Якщо дитина усіх б'є: поради батькам

Adoption

Date: 12:00, 26.04.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1096 Переглядів

Батьки часто скаржаться на те, що їхній малюк б’ється. Таким чином діти раннього віку виражають свої емоції та перевіряють кордони дозволенного. У цей момент важливо, щоби батьки чітко окреслили межі дозволенного та правильно реагували на дитячу агресію.

5875_9.jpg (40.36 Kb)

Якщо цей етап виховання втрачено, дитина виростає із закріпленою моделлю поведінки й може бити вже не тільки батьків, але й інших дітей. Ми поговорили з дитячим психіатром про те, чому маленькі та старші діти б’ються, а також запитали в психолога, що робити батькам, коли їхня дитина проявляє фізичну агресію.

Чому діти б’ють своїх батьків
Є декілька причин, чому маленькі діти б’ють своїх батьків. Перша полягає в тому, що вони не вміють керувати своїми емоціями. У віці 1–2 років навичка імпульс-контролю ще не дозріла до того, щоби дитина могла зупинитися, подумати й уже після цього щось робити. У такому віці діти діють імпульсивно.

Також маленькі діти б’ються тому, що не можуть сказати про свої потреби, оскільки мовленнєві навички ще не розвинуті. У такий спосіб вони намагаються донести інформацію. Дитина може кинути іграшку, якщо їй нудно, може вдарити батьків, якщо вона чимось незадоволена або якщо хоче привернути до себе увагу. Вона не знає, як зробити це в інший спосіб.

Справа в тому, що пультом керування імпульсів є лобна кора. Вона певною мірою дозріває до 4–5 років, тоді діти вже можуть керувати своїми емоціями та розуміти, що якась їхня дія може не подобатися. Але діти не можуть керувати своїми імпульсами допоки не відбулася мієлінізація нервових волокон.

Уявіть, що нервові волокна – це дріт. Дріт має свою захисну оболонку. У нервових волокнах ця «оболонка» утворюється поступово та хаотично. Коли нервові волокна покриті мієліновою оболонкою, імпульс передається швидше. У місцях, де немає мієлінізації, імпульс проходить повільніше. Відповідно там, де є мієлінізація, ми здатні контролювати себе. Там, де її ще немає, малюк не може проконтролювати себе та свої дії.

Лобна кора дозріває найдовше. А лімбічна система мозку, яка відповідає за емоції, практично одразу зріла. Лобну кору ще називають «неокора». На відміну від лімбічної ділянки мозку, неокора – це новітня система контролю, яка дозріває поступово й відповідно до віку.

Тобто у 2 роки дитина фізіологічно не здатна проконтролювати свої імпульси, а у віці 4–6 років вже частково може це робити.

Оскільки мієлінізація мозку відбувається хаотично, дітям постійно доводиться пристосуватися до нових функцій свого мозку. Дитина вже розуміє, що тут вона може щось зробити, а тут – ні, але їй важко повноцінно контролювати всі свої дії.

Тому найлегший і найпростіший спосіб щось донести – імпульсивно відреагувати. Маленькі діти б’ються не тому, що вони хочуть нашкодити, а тому, що вони ще не знають про наслідки й не знають іншого способу задоволення власних потреб. Це не маніпуляція, а спосіб донести інформацію до батьків.

Дитина хоче привернути увагу – вона вдарила; дитина розсердилася на батьків через те, що вони їй щось не дозволили, – вона вдарила / вщипнула / вкусила й таким чином виразила свої емоції.

Це нормально. Діти не роботи, вони мають багато емоцій, просто ще не знають, як їх контролювати. Вони не можуть увесь час мати тільки хороші емоції, що також нормально. Коли в дорослих щось не вдається, вони ж теж відчувають незадоволення, просто фізіологічно вони мають здатність це контролювати.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ДІТИ Б’ЮТЬСЯ МІЖ СОБОЮ
Діти до 2 років, які мають такі імпульси у взаємодії з іншими дітьми, потребують дорослого поруч. Якщо ми бачимо, що діти не можуть поділити іграшки, дорослим краще підключитися та допомогти своїй дитині домовитись з іншою. Наприклад, запропонувати помінятися іграшками або пояснити дитині, що дехто просто не хоче ділитися. Дитина може засмутитися, й у цей момент їй також потрібен дорослий поруч, щоби допомогти розділити цей сум.

Якщо ситуація вже відбулася, треба підійти та спробувати врегулювати її. Деякі батьки використовують метод «самі розберуться». Іноді це спрацьовує, але часто все ж таки призводить до гірших наслідків. Фахівці такого не радять, але деякі батьки на своєму життєвому досвіді використовують такий метод.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: