Чому я не роблю щеплення своїй дитині!

Позитивна реакція Манту не є доказом інфікування на туберкульоз, а негативний результат не дає гарантії відсутності захворювання. Заяви про те, що ускладнення після щеплень трапляються дуже рідко, м’яко кажучи, неправдиві. У кількох дітей моїх знайомих такі ускладнення були, і батьки витратили місяці й роки на лікування та реабілітацію.

Проте жоден з цих малюків не потрапив в горезвісну статистику поствакцинальних ускладнень: лікарі, як водиться, «не побачили» зв’язку з вакцинацією, а батькам було не до розборок і судів – весь час і сили вони витрачали на відновлення своїх дітей. Моєї близької знайомої, в півтора року повністю втратила слух після чергового щеплення, лікар так і сказала: «Навіщо вам з’ясовувати, хто винен? Для вас зараз головне визначитися, що ви можете зробити для своєї дитини. Цим і займіться ». Можливо, на тому й будується розрахунок прихильників вакцинації?
Але навіть коли батьки знаходять сили на боротьбу, вони програють у сутичці з системою охорони здоров’я. Два роки батьки дітей, отруєних пробою Манту, не можуть знайти навіть відповідь на запитання, що саме ввели їхнім дітям під виглядом туберкуліну (див. «СЕЙЧАС», «Поголовна вакцинація: українські школярі гірше худоби»). Попри те, що буквально через годину після введення туберкуліну дітям стало настільки погано, що їх госпіталізували, сьогодні всі патології класифікуються лікарями як «природжені».

Майже до трьох років я робила своїй дочці щеплення, оскільки була переконана в їх безперечній користі. Відмовилися ми від них спочатку тимчасово – з-за сильної алергії. Однак наполегливість дільничного лікаря і її бажання зробити Манту за будь-яку ціну явно хворій дитині змусили мене сказати «ні» вже більш твердо. Я без зусиль знайшла інформацію про те, що насправді позитивна реакція Манту не є доказом інфікування на туберкульоз, а негативний результат не дає гарантії відсутності захворювання. Таким чином, робити пробу Манту, тим більше дитині з сильною алергією, не було абсолютно ніякої необхідності! Я розумію, що для системи зручніше, щоб проби Манту були зроблені всім, але … у держави дітей багато, а в мене – одна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щеплення: робити чи не робити?

Після прийняття цього рішення і доволі гучної сварки з педіатром я почала шукати відповідь на головне для мене питання. Що ймовірніше: що нещеплена дитина захворіє жахливою хворобою або що щеплений отримає поствакцинальні ускладнення? Судячи з літератури, яку мені вдалося роздобути і прочитати, виявилося, що ймовірність отримання поствакцинального ускладнення набагато вища. При цьому ніхто не дає гарантію, що, отримавши щеплення, моя дитина не захворіє на краснуху або туберкульоз. Більше того: ніхто не гарантує, що, захворівши, щеплена дитина перенесе ці хвороби легше!

Велика частина з того, що говориться про необхідність поголовної вакцинації, – це неаргументована пропаганда, в першу чергу, розрахована на батьківський страх перед жахливими хворобами. Передбачаючи камені, які полетять у мій город, відразу зазначу, що звинувачувати мене в упередженості або в тому, що мною була вивчена тільки одна точка зору, щонайменше, нерозумно: адже я не збиралася пропагувати чиюсь позицію. Я витрачала свій час на вивчення цього питання, тому що мова йшла про здоров’я моєї дитини!

Вже 10 років я не роблю своїй дочці щепленя. За цей час не раз доводилося вислуховувати неприємні речі з боку медпрацівників, родичів і навіть сторонніх людей, випадковим чином які втягнуті в дискусію. Окрема розмова – це шкільні медсестри, які вважають себе істиною в останній інстанції. Останній раз наша розмова з приводу спірності необхідності вводити дитині туберкулін закінчилась фразою: «Хвороба дитини – це зовсім не причина не робити їй Манту!». Ця репліка остаточно переконала мене в марності усіляких дискусій. Вже котрий рік я пишу відмову від вакцинації, текст якої вивчила напам’ять: «Заявляю про відмову від усіх профілактичних щеплень, а також проби Манту, флюорографії й інших процедур, пов’язаних із введенням в організм сторонніх речовин або iонiзуючих випромінювань моїй дитині …».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Роль цинку та заліза у когнітивному розвитку дітей дошкільного віку

Дошкільнята | 07:30, 26.06.2026

Залізо та цинк є критично важливими мікроелементами для розвитку центральної нервової системи дитини. Залізо бере участь у процесі мієлінізації нервових волокон та забезпечує киснем тканини мозку. Цинк є кофактором для сотень ферментативних реакцій,

Ювенільний розлад сну: як розпізнати дефіцит відпочинку у підлітків

Школярі | 06:30, 26.06.2026

Підлітковий вік супроводжується масштабною гормональною перебудовою, яка впливає на циркадні ритми. У підлітків природне виділення мелатоніну (гормону сну) зміщується на ранішні години, через що вони фізіологічно не можуть заснути рано. Проте необхід

Мікробіом кишечника дитини і його вплив на імунітет та поведінку

Дитина | 01:20, 26.06.2026

Кишковий мікробіом дитини — це складна екосистема з трильйонів мікроорганізмів, яка починає активно формуватися з моменту народження. Сьогодні доведено, що кишкова мікрофлора безпосередньо впливає на розвиток імунної системи дитини. Близько 70-80% ім

Синдром сухого ока у дітей цифрової епохи: приховані загрози екранного часу

Хвороби | 00:30, 26.06.2026

Сучасні діти проводять перед екранами гаджетів значну частину дня. Це призвело до різкого омолодження синдрому сухого ока, який раніше вважався хворобою дорослих. Коли дитина дивиться на монітор, частота кліпання знижується майже втричі. Слізна плівк

Теплі стосунки з бабусями й дідусями можуть знижувати рівень стресу та ризик депресивних симптомів у дітей

Сімейні справи | 01:20, 25.06.2026

Дані Harvard Center on the Developing Child та публікації в Journal of Family Psychology свідчать: наявність близького та турботливого дорослого поза батьками створює для дитини своєрідний «буфер» проти стресу.

Батьки починають нормально спати, коли дитині виповнюється 6 років - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.06.2026

«Якщо дитина прокидається вночі до 6 років - це наслідок поганих звичок сну»? Не зовсім. Таке твердження надто спрощує те, як насправді формується дитячий сон.

Діти, які починають плавати до 5 років, випереджають однолітків до 15 місяці у граматиці і математиці

Дитина | 07:30, 23.06.2026

«Діти, які починають плавати до 5 років, випереджають однолітків на 15 місяців у розвитку»? Частково так, але все не так однозначно.