Психологиня розповіла, як привчити дитину бути самостійною

У дитини потрібно виховувати самостійність, щоб вона могла попіклуватися про себе, могла піти вмитися, дістати собі їжу, зорганізувати собі навчальний день. Школярі, які навчаються дистанційно, мають вміти під'єднатися до класних мереж через – Zoom, Google Meet, Google Classroom тощо.

Батьки повинні бути впевненими і не боялися, бо діти дуже гостро відчувають переживання батьків. І якщо діти будуть відчувати хвилювання батьків, то це буде впливати на їхню самовпевненість. Часто сформувати у підростаючої особистості почуття самодостатності заважають психологічні чинники, які склалися в сім'ї.

Ось деякі з них:

Авторитаризм вдома
В умовах, коли наказ дорослих не обговорюється, вибору дитині не надають і не хочуть навіть мимоволі розглядати його бажання, схильності, творчі ідеї, будь-які паростки самостійності ризикують навіть не проклюнутися.

Гіперопіка
В даному випадку складність полягає в тому, що надмірно опікуванній дитині просто немає необхідності починати проявляти самостійність. За нього вже все вирішили: що поїсти, надіти, куди піти, якою іграшкою грати, з ким дружити. Підсумок такого виховання - інфантильність і нездатність раціонально мислити самостійно. Також в майбутньому у дитини може виникати почуття крайньої безпорадності, коли раптом турботлива мама або всезнаюча бабуся виявляються не поруч, адже навик прийняття самостійних рішень відсутня.

Хаотичність виховання
Деякі дорослі постійно «строят» дитину, даючи йому чіткі життєві вказівки і розпорядження, а, наприклад, тато - це свобода і воля. Він дозволяє все: і з гострим ножем грати, і стрибнути в воду з каменя, і випити цілу пляшку коли. З мамою таке не проходить. У такій ситуації у підростаючої особистості збиваються орієнтири: коли потрібно бути самостійним, проявити ініціативу і запропонувати свої варіанти розвитку ситуації. Надалі дитині, яка виховується в такому середовищі, може знадобитися професійна допомога психолога. Лінія виховання повинна бути більш-менш врівноваженою і єдиною. Але, на жаль, ситуація, при якій «мама - рутина-мультиварка-домашній робот-вихователька», а «тато - рідкісне свято», досить поширена в українських сім'ях.

Як навчити дитину бути самостійним - 10 рад психологів:

- Відмовтеся від привабливої думки ростити «зручну» для себе дитину. Звичайно, набагато простіше тягти малюка в нудний для нього театр, ніж витратити вихідні на поїздку в океанаріум в сусідньому місті. Це стосується будь-яких аспектів виховання і побуту, коли тато, мама і бабуся роблять все так, як зручно і простіше саме їм.

- Створіть доброчинну для розвитку самостійності сферу. Нехай в кожному куточку будинку будуть особисті речі дитини, якими він зможе в будь-який момент розпоряджатися на власний розсуд. Таке ставлення вкоренить в дитині впевненість, що він - не менш значуща особистість, ніж кожен член сім'ї.

- Вчіть дитину простим повсякденним діям, які здійснюють домочадці. Не відмахуйтеся від малюка, що горить бажанням допомогти мити посуд, прибирати або ліпити вареники. Дозвольте йому брати участь в процесі.

- Не карайте за помилки, а пояснюйте, як правильніше вчинити, в чому саме була заковика. Це єдино правильний шлях до того, що в подальшому дитина буде особистістю з впевненою волею.

- Давайте свободу вибору в одязі і обстановці житлового простору. Ваша дочка хоче ходити в короні, смугастих гетрах, гумових чоботях і рукавичках без пальців? Нехай, якщо їй так зручно. Але по ходу дій спокійно і доступно розкажіть дитині, як прийнято одягатися в тій чи іншій ситуації, що прийнятно для юної стильної модниці, приведіть кілька вдалих прикладів (як з реального життя, так і з фільмів, мультфільмів), дайте дівчинці докладно розглянути свої речі і аксесуари. Це буде і відмінний емоційний контакт, і хороша методика розвитку навику.

- Не забувайте хвалити і заохочувати починання малюка. Ніщо так не вбиває ініціативу і прояви самостійності, як іронія і, тим більше, сарказм. Вирішив прикрасити свою кімнату вирізаними з паперу фігурками - чудово (а не: «розвів тут смітник, знову за тобою прибирати!»). Вирішив підібрати одяг для завтрашнього походу в садочок - розумниця. Якщо потрібно, зауважте: «Але тільки ось ці колготки можуть бути недостатньо теплими, давай подивимося прогноз погоди, і тоді вже ти визначишся». Не «зафукуйте» дитину, заохочуйте її бажання бути самостійним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як настрій мами впливає на розвиток дитини?

Мама | 14:50, 11.07.2025

Діти тих мам, які страждають на депресію, починають пізніше говорити.

Лікарі назвали вік, до якого дитині не можна давати смартфон

Дитина | 10:30, 11.07.2025

Вчені з'ясували, що користування смартфоном у дитинстві може негативно вплинути на психо-емоційне здоров'я вже дорослої людини. Зокрема, ті, хто отримав смартфон у користування надто рано, бувають агресивними по відношенню до оточуючих і частіше за і

Педіатриня пояснила, чому маленьких дітей болить голова

Дитина | 08:30, 11.07.2025

Головний біль зустрічається не тільки в дорослих. Іноді сильні болі виникають у найменших. Педіатриня Дар'я Власенко розповіла, що у п'ятої частини дітей виникають головні болі.

Передчасне статеве дозрівання пов’язали з вищим ризиком психічних розладів

Дитина | 00:30, 11.07.2025

У людей, в яких статеве дозрівання почалося передчасно, виявили вищий ризик психічних, поведінкових і нейрологічних розладів. При цьому підвищений ризик зберігався навіть за вісім років після встановлення діагнозу «передчасне статеве дозрівання», тоб

Чи може місяць народження дитини вплинути на її успіх в майбутньому?

Дитина | 12:10, 10.07.2025

Хоча наука давно спростувала астрологію, вчені продовжують досліджувати, чи може місяць або пора року вашого народження впливати на ваше життя.

Недоношена дитина: чи є ризики для неї в дорослому віці?

Немовля | 10:30, 10.07.2025

Вчені з інституту Ліггінса (Окленд) провели дослідження, в якому порівняли стан здоров'я дорослих, що з'явилися на світ передчасно (до 37-го тижня вагітності), і тих, хто народився вчасно.

Новонароджені запам'ятовують набагато більше, ніж ми думали

Немовля | 07:40, 10.07.2025

Зазвичай ми майже нічого не пам'ятаємо про своє дитинство. Цей феномен називають "дитячою амнезією". Однак нове дослідження вчених із Єльського університету довело, що немовлята все-таки здатні запам'ятовувати події, просто ці спогади стають недоступ