Довгий час булінг і конфлікт ототожнювали, але це неправильно. Якщо конфлікт є зіткненням позицій двох, більш-менш рівних за силою особистостей, то булінг — це ситуація дисбалансу, де одна сторона ставить на меті системне приниження іншої. Тут не йдеться про дискусію, або конструктивну конкуренцію. Саме тому булінг — виключно деструктивне явище, що породжує лише психологічні проблеми як для жертви, так і для нападника.
Коли в родині панують відкритість та довіра, з’являється шанс, що дитина не триматиме проблеми в секреті. Втім, майте на увазі - ситуація булінгу травмує дітей, які відчувають сором через власну слабкість і часто не наважуються відкритися навіть люблячим батькам. Саме тому варто бути уважними. Зважайте на деталі поведінки підлітка, адже деякі ознаки булінгу легко переплутати з рисами, що притаманні перехідному віку.
1. Дитина уникає школи
Не поспішайте списувати це на лінь. Аби уникнути токсичного колективу, де кожен день нагадує тортури, школярі здатні прогулювати уроки, тікати з дому або симулювати хворобу. Очевидно, це може стати причиною відставання у навчанні. Втім, причиною буде не асоціальна поведінка жертви, а ворожа атмосфера класу.
Насваривши школяра за лінощі, можна лише віддалити розв’язання реальної проблеми. Подекуди дітям легше отримати догану за прогул, аніж зізнатись, що тебе ображають. Особливо якщо знущання торкається делікатних тем. Отож не тисніть на дитину, намагаючись вивідати усі подробиці. Інколи краще звернутись до психолога, говорити з яким підлітку може бути легше, ніж з батьками.
Не варто забувати й про те, що підтримки для жертви недостатньо, адже це не змінить цінностей, що панують у класі. Обов’язково працюйте з проблемою на всіх рівнях. Зверніться до шкільної адміністрації та батьків кривдника. Якщо булінг регулярний, подайте заяву в поліцію.
Уникайте акцентування виключно на жертві та її провині: що вона зробила «не так» і «як спровокувала однокласників». Основним винуватцем є булер, тож найбільша увага має приділятись саме його поведінці та мотивам.
2. Підліткова замкнутість чи щось більше?
Одна з найважливіших речей, що варто знати про булінг, — саме жертви почуваються неповноцінними, винними, недостойними доброго поводження. Зміна стилю одягу на більш непомітний, скута й замкнена мова тіла, страх виходити на вулицю, самопошкодження — усі ці ознаки можуть бути супутниками цькування.
Вкрай важливо спростовувати меседжі, які дитина чує від булера: сама винувата; чоловік, який не може за себе постояти, — не чоловік; плакати й жалітися — соромно; чому ти кричиш (не носиш сукні, не фарбуєшся, не голиш ноги) — ти ж дівчинка. Транслюючи стереотипи, ви виступаєте на боці агресора та даєте знати, що чекати підтримки у сім'ї дитині не варто.
3. Фізичні та поведінкові розлади
Поганий сон, втрата інтересу до улюблених страв, депресія — усе це може бути ознаками не лише перехідного віку, але й цькування. Обгризання нігтів та компульсивні рухи (багаторазове, нав’язливе повторення однієї й тієї ж дії) теж можуть бути ознакою стресу.
Помітивши декілька подібних ознак, намагайтесь не створювати додаткові стресові фактори у родині та спробуйте дізнатись, що стало причиною їхньої появи. Дайте підлітку зрозуміти, що в разі необхідності можна перейти в іншу школу або клас і немає жодних причин терпіти токсичну поведінку.
4. Самооцінка з поглядом на інших
На жаль, більшість підлітків не вміє дивитися на себе об'єктивно. Вони спираються на думки оточення, авторитетів й образи відомих особистостей, з якими себе порівнюють. Для того щоб син чи донька не соромилися власного тіла, заохочуйте їх до здорового способу життя. Втім уникайте нав’язування канонів краси, це допоможе дитині не зациклюватись на фізичних недоліках (а головне, не перебільшувати їх).
Аби шкільний колектив не був єдиною референтною групою для школяра, забезпечте соціальне життя поза школою — цікаве хобі, спорт, заняття музикою, програмуванням. Це організує навколо дитини групу підтримки, допоможе укріпити віру у власні можливості та зробить її менш залежною від думки однокласників.
5. Викрадення грошей
Цькування, записане на телефон, може стати предметом шантажу. Заради того, аби небажаний матеріал не виклали у мережу, дитина здатна піти на випрошування грошей, продаж речей або дрібний злочин (участь у крадіжці тощо). Вимагання коштів за «спокійне життя» чи прохання «позичити» є типовими сценаріями у відносинах жертв і булерів. Безсумнівно, такі форми поведінки вимагають розслідування з боку поліції та шкільної адміністрації.
Жертвою цькування може стати будь-хто. Інколи шкільний колектив виділяє абсолютно випадкову дитину на основі: нетипової поведінки, вади мови, кольору шкіри, немодного одягу або гаджетів. М’який характер, сором’язливість, нелюбов до шумних компаній можуть стати додатковими факторами. Саме тому важливо з початкових класів проводити превентивні бесіди, що виховають у дітях толерантність та повагу до інших.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: школа, колярі, навчання, буллінг
Цікаво також:
Новини по темі
5 причин, чому дитина не хоче робити домашнє завдання
Навчання | 01:20, 06.01.2026
«Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?
Виховання | 00:30, 06.01.2026
Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини
Дитина | 23:30, 05.01.2026
Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?
Виховання | 22:30, 05.01.2026
Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?
Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026
Як відучити дітей битися між собою?
Дитина | 20:30, 05.01.2026
Як допомогти підлітку обрати професію?
Школярі | 19:30, 05.01.2026
