Як поводитись батькам, щоб дитина їм довіряла?

Adoption

Date: 12:00, 19.08.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

589 Переглядів

У всіх батьків у якийсь момент виникають проблеми із порозумінням з дитиною. Довіра — у цьому разі запорука здорових сімейних стосунків та надійний спосіб подолати всі труднощі та конфлікти. Як зробити так, щоб дитина довіряла батькам?

2222_6.jpg (41.76 Kb)

1. Підтримка важлива
Діти, як і ми, бувають не в настрої. Наприклад, можуть цілий день сумувати, якщо посварилися с друзями чи отримали погану оцінку в школі. І докори або обвинувачення тут не допоможуть. Дитині потрібна підтримка, розуміння і пояснення, що будь-яку ситуацію можна виправити: контрольну переписати, а з друзями примиритися.

Емоційна підтримка дуже важлива у дитинстві, тому що без неї зростає невпевнена та повна страхів людина. Ігноруючи потреби дитини в емоційному контакті, ви втрачаєте зв’язок з нею, а вона — зі світом, тому що без вашої допомоги їй поки що складно розібратися у спектрі почуттів та емоцій.

2. Проводьте час разом
Дуже важливо, щоб батьки та діти мали змогу проводити час разом. Батькам буває непросто підтримувати тісний контакт із дитиною, яка хоче сепаруватися від них. Важливо бути поруч та йти на відкритий контакт. Обговорювати щось хороше так само корисно, як і розбиратися з конфліктами. Спільне дозвілля — це навіть розмови ні про що під час поїздки до школи. Можна разом поїхати на пікнік, подивитися ввечері фільм, сходити разом в театр чи пограти в сімейні ігри.

3. Виявляйте інтерес
Запитуючи про щось та виявляючи інтерес до дитини, ви сприяєте підвищенню її самооцінки. Нехай вся ваша увага належить дитині, коли вона з вами.

Дитина повинна знати, що завжди може розраховувати на вашу підтримку, якщо виникнуть проблеми. Дуже важливими є відкритість, безоцінний підхід, готовність вислухати. Якщо ви зайняті та не можете відволіктися, призначте час для розмови.

4. Просіть вибачення, якщо були неправі
Психологи зазначають, що діти почуваються відновленими у правах, коли батьки промовляють вголос, що були неправі. Це дуже важливо, оскільки скривджена дитина може важко переживати несправедливість, виявлену стосовно себе.

5. Прийміть їхню самостійність
Усі підлітки прагнуть стати незалежними. У них з’являється бажання ламати рамки. І їм важливо відчувати, що вони відповідають за своє життя і можуть приймати рішення. Тоді відчуття, що її розвиток стримують, не такі сильні. Звичайно, багатьох батьків ця перспектива лякає, але важливо відпускати дитину, радіти її успіхам. Іноді дитина вас засмучуватиме, і в таких випадках важливо промовляти це, разом роблячи висновки на майбутнє. Тоді у всіх з’являться реалістичні очікування.

6. Дайте дітям особистий простір
Усі потребують особистого простору. Для дитини дуже важливо мати право на особисте життя: встановити замок на двері кімнати, щодня розраховувати на особистий час. Уникнути конфліктів допоможуть чітко окреслені, обумовлені та всіма схвалені кордони. Деякі батьки, турбуючись за стан дитини, вторгаються в особисте життя (наприклад, читають СМС у телефоні). Такі дії руйнують довіру та стосунки в цілому. Безлад у кімнаті дитини іноді дуже дратує батьків, але це його особистий простір, який важливо поважати.

7. Не критикуйте
Батьки, будьте пильними з підступною звичкою критикувати та відгукуватися із сарказмом та зневагою. Слідкуйте за своєю поведінкою, щоб ненароком не посміятися над своїми дітьми. Надайте їм свободу дій, коли вони намагаються освоїти нові навички, навіть якщо це означає, що вони припустяться кількох помилок. Намагайтеся не навішувати ярлики та не давати невтішних характеристик.

Деякі діти можуть бути досить товстошкірими, але все ж таки вони зроблені не з чавуну. Діти складають думку про свою особистість зі слів батьків і, як правило, вірять у те, що ті говорять. Якщо ж батьки принижують дітей жартами, чіпляннями та надмірним втручанням в особистий простір, діти перестають їм довіряти. Без довіри немає близькості, а отже, діти не сприймають поради та спільне розв’язання проблем стає неможливим.

8. Виявляйте емпатію
Коли батьки співчувають своїм дітям і допомагають впоратися із негативними почуттями, такими як гнів, смуток та страх, вони створюють взаємну довіру та прихильність. Поступливість, слухняність та відповідальність народжуються з почуття любові та зв’язку, який діти відчувають зі своїми батьками.

Коли ви відкриваєте серце і відчуваєте те, що й ваша дитина, ви відчуваєте емпатію, яка служить основою емоційного виховання. Якщо зможете розділити емоцію зі своєю дитиною, незважаючи на важкі чи незручні відчуття, то вам відкриється можливість зробити і наступний крок – використати емоційний момент, щоб вибудувати міцні стосунки.

9. Подаруйте дітям відчуття психологічної безпеки
Коли дитина відчуває, що оточуючі її бачать і повністю приймають, їй легко відчути себе коханою та захищеною. Напевно, вам доводилося бачити, як малюки на дитячому майданчику тікають подивитися щось нове, але обертаються, щоб перевірити, чи не пішли дорослі, і при цьому вірять, що не пішли. Саме таке відчуття безпеки — у психології називається надійною прихильністю — воно лежить в основі здатності будь-якої дитини сміливо крокувати вперед у незвіданий світ. Завдяки надійній прихильності емоційне життя дитини аж до підліткового віку буде стабільнішим, а це позначиться і на взаєминах у дорослому віці.

10. Обіймайте дітей
Іноді навіть у самій люблячій сім’ї дитину обіймають недостатньо для її особистого зростання та розвитку. Фахівці радять підрахувати, скільки разів на день ви цілуєте та обіймаєте дитину, а скільки разів на день лаєте її чи робите зауваження. Якщо кількість перших і других дій приблизно однакова, потрібно змінювати відносини з малюком у бік збільшення кількості обіймів та поцілунків. Не чекайте, поки дитина заслужить обійми та заохочення. Обіймайте дітей без приводу. Пам’ятайте, що ваші дотики важливі для дитини так само як вода, їжа та сон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: