Як допомогти дитині, котра дуже хвилюється?

Емоції керують нашим життям. Однак для контролю над ними необхідно навчитися їх розпізнавати. Наприклад, якщо ви навчитеся довіряти тілесним відчуттям, то зможете уникнути неприємної ситуації.

Діти до 6 років потребують вашої допомоги, щоб давати раду своїм емоціям

Ранній емоційний досвід допомагає дітям розуміти свої почуття. Якщо ви заохочуєте в дитини прояви радості, це стає частиною її особистості. Якщо ви шанобливо ставитеся до емоцій дитини як до її унікальних рис, це сприятиме її розвитку й навчить її поважати свої емоції. І, навпаки, не даючи дитині розвиватися, батьки викликають у неї образу та гнів. Якщо батьки ігнорують емоції дитини, гадаючи, що це допоможе її контролювати, а також спонукають її пригнічувати почуття, дитина не в змозі розвинути свій емоційний інтелект.

Батьки дошкільнят повинні бути особливо чуйними до емоційних потреб своїх дітей і розуміти, що зайві переживання можуть нашкодити малечі. Дослідження свідчать: сильні переживання шкодять мозку, котрий розвивається, викликаючи розлад під назвою «гостра реакція на стрес», який негативно впливає на соціальний розвиток дитини. Оскільки нервова система дитини постійно розвивається, практично неможливо помітити, що переживання впливають на її розвиток.

Батьки в чомусь схожі на диригентів оркестру. Своїм ставленням до дитини вони здатні послаблювати або посилювати її емоції. Якщо дорослі не дотримуються інтересів дитини, а час від часу засмучують її, вона стає тривожною.

Діти не можуть самостійно, без допомоги дорослих, контролювати свої емоційні прояви. Батьки мають навчити дитину заспокоювати її емоції. Що молодша дитина, то більше допомоги вона потребує. Це не означає, що батькам варто карати дитину за погану поведінку, «щоб вона добре поводилася». Розвиток дитини відбувається по-іншому. Караючи її, ви лише пригнічуватимете цей процес.

То що ж робити дорослим, щоб заспокоїти дитину?

Наші діти ростуть у суспільстві, де взаємини будуються на чуйності. Так складалося протягом багатьох століть. Суспільство завжди підтримувало матерів та їхніх дітей. Діти чудово розвивалися, відчуваючи турботу. Якщо батьки зайняті, поруч завжди був хтось, до кого дитина могла звернутися по допомогу. У наш час у багатьох розвинених країнах цю традицію порушено.

Сучасні діти страждають від нестачі суспільної підтримки. Наголосимо, що така підтримка посилює в дитини відчуття причетності і є основою формування в неї довіри до навколишнього світу.

Але що ж можуть зробити дорослі, аби підтримати дитину? Засмученій дитині необхідно, щоб хтось був поруч із нею.

Якщо ви стали очевидцем описаної вище ситуації, то можете вчинити так. Спочатку зверніться до матері дитини й скажіть, що ви вболіваєте за дитину й хотіли б її заспокоїти. Отримавши схвалення матері, скажіть дитині спокійним голосом: «Усе гаразд. Усе буде добре». Потім знову зверніться до матері й поясніть, що відчуває дитина: «Дитина не зможе заспокоїтися без вашої допомоги. Утіште її. Вона почувається покинутою. Ваше спілкування й дотики допоможуть їй заспокоїтися».

Зазвичай батьки, яким важко упоратися із засмученою дитиною, прислухаються до такої поради. Як правило, вони позитивно сприймають новину про те, що їхня дитина ще дуже маленька і потребує їхньої любові та уваги.

Але якщо батьки легковажать ваші поради, вам варто відобразити те, що вони вам говорять, наприклад: «Я розумію, ви засмучені поведінкою вашої дитини», «Я розумію, це не моя справа», але водночас висловити своє занепокоєння з приводу почуттів дитини. Так чи інакше, дитина не почуватиметься в складній для неї ситуації самотньою і покинутою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати