Ознаки, які говорять про те, що ви не даєте дитині дорослішати

Ми хочемо для своїх дітей найкращого, проте часто наше прагнення виростити щасливу дитину обертаються прямо протилежним результатом. Про те, яких помилок неймовірно часто припускається середньостатистичний батько, ми й розповімо.

Зайвий контроль

Зазвичай, жорстким контролем люблять зловживати батьки, якими керує страх. Цей страх може стосуватися втрати дитини, хвилювання, а що скажуть інші батьки, якщо не вдасться виховати, або ж просто ірраціональний страх за майбутнє свого малюка. Чи варто говорити про те, якою тривожною і несамостійною може вирости дитина у таких батьків? Важливо пам'ятати, що страх існує лише у нашій голові, реальності він у більшості випадків не стосується. Щоб не приносити дитині великого душевного дискомфорту, почніть з себе — боріться зі своїми страхами, не перекладаючи їх на дитину.

Ви порівнюєте дитину з іншими

Багато мам і тат просто обожнюють навішувати ярлики і, природно, у кожному віці їх дитини чадо має відповідати очікуванням. Якщо дитина лише пішла до школи, батьки одразу ж говорять про те, що буквально з першого дня дитина зобов'язана вміти читати і рахувати, а якщо не вдається, вона просто засмутить маму й тата. Або ж інша ситуація, коли на молодшого школяра перекладають відповідальність за молодших дітей, вважаючи, що дитині варто дорослішати. Зрештою ми отримуємо таку ж тривожну дитину, як і у першому нашому пункті. Сильна тривожність змушує сумніватися у собі і відмовлятися від шансів, які буде давати життя у дорослому віці. У якомусь сенсі, дитина буде завжди чекати на ваше схвалення, навіть коли сама стане батьком. Саме тому важливо припинити себе порівнювати.

Ви змушуєте дитину відчувати провину

Дуже часто батьки уникають своєї відповідальності за негативні почуття, перекладаючи цю відповідальність на дитину. Малюк стає винуватцем мало не усіх негараздів. Згодом серйозність звинувачень буде лише зростати. Усе це призводить до того, що дитина перебуває у постійному роздумі — яким чином не засмутити маму чи тата. За цими переживаннями вона пропускає своє життя, чекаючи, що ось зараз, нарешті, мама її помітить і оцінить, адже вона усе робить для того, щоб рідна людина не засмучувалася. Таким чином розвивається жага до пошуку батьківської любові, яка штовхає вже дорослу дитину у нездорові відносини з майбутнім партнером.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Наслідки емоційних травм у дитинстві

Психологія | 19:30, 28.11.2025

Якщо в дитинстві ви зіштовхувалися з жорстокістю, зневагою або пережили емоційну травму, найімовірніше, ви відчуваєте серйозні наслідки такого негативного досвіду в дорослому житті.

Регрес сну у дитини: що це?

Дитина | 22:30, 26.11.2025

Спокійний нічний сон глибоко і неоціненно корисний для нашого фізичного та психічного здоров'я - під час сну відбувається більша частина нашого фізичного та психічного розвитку, а наш мозок відпочиває та перезаряджається. Саме тому новонароджені спля

Як гра у футбол впливає на здоров'я дитини?

Дитина | 19:30, 24.11.2025

Маленькі футболісти можуть натрапити на серйозну проблему зі здоров'ям після першого сезону тренувань.

Яким лікарям потрібно показати дитину до року?

Немовля | 21:30, 23.11.2025

Для того, щоб не пропустити захворювання чи порушення розвитку, дитину до року потрібно показати кільком лікарям.

Дитина ходить навшпиньки: це норма чи патологія?

Розвиток дитини | 08:30, 23.11.2025

До дитячого невролога батьки часто приходять із проблемою ходіння дитини на носочках. Норма це чи патологія – розповіла лікарка-неврологиня Оксана Міхаеліс.

Затримка росту у дитини: що робити?

Розвиток дитини | 01:20, 23.11.2025

Що являє собою затримка росту у дітей? Найчастіше так називається відставання у фізичному розвитку — стан, при якому дитина не набирає вагу та зріст відповідно до норм. Таке явище може бути індикатором прихованих проблем зі здоров’ям, може мати довго

Чому не можна довіряти здоров'я дитини ChatGPT?

Хвороби | 23:30, 18.11.2025

Консультуватися з ChatGPT щодо хвороб або їхніх ознак — це те саме, що «нагуглити» собі діагноз, зазначає дитячий невролог Денис Бойчук. Він згадує випадок із практики, коли батьки вирішили, що рухи дитини свідчать про патологію. Вони запитали саме п