У дитини двійка: Як реагувати батькам?

Дитина отримала погану оцінку - ця ситуація може виникнути в будь-якій сім'ї. Багато хто з батьків знає це почуття, яке застає зненацька, коли улюблене чадо, у яке вклали всі сили, щоб допомогти отримати шкільні знання, приносить додому двійку. У перший момент винуваті очі школяра і суворий погляд батьків зустрічаються, настає пауза. Дитина опускає погляд. Що далі? Як реагувати на коротке, але таке ємне слово: «двійка»? За секунду в голові пролітають довгі вечори зубріння, навіть походи до репетитора, а в результаті - повне незнання матеріалу і перебування дитини в списку найгірших учнів класу. Якщо у дитини двійки, потрібно поставитися до цього правильно. Без скандалів і докорів необхідно зрозуміти, чому так сталося і як реагувати на двійку дитини. Не потрібно відразу зриватися, кидати громи-блискавиці. Цим ви тільки залякаєте малюка, відштовхнете його і навіть можете завдати душевної травми на все життя. Ви повинні спокійно розібратися, що робити, якщо дитині ставлять двійки.

Оцінка показує, який у дитини рівень успішності, як добре вона зрозуміла і запам'ятала матеріал. Але учні не завжди про це думають. Для деяких оцінка - це показник престижу в класі і в родині. Оцінка має і психологічну вагу. У деяких сім'ях за п'ятірки і четвірки заохочують школяра, роблять йому подарунки. А за трійки і двійки карають, іноді навіть доходить до рукоприкладства.

Не можна забувати про те, що навчання - це двосторонній процес роботи і учня, і вчителя. Значить, оцінка показує не тільки те, на що здатна дитина, а й те, як викладає вчитель. Іноді буває так, що педагоги ставлять оцінку не за знання, а через особисте ставлення до школяра. Це не правильно. Якщо ви вважаєте, що ваша дитина знає предмет, вдома вона доводить вам це, а в підсумку чергового разу приносить «лебедя», варто підійти до вчителя і з'ясувати, у чому справа. Цілком можливо, що той перевищує свої повноваження просто тому, що вони з вашим малюком щось не поділили.

Як правильно реагувати на погані оцінки?
Спочатку розберемося, що відчуває дитина. Їй соромно! Якщо в родині нормальні, довірчі взаємини, школяреві і в голову не прийде приховувати погану оцінку. З огляду на те, що вона всіма силами намагалася показати себе з кращого боку, чесне визнання показує, що малюк набагато хоробріший, ніж здається на перший погляд. Тільки сильна особистість може визнавати свої прорахунки. І ще це говорить про те, що дитина вам довіряє.

Тому крик - крок назад у взаєминах між вами і маленькою людиною. Вона зрозуміє, що мамі довіряти не можна, і наступного разу постарається приховати погану новину. Плакати теж не варто, своїми сльозами ви демонструєте слабкість, падаєте в очах дитини. Краще постаратися зберегти спокійний вираз обличчя і спробувати поговорити із засмученим малюком, пояснивши, що в житті буває всяке. Але з усіх ситуацій є вихід. І ви зробите все можливе, щоб допомогти виправити погану оцінку.

Якщо все ж таки вирішили посварити дитину, то сваріть правильно. Не варто нагадувати про нелюбов до книг, вічне відкладання домашнього завдання «на потім», перераховувати, що дитина не допомагає в прибиранні вдома, не миє після себе посуд і таке інше. Не перетворюйте розмову на скандал. Через двійки малюк не повинен відчувати себе непутящим у всьому. Ви повинні знати, як покарати дитину за двійку. Головне для малюка - бути впевненим, що батьки його люблять.

Спробуйте разом розібратися, чому рівень оцінки виявився таким низьким. Цілком можливо, шкільна програма є складнішою, ніж здається на перший погляд. Якщо справа в цьому, візьміть дитині репетитора. Також причиною можуть бути лінощі. Контролюйте виконання домашнього завдання щодня. Якщо знадобиться, поясніть незрозумілу тему.

Психологи стверджують, що в початковій школі у дітей ще низьке почуття відповідальності. Гарні оцінки вони намагаються отримати заради батьківської похвали. Тому продумайте мотивацію для своєї дитини. Наприклад, пообіцяйте довгоочікувану гру за високі бали в кінці навчального року, пояснюйте, що в старших класах учитися буде складно, якщо зараз ставитися до виконання завдань несерйозно.

Пам'ятайте, що коли ви вимагаєте хорошої успішності в школі, ваша мета - не придушити в дитині бажання вчитися, а змусити повірити в себе, полюбити навчання, щоб надалі малюк зміг вибрати свій шлях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому батькам не потрібно бути ідеальними?

Сімейні справи | 00:30, 15.03.2026

Займатися дитиною складно і морально, і психологічно, і фізично. Це зрозуміти зможе тільки людина, яка відчула всі ці аспекти. А при цьому ще почуття провини, яке не покидає батьків, які періодично замислюються, чи правильно вони виховують своє чадо.

10 правил батьків успішних дітей

Дитина | 08:30, 14.03.2026

Рецепт правильного виховання у всіх батьків свій. Найцікавіше, що всі мами й тати бажають дітям виключно добра і щасливого життя. Звідки ж тоді виростають ледарі, невдахи, егоїсти і невротики? Мабуть, не всі батьки в змозі направити виховання дітей в

Що робити з бабусиними порадами молодим батькам?

Сімейні справи | 07:30, 14.03.2026

Була своя рада на кожну “болячку” – грудне молоко, цибульний сік, розтирання оцтом і горілкою і т.д. Нинішні медичні працівники використання цих видів терапії критикують. Чинячи опір бабусиним порадам, молоді батьки часто стикаються з різким: «Ми так

Де повинна спати дитина: в ліжечку чи з батьками?

Дитина | 06:30, 14.03.2026

Євген Комаровський вважає, що немовля повинне спати у своєму окремому ліжечку. Як відучити дитину спати в ліжку з батьками – читайте в матеріалі.

Які батьківські дії шкодять дитині?

Сімейні справи | 19:30, 13.03.2026

Ніхто з батьків не хоче шкоди своїй дитині. Саме тому важливо знати, які помилки можуть зіпсувати майбутнє малюку.

Чому коти розминають господарів лапками?

Сімейні справи | 01:20, 13.03.2026

Часом, спостерігаючи за своїми улюбленцями, можна побачити як коти масажують подушку, іграшку, або ж свого господаря передніми лапами, згинаючи та розгинаючи їх по черзі. Це масажна дія повторюється, вона не випадкова. Науковці дослідили цю котячу зв

Як впливає розлучення батьків на психологію дітей?

Сімейні справи | 19:30, 11.03.2026

Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива — нещаслива по-своєму. Сім’я — наша фортеця, наша опора, ґрунт для діяльності та натхнення для починань. Але що робити, якщо ґрунт йде з-під ніг, пішло кохання або просто не зійшлися характерами?