Причини надмірної дитячої балакучості

Adoption

Date: 23:00, 14.09.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

580 Переглядів

Більшість батьків спочатку з нетерпінням чекають перших слів від свого малюка, але вже через рік-два мріють побути в тиші і якось впоратися з маленьким "базікою".

5802_govirliva_dit.jpg (33.41 Kb)

Чому взагалі діти багато говорять?

1. Особливості темпераменту

В такому випадку зазвичай хтось із батьків або бабусь / дідусів теж любить багато поговорити, що передалося малюкові разом в темпераментом у спадок. У міру дорослішання дитина буде все більше розуміти, коли розмови доречні, а коли варто помовчати. Головне, щоб це розуміли і самі батьки і правильно доносили до малюка.

2. Особливості віку

У три роки, наприклад, дитина активно пізнає світ: мозок працює на шалених швидкостях, він все вбирає в себе, як губка, швидко вчиться і запам'ятовує, постійно обробляє нову інформацію, вчиться знаходити причинно-наслідкові зв'язки і робити висновки.

Природно, результатами такої активної розумової діяльності хочеться ділитися. Так малюк почуває себе причетним до світу дорослих.

3. Брак уваги

Часто діти використовують балаканину просто щоб привернути увагу дорослих. Вони змінюють теми, задають питання, бажаючи захопити батьків розмовою хоч про що-небудь. І, самі того не розуміючи, отримують зворотний ефект, коли дорослі зляться, дратуються і намагаються відсторонитися.

4. Гіперактивність і дефіцит уваги

Давати висновок про подібні стани повинен кваліфікований лікар, самостійно ставити дитині "діагноз" не варто. Важливо пам'ятати, що гіперактивність і синдром дефіциту уваги - стан непростий, але трагедією не є, з ним можна жити і успішно контролювати.

Які ще симптоми супроводжують гіперактивність і синдром дефіциту уваги:

- часті рухи кистей рук, стоп, неможливість спокійно сидіти на стільці, вертлявість;
- неможливість зосередитися на деталях, на справі, що вимагає концентрації, - уникнення та роздратування від подібних занять;
- неможливість зосередитися, постійна зміна діяльності, бажання бігати, стрибати і всіляко рухатися в неприйнятних для цього ситуаціях.

Якщо подібні симптоми стабільно спостерігаються у дитини від 3 років протягом 6 місяців і довше, то варто обов'язково звернутися до психіатра і невролога. В цьому випадку самостійно дитина не зможе впоратися зі своєю балакучістю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: