У кожного індивідуально
Не варто постійно порівнювати вашого малюка з іншими дітьми. Розвиток кожної дитини проходить індивідуально. Зрозуміло, існують певні норми фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дитини, але вони можуть змінюватись в залежності від багатьох факторів - від розмірів тіла до спадковості. Наприклад, великим і важким малюкам потрібно більше часу для освоєння координації рухів, їм складніше тримати рівновагу, ніж худорлявим діткам.
За загальноприйнятою серед медиків думкою, дитина запізнюється з початком ходіння, якщо вона пішла не раніше 15 місяців. Разом з тим кожен десятий малюк робить свої перші кроки в період з 15 до 18 місяців. У цьому віці дитина розвивається відразу в декількох напрямках: досліджує навколишній світ, вчиться жестам, імітації звуків. Якщо малюк більше зосереджений на інтелектуальному розвитку, фізичний розвиток може трохи запізнюватися. Якщо малюк досі не встав, але дуже старається (підводиться, намагається ходити, тримаючись за предмети), а крім цього, робить успіхи в інших сферах (розуміє мову, вимовляє звуки, самостійно їсть) - то приводів для занепокоєння немає . Але якщо у дитини є серйозні "прогалини" відразу в декількох сферах, варто записатися на консультацію до невропатолога: він після обстеження скерує до фізіотерапевта. Найчастіше після проходження курсу фізіотерапії дитина починає ходити.
Поповзом-поповзом
Дітки, які добре повзають, починають ходити пізніше однолітків. При повзанні задіяні м'язи рук, зап'ястя, лікті, плечі, хребетний стовп, а при ходьбі працюють стегна, сідниці і ноги, тому прямого взаємозв'язку між повзанням і першими кроками не існує. Деякі діти повзають вже в 5-6 місяців, але ще довго не бажають ходити. Інші малюки освоюють повзання пізно, зате швидше переходять на стадію ходьби. А деякі дітлахи (близько 7%) не повзають зовсім, "перестрибують" цей етап і відразу починають ходити. Хоча фахівці вважають, що повзання - найважливіша стадія розвитку і, якщо дитина її перескочила, необхідно пройти корекційний курс у нейропсихолога. Коли однорічний малюк взагалі мало рухається, не перевертається, не встає самостійно, не намагається ходити або повзати, обов'язково зверніться до лікаря. Можливо, у дитини м'язова слабкість або проблеми з координацією. Втім, ці неприємності цілком можна подолати за допомогою фізіотерапії.
Терпіння і праця
Якщо однорічна дитина чогось не робить, значить вона "не може", а не "не хоче". Одні діти у віці року захоплені вивченням навколишнього світу, люблять досліджувати нові простори; інші сфокусовані на розвитку моторики, подовгу готові вставляти кубики в отвори іграшок для розвитку і виймати їх; треті можуть годинами простоювати біля пісочниці, спостерігаючи за грою інших дітей.
Кожен малюк з народження наділений певним характером і темпераментом, тому і розвиваються всі по-різному. Крім того, відомо, що діти розвиваються "стрибками": сьогодні ви не бачили навіть натяків на нове вміння, а завтра дитина "раптом" стала сідати або говорити. Насправді до цього "раптом" малюк довго готувався. Наприклад, ви можете навіть не підозрювати, що в цей момент ваша дитина збирається зі силами і через тиждень почне ходити. А це не так просто! Для цього малюку потрібно навчитися збиратися, тримати рівновагу, зрозуміти, як високо слід піднімати ніжки і т. п.
Мішка клишоногий
Якщо малюк добре ходить, не біда, що у нього "ноги колесом". Майже всі діти народжуються з кривими ніжками, що пояснюється їхнім перебуванням у лоні матері: щиколотки перехрещені, коліна зігнуті. Але лише в найбільш рідкісних випадках це призводить до серйозних наслідків. Як правило, років до двох м'язи ніг зміцнюються, і ніжки стають прямими. Однак намагайтеся регулярно показувати дитину ортопеду, щоб він стежив за формуванням ходи.
Іноді батьків турбує, що крихітка періодично ходить на носочках, переміщаючи всю свою вагу на подушечки пальців ніг. У більшості випадків переживати не варто: діти частенько бавляться, граючи з власним тілом. Однак якщо малеча ходить на носочках постійно, необхідно проконсультуватися з педіатром - це може бути ознакою короткого п'яткового (ахіллового) сухожилля або неврологічного розладу.
У взуттєвий магазин
Замислитися про вибір функціонального дитячого взуття необхідно з моменту, коли дитина починає вставати, оскільки виникає навантаження, при якому стопи повинні перебувати у правильному положенні. Дуже важливо в цей період отримати консультацію фахівця лікаря-ортопеда, щоб зрозуміти, який тип взуття найбільше підходить саме вашому малюкові. Адже необхідно враховувати не тільки особливості стоп, але і загальну форму нижніх кінцівок, хребта, неврологічний статус. Іноді потрібно трохи скорегувати стандартну форму взуття додатковими устілками або набійками. У деяких випадках потрібне навіть індивідуальне виготовлення взуття на протезно-ортопедичних підприємствах. Подібні ситуації трапляються рідко, але навіть якщо дитина абсолютно здорова, порада фахівця не завадить. Вибираючи дитяче взуття, пам'ятайте, що в дитячих черевичках обов'язково повинні бути присутніми три складові: супінатор, жорстка п'ята і каблук.
Ніколи не купуйте взуття "на виріст" - у взутті з невідповідним розміром дитині незручно ходити, вона зашпортується, падає, стопа ковзає і деформується. Взуття має бути "розмір у розмір".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: Перші кроки, вік малюка, повзання, ніжки, стопи
Цікаво також:
