Впертиа дитина: в чому провина батьків?

Упертість - «найпопулярніший» з усіх дитячих недоліків. І без перебільшення можна сказати, що це проблема номер один у відносинах батьків і дітей. Як часто ваша дитина після гри, незважаючи на постійні нагадування і прохання, не поспішає збирати іграшки? Скільки часу ви витрачаєте, щоб переконати прибрати за собою? Сьогодні говоримо про це.

У віці двох з невеликим років така поведінка - звичайне явище, і не варто дитину лаяти і шльопати за неакуратність. Не слід з особливою наполегливістю забивати акуратність в голову дитини в цьому віці. Це може з часом викликати загострене почуття провини при невдачах, побоювання зробити що-небудь не так, невпевненість в собі. Всьому час. Адже в п'ять - шість років він вже не вимагаєте, щоб Ви годували дитину з ложки? Вчити, звичайно, треба, але без зайвої вимогливості, по ситуації, враховуючи реальні можливості і настрій малюка в даний момент. Щось він може зробити сам, у чомусь йому слід допомогти, прибрати разом, а не стояти над душею, та ще соромити і погрожувати. І на себе нам поглянути зі сторони варто: прибираємо ми все за собою відразу, чи виконуємо свої обіцянки, яким тоном розмовляємо з дітьми?

Крім батьків вимогливих і нетерплячих, є і владні, які дня не можуть прожити без наказів і примусів. Кредо таких батьків - діти повинні беззаперечно у всьому слухатися батьків. Але ж однобічність, упередженість і несправедливість командного тону усвідомлюють навіть малята - недарма вони просять не кричати на них.
Отже, з батьківської точки зору, дитина відмовляється прибирати іграшки. А фактично малюк поки не готовий робити це постійно: ще немає почуття відповідальності. А коли від окриків малюк починає плакати, він, можливо, відчуває почуття розгубленості, переживає свого роду нерозуміння: тільки йому дозволили як завгодно розкидати іграшки і отримувати задоволення від гри - і тут мало того, що треба перестати грати, але і ще прибрати за собою !

Чи треба карати за нестаранність? За що карати - за нездатність швидко «перебудуватися»? За небажання прибирати іграшки на самоті, коли так хочеться це зробити разом з мамою або татом? І хіба створиться конфліктна ситуація, якщо батьки на час залишать свої справи і разом з малюком приберуть іграшки?

Скоріше вже «поганим» малюк може стати якраз від того, що ми його занадто рано змушуємо бути дорослим! Під загрозою покарання він, звичайно, може вас послухатися. А інших або не буде слухатись, або, що частіше, буде давати брехливі обіцянки вести себе як треба, то слухатися тата, маму, дідуся, бабусю, тітку, дядька або кого завгодно на додачу. Так надмірно ранні та надмірні вимоги обов'язковості призводять до необов'язковості у відносинах з оточуючими, до готовності на першу вимогу обіцяти все, що завгодно, - до свого роду самозахисту. Одним словом, рідше воюють з дітьми ті батьки, які не вимагають нездійсненного!

Варіантом впертості можна вважати і настирливість, коли діти будь-якими шляхами домагаються свого. Виражається вона різними способами: нескінченним проханнями і плачем, ниттям і приставанням, дратівливістю і примхливістю. Де витоки подібної поведінки? Перш за все, в нас самих, в нашій поведінці. Ми охоче читаємо книги і статті про розвиток у дитини до двох років почуття «я», самостійності і вольових начал.

Але як тільки ми тільки опиняємося в ролі батьків, як наші амбіції починають перевищувати здоровий глузд. Як це - поступитися такому малюкові, йти у нього на поводу? Що ж буде далі? «На шию скоро сяде», - підливають масло у вогонь неспокійні друзі і знайомі. Поки не пізно, слід показати йому твердість характеру. Настирливі діти, як правило, бувають у таких же батьків, які, нерідко, не віддаючи собі в цьому звіту, вимогливі і нетерплячі, бурхливо реагують, якщо їхні вимоги негайно не виконуються, читають без кінця мораль або карають. Ці батьки схильні планувати кожен крок дитини. Енергійні від природи, здатні, з розвиненим почуттям власної гідності діти не можуть довго витримувати такого блокування їх можливостей. Їх «приставучість» і є спроба домогтися визнання власних прав.
Якщо ви навчитеся вчасно реагувати на потреби і потреби дитини, а не будете відмахуватися від неї, як від настирливої мухи, то настирливість поступово (не відразу!) зникне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чому насправді діти хамлять батькам?
  
• Чи корисно дітям їсти яйця?
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Педіатр назвав продукти, які необхідні для розвитку дітей

Харчування | 07:40, 24.04.2024

Дуже важливо підходити до початку прикорму малюків відповідально. Те, що дитина споживає, впливає на її розвиток.

Зріст батьків не визначає зросту дитини

Дитина | 14:50, 23.04.2024

Раніше ми вважали, що у високих дорослих будуть високі діти і навпаки. Проте, не раз помічаємо, що мама і тато доволі низького зросту, а їхні діти чи хоча б одна дитина достатньо вища за них. І у нас є пояснення від науковців.

Відеоігри роблять дітей розумнішими

Розвиток дитини | 00:30, 23.04.2024

Коли дитина багато часу проводить за відеоіграми, батьки починають хвилюватися. Та науковці виясни ли, щор не варто так перейматися!

Народження сина б'є по інтелекту його батьків сильніше

Дитина | 12:10, 22.04.2024

Виховувати дітей чоловічої статі виявилось складнішим інтелектуальним завданням, ніж виховувати дитину жіночої статі. Цього висновку дійшли науковці з Чехії і Америки.

Психолог розповіла, як мама може стати загрозою для новонародженої дитини

Дитина | 09:30, 22.04.2024

Після народження малюка мамі потрібен догляд не менше, ніж немовляті. Адже післяпологова депресія - не міф і якщо близкі люди не бюуудуть підтримувати породіллю, це може погано закінчитися.

Як розпізнати аутизм у дитини?

Хвороби | 00:30, 22.04.2024

Як тільки у батьків народжується маля, вони прагнуть дати йому усе найкраще. І дуже важливо не пропутити момент у розвитку маляти, коли стають помітними перші ознаки аутизму.

Чи можливо перемогти коліки у немовлят?

Немовля | 12:10, 21.04.2024

Чому одні дітки мучаться через коліки практично з народження, хоча мама "сидить" на строгій дієті, а інші ніколи їх і не мають, не зважаючи на те, що їсть породілля на грудному вигодовуванні? І чи можливо "вилікувати" цю проблему у немовлят?

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: