Вчимося розрізняти ліве і праве

Уміння орієнтуватися в просторі тісно пов'язане з розвитком мислення і мовлення.

Раз-два, лівою!

Спробуйте провести простий експеримент, попросивши знайомих підняти правицю. Результати будуть вельми й вельми цікавими. Якщо не половина, то третина тестованих, перш ніж підняти руку, зроблять швидкий та ледве помітний рух, ніби пишучи або тримаючи ложку. Все правильно. Визначення сторін відштовхується саме від провідної руки, якою люди здійснюють більшість дій. Цікаво, що безліч дорослих людей плутають право й ліво. І щоб подібних проблем не було в наших малюків, давайте допоможемо їм ознайомитися з простором якомога раніше.

Трохи фізіології

У людини немає спеціального органу чуття, який відповідав би за просторову орієнтацію. Ми сприймаємо простір завдяки взаємодії зору, слуху й дотику. Тому здатність орієнтуватися в малюка розвивається поступово, у міру збагачення його чуттєвого досвіду й розширення знань про навколишній світ.

Спочатку малюк навчається сприймати власне тіло й визначати його межі. У міру дорослішання, коли дитина пробує повзати, а потім і ходити, вона починає взаємодіяти з навколишніми предметами, усвідомлює, що в простору є верх і низ, що предмети можуть бути далеко й близько. Із 2-3 років у малюка починає формуватися уявлення про праву й ліву сторону свого тіла, а завершується цей процес до шести років. Дуже важливо саме в цьому віці допомогти малюкові розібратися, що до чого. Адже уміння орієнтуватися в просторі тісно пов'язане з розвитком мислення й мовлення.

Якщо малюк не розуміє, де у нього права ніжка, а де ліва, йому буде важко не тільки на заняттях танцями або гімнастикою. Погано або неточно сформовані просторові уявлення впливають на рівень інтелектуального розвитку дитини. У неї можуть виникати складнощі з конструюванням, проблеми в оволодінні рахуванням і писанням, що, у свою чергу, заважатиме успішному навчанню в школі.

Не забуватимемо, що так само, як і у випадку з кольором, малюк спочатку починає розрізняти право й ліво, а називати все своїми іменами він буде набагато пізніше. Отже, чим раніше ми почнемо знайомити дитину з просторовими поняттями, тим легше й швидше вона зможе засвоїти цю непросту науку. І тим менше проблем у неї буде в майбутньому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо у дитини виявили сірчану пробку

Здоров'я | 06:20, 16.09.2025

Сірчані пробки у дітей – поширене явище, яке може спричиняти дискомфорт, погіршення слуху та навіть біль у вухах. Батькам важливо знати, як правильно реагувати, щоб не нашкодити малюку.

Відеоігри можуть стимулювати розвиток мислення у дітей - дослідження

Дитина | 01:20, 16.09.2025

Сучасні наукові дослідження доводять, що відеоігри здатні позитивно впливати на інтелектуальний розвиток дитини. У процесі гри малюки та підлітки тренують увагу, розвивають пам’ять і вчаться швидко приймати рішення.

Як виховати хлопчика, який поважатиме себе та інших?

Виховання | 00:30, 16.09.2025

Виховання сина в умовах рівноправної родини — не лише виклик, а й велика можливість. Саме в таких сім’ях дитина вчиться, що авторитет не ґрунтується на силі чи контролі, а на повазі, взаєморозумінні та справедливості. Сучасний підхід до виховання хло

Що робити, якщо дитина не хоче вчитися?

Навчання | 14:50, 15.09.2025

Не всі діти люблять навчатися, тому іноді батькам доводиться шукати різні методи та підходи, як вплинути на своє чадо. Найчастішою причиною небажання вчитися є наявність відволікаючих факторів навколо.

5 речей, які роблять батьки успішних дітей

Сімейні справи | 13:00, 15.09.2025

Ці батьки не змушують – вони надихають, дозволяють помилятись, і, що важливо, мотивують дитину у спосіб, що відповідає її мріям.

Чому сучасні діти не цінують речі?

Дитина | 12:10, 15.09.2025

Сучасні діти ставляться до речей зі зневагою, скаржаться батьки. Ламають нові ляльки та машинки в день купівлі. Катаються по підлозі в білих колготках і не цінують шкільне приладдя. Як навчити цінувати речі?

Як 6 хвилин батьківської уваги щодня змінюють дитину?

Дитина | 11:20, 15.09.2025

Шість хвилин батьківської уваги на день можуть стати для дитини джерелом любові, впевненості й внутрішнього спокою.