Як навчити дитину не приховувати емоції?

Багато хто помилково вважає, що в ідеальних сім'ях люди не сваряться. Приховані емоції мають накопичувальний ефект, враховуючи, що резерв нервової системи обмежений, у результаті накопичення негативу настає нервове напруження і навіть депресії. Так як же виражати емоції?

Змалечку дитина вміє тільки плакати. Сльози у неї - це єдиний спосіб показати емоції, розповісти про біль, голод, холод, страхи. Коли дитина дорослішає, завдання батьків - навчити дітей управляти негативними почуттями. Не можна, щоб вони були заховані глибоко в душі. Інакше це може завдати душевної травми не довгий час. Але врешті-решт заглушений негатив вихлюпнеться з дитини, та вже не у вигляді сліз і крику, а у вигляді психосоматичних симптомів. У сина або дочки може бути порушення мови, швидка стомлюваність або неврологічне захворювання.

Батькам потрібно самим знати, як демонструвати свої почуття. Коли спілкуєтеся з дитиною, діліться емоціями: «Я так зраділа, що ти вийшов веселий зі школи!», «Мені так шкода, що каша підгоріла». Запитуйте у малюка: «Ти злишся, коли я затримуюся на роботі?», «Ти зраділа, що я забрала тебе з гімнастики?»

- Потрібно підкреслити, що переживання дитини є цілком природними і нічого поганого в цьому немає. Таким чином, батьки допомагають дитині зрозуміти причину її переживань. Адже дитина часто просто не може сформулювати словами свої почуття.
- Батькам варто брати до уваги і характер своєї дитини. Наприклад, одній дитині потрібно дати виплакатися, іншого малюка можна відвернути чимось від проблеми або умовити. Не варто припиняти сльози за всяку ціну, іноді потрібно дати малюкові час, щоб він заспокоївся.
- У тому випадку, коли прояв емоцій дитини приносить шкоду іншим людям або носить руйнівний характер, то варто їй продемонструвати, що свої почуття можна виразити іншим способом. Тут теж необхідно орієнтуватися, в першу чергу, на саму дитину. Якщо вона холерик за темпераментом, то дайте їй подушку, нехай поб'є її. Якщо ж дитина флегматик, можливо, буде досить тихо поплакати в сторонці.

Потрібно розуміти, що всім дітям властиве фізичне вираження своїх емоцій. Це просто такий вік, і це зовсім не означає, що, подорослішавши, дитина буде чинити так само. Допомогти виходу емоцій можна через малюнки пензлем або олівцем, за допомогою пластиліну або пальчикових фарб. Запропонуйте намалювати «радість», «сумного чоловічка» і т.ін.. Допомагайте дитині і малюйте разом з нею.

Поради батькам
Батьки повинні знати, як навчити дитину виражати свої емоції. Діти завжди наслідують батьків, тому мама і тато повинні знати, як правильно виражати свої почуття.

На вулиці можна часто почути, як мама зупиняє дитину словами: «Не плач», «Не стогни» - такі висловлювання блокують прояв негативних емоцій, на які, до речі, дитина має право. І тоді злість, образа, обурення маленька людина починає ховати в собі, думаючи, що подібні емоції треба приховувати від оточення. У таких ситуаціях психологи пропонують батькам застосовувати прийом, що починається із займенника «я»: «Я дратуюся, коли ти стогнеш», «Я відчуваю сором, коли моя дитина клянчить іграшку в магазині». Використовуючи «я» замість «ти», ви не забороняєте малюкові виявляти свої почуття, навпаки показуєте приклад і демонструєте свої емоції.

Як навчитися виражати свої емоції? Не треба ховати почуття - це неможливо, ми не можемо їх контролювати, ми можемо контролювати тільки спосіб їхнього вираження. Є емоція - ненависть, а є дія - удар, який людина хоче зробити, випробувавши негативне почуття. Треба розрізняти ці два поняття, не варто соромити дитину за почуття ненависті, можна сказати: «Ти маєш право на емоцію, але мені не подобається, що ти хочеш вдарити молодшу сестру». Подібні почуття часто виникають у старших дітей стосовно молодших: їм здається, що немовля «забирає» маму. Батькам варто пояснити, що дитина має право на будь-яке почуття, у тому числі і на ненависть, і на ревнощі, але просто бити маленького не можна. Якщо відкрито обговорювати в родині негативні емоції, то загострення пристрастей саме по собі знизиться, дитина побачить, що її поважають, цінують і люблять.

Уміння виражати свої почуття робить дитину впевненою, вчить довіряти собі. У дорослому житті вона зможе правильно висловлювати свою думку, будувати тривалі і міцні стосунки з людьми. Допоможіть своїй дитині вирости щасливою!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?

Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026

Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості.

Емоційна безпека в парі: як створити простір, де не страшно бути слабким і справжнім?

Сімейні справи | 07:30, 20.06.2026

Найміцніший шлюб тримається не на палкій пристрасті, а на глибокому відчутті психологічної безпеки поруч із коханою людиною.

Як навчитися чути партнера та наповнювати його «емоційну посудину»?

Сімейні справи | 06:30, 20.06.2026

Часто партнери щиро люблять один одного, але почуваються самотніми лише тому, що розмовляють на абсолютно різних емоційних мовах.