06.2026

Коли батьки вперше ловлять дитину на брехні, вони відчувають шок та розчарування, проте психологи запевняють: причини обману рідко криються у злих намірах.